- •Відомості про автора
- •Орієнтовний тематичний план Модуль і. Психолого-педагогічна діагностика як один з напрямів соціально-педагогічної роботи
- •1 Сутність психолого-педагогічної діагностики в роботі соціального педагога
- •Прагнення як