Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
61_P_O_prakt_z_GPK_Word (3).doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Практичне заняття № 5,6,7

Тема: Організація та проведення психокорекції подружніх

стосунків.

Мета: формувати теоретичні та практичні знання основ сімейної психологічної корекції; розвивати зацікавленість засвоєнням теоретичних засад сімейної психокорекції, бажання оволодіти практичними навичками роботи психолога; стимулювати процеси самопізнання та особистісного зросту.

План:

І. Розгляд стенограм теоретичного матеріалу за планом: (повідомлення)

  1. Причини сімейного неблагополуччя. Кризові періоди браку. Конфлікт в сучасній сім'ї

  2. Сімейна психокорекція - одна з форм подружньої терапії

  3. Причини подружніх конфліктів

  4. Досвід організації та проведення психокорекції подружніх стосунків

  5. Розлучення як соціально-психологічний феномен.

ІІ. Аналіз стенограм, закріплення теоретичного матеріалу. Складання та аналіз програм психологічної корекції подружніх стосунків.

ІІІ. Проведення вправ, технік психологічної корекції подружніх стосунків (відпрацювання аналізу проблем з локус контролем - від сімейної до внутрішньоособистісної).

ІV. Підсумки заняття , оцінювання роботи студентів.

Література:

  1. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как терапевт. - М.: Семья, 1993.

  2. Психологічна допомога сімї: Посіб. / За ред. З. Г. Кісарчук. - К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 1988.

  3. Психологические тесты / Под ред. А. А. Карелина: В 2 т. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - Т. 1. - 312 с.

  4. Райгородский Д. Я. Психология семьи: Учебное пособие для факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики. - Самара: Изд. Дом «БАХРАХ-М», 2002. - 752 с.

  5. Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному росту: Пер. с англ - М.: Эксмо-Пресс, 2000.

  6. Сатир Вирджиния. Психотерапия семьи. - «Ювента», СПб., 1999, 284 с.

  7. Семья в психологической консультации / Под ред. А. А. Бодалёва, В. В. Столина. - М.: Педагогика, 1989.

  8. Столин В. В., Шмелёв А. Г. Семейные трудности: какие и почему? Задание для самоанализа // Семья и школа. - 1985. - № 3. - С. 18-21.

  9. Фримен Д. Техники семейной психотерапии. - СПб.: Питер, 2001. - 284 с.

  10. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. - 3-е изд. - СПб.: Питер, 2001. - 656 с.

  11. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. Семейная психотерапия. Л., 1990.

  12. Этика и психология семейной жизни. Под ред. проф. Н. П. Юркевича. Минск “Народная асвета”, 1989.

Стенограма теоретичного матеріалу

1. Причини сімейного неблагополуччя. Кризові періоди браку. Конфлікт в сучасній сім'ї

Люди, що створюють сім'ю, прагнуть задовольнити комплекс потреб - в любові, в дітях, в переживанні загальних радощів, в розумінні, спілкуванні. Проте становлення сім'ї - це не тільки реалізація ідеальних уявлень про брак, які склалися у майбутнього подружжя. Це реальне життя два, а потім і декількох людей, у всій її складності і різноманітті; вона включає безперервні переговори, укладання угод, компроміси і, звичайно, подолання труднощів, вирішення конфліктів, які є в кожній сім'ї. Невдачу в браку багато в чому зумовлюють помилки у виборі партнера: обранець в реальності або не володіє необхідними особовими рисами, або сукупність його психофізіологічних особливостей, поглядів і цінностей не відповідає уявленням і потребам того, що обирає.

Розглянемо найважливіші чинники сімейного неблагополуччя (благополуччя).

1. Психобіологічна сумісність. Мова йде про «невизначній внутрішній симпатії», в основі якої можуть бути такі ясні причини, як захоплення талантом, досягнутим успіхом, суспільним положенням або зовнішнім естетичним ідеалом. Брак без спонтанного потягу зазвичай не гарантує вдалого шлюбу.

2. Гармонійний брак припускає соціальну зрілість подружжя, підготовленість до активної участі в життя суспільства, здатність матеріально забезпечити свою сім'ю, борг і відповідальність, самовладання і гнучкість

3. Чинники, що надають непряму дію на благополуччя подружнього життя. Важливо знати, якими були подружні відносини батьків обранця, який сімейний устрій, матеріальний рівень сім'ї, які негативні явища спостерігаються в сім'ї і в характері батьків. Навіть невелика сімейна травма часто залишає глибокий слід, формуючи у дитини негативні погляди і позиції. Часом непереборні конфлікти неминучі там, де партнери діаметрально відрізняються по своєму світогляду.

4. Освіта. Вища освіта не завжди підвищує рівень стабільності сімейних відносин. Навіть у браці між двома молодими людьми, що закінчили вищі учбові заклади, можуть виникнути конфлікти, які, якщо їх своєчасно не вирішити, дадуть привід для розлучення. Проте інтелектуальний рівень і характери партнерів не повинні надмірно відрізнятися.

5. Трудова стабільність. Люди, що часто міняють місце роботи, відрізняються нестійкістю, надмірною незадоволеністю, нездатністю налагоджувати тривалі відносини.

6. Вік. Визначає суспільну зрілість партнерів, підготовленість до виконання подружніх і батьківських обов'язків. Найбільш оптимальним вважається вік 20-24 року. Найбільш природна різниця у віці подружжя 1-4 року. Стійкість так званих нерівних шлюбів багато в чому залежить не тільки від характеру обох партнерів, від їх взаємного відчуття, але і від підготовленості до вікових особливостей, від уміння протистояти «лихослів'ю» тих, що оточують і т.д.

7. Тривалість знайомства. За період знайомства важливо добре дізнатися один одного не тільки в оптимальних умовах, але і у важких ситуаціях, коли яскраво виявляються особисті якості і слабкості характеру партнера.

Всі ці чинники створюють передумови виникнення подружньої сумісності і несумісності. Психологічна несумісність - це неможливість в критичних ситуаціях зрозуміти один одного. У браку кожен з подружжя може виступати як «психотравмуючий чинник», наприклад, коли один з подружжя є перешкодою в задоволенні потреб іншого. Психологічна сумісність визначається як взаємне ухвалення партнерів по спілкуванню і спільній діяльності, засноване на оптимальному поєднанні - схожості або взаємності - ціннісних орієнтацій, особових і психофізіологічних особливостей. Особливо велику значущість в сімейно-шлюбних відносинах мають ціннісна і психофізіологічна сумісність людей. Решта всіх видів сумісності або несумісності схильна до динамічних змін і достатньо легко змінюються в процесі взаємної адаптації членів сім'ї. Психофізіологічна, і зокрема сексуальна, несумісність здатна привести до розпаду браку. А розузгодження цінностей у взаємодії людей, особливо в повсякденних контактах, приводить до майже необоротного руйнування спілкування і подружніх взаємин.

При аналізі стадій розвитку подружніх відносин виділяються: молодий шлюб, шлюб середнього віку і шлюб зрілих років.

Молодий шлюб продовжується менше п'яти років. Вік подружжя - від 18 до 30 років. У цей період вони звикають один до одного, купують меблі і предмети ужитку, часто не мають власної квартири і живуть з батьками одного з них. З часом з'являється квартира, яка поступово обставляється, будується власне домашнє господарство. Подружжя чекає дітей, з народженням яких виникають обов'язки, пов'язані з відходом і турботою про них.

Шлюб середнього віку триває 6-14 років. У цей період люди економічно активні, займають стабільне суспільне положення і позбавлені від необхідності придбання квартири, меблям і т.д

Шлюб зрілого віку наступає після 15 і триває до 25 років. У сім'ї вже дорослі діти, подружжя залишаються одні або звикають жити з їх сім'ями і виховувати внуків.

Для шлюбу літнього віку характерне зниження продуктивності праці і збільшення проблем, пов'язаних із здоров'ям. Брак, як правило, стабільний. Подружжя потребує допомоги і боїться втратити один одного. Відносини між ними такі, якими вони склалися протягом довгого сумісного життя. В цей час вже важко що-небудь міняти.

Кризова ситуація в сім'ї може виникнути і без впливу яких-небудь зовнішніх чинників, що обумовлюють побутове і економічне положення подружньої пари, без втручання батьків, зради або якихось патологічних рис особи одного у подружжя. Присутність цих чинників прискорює створення кризової ситуації і посилює її. Наростає відчуття незадоволеності, виявляються розбіжності в поглядах, виникають мовчазний протест, сварки, відчуття брехні і докори.

Є два основні критичні періоди в розвитку подружніх відносин.

Перший наступає між третім і сьомим роками подружнього життя і продовжується в сприятливому випадку близько року. Його виникненню сприяють такі чинники:

  • зникнення романтичних настроїв, активне неприйняття контрасту в поведінці партнера в період закоханості і в повсякденному сімейному побуті;

  • зростання числа ситуацій, в яких подружжя виявляє різні погляди на речі і не може прийти до згоди;

  • частіші прояви негативних емоцій, зростання напруженості у відносинах між партнерами.

Другий кризовий період наступає приблизно між сімнадцятим і двадцять п'ятим роками сумісного життя. Він менш глибокий, чим перший, і може продовжуватися декілька років. Його виникнення часто співпадає:

  • з наближенням періоду інволюції, з підвищенням емоційної нестійкості, страхами, появою різних соматичних скарг;

  • з виникненням відчуття самоти, пов'язаної з відходом дітей;

  • з емоційною залежністю дружини, що посилюється, її переживаннями з приводу швидкого старіння, а також можливого прагнення чоловіка сексуально проявити себе на стороні «поки ще не пізно».

Таким чином, кризові ситуації мають певні закономірності, лежачі в основах подружніх відносин. Для ефективного вирішення виникаючих проблем не слід шукати провину лише в поведінці кого-небудь з партнерів.

Жодна сфера життя людини не вільна від конфліктів. Виключенням не є і сім'я. Конфлікт - це зіткнення, серйозні розбіжності, під час яких людини охоплюють неприємні відчуття або переживання. Конфлікти незламні, вони з'являються при будь-яких життєвих обставинах і супроводжують нас від народження до самої смерті. Конфлікти соціально обумовлені і опосередковані індивідуальними особливостями психіки людей. Сімейні конфлікти зазвичай пов'язані з прагненням людей задовольнити ті або інші потреби або створити умови для їх задоволення без урахування інтересів партнера. Причин для цього дуже багато. Це і різні погляди на сімейне життя, і нереалізовані очікування і потреби, грубість, неповажне відношення, подружня невірність, фінансові труднощі і т.д. Конфлікт, як правило, породжується не одній, а комплексом причин, серед яких умовно можна виділити основну, - наприклад незадоволені потреби подружжя.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]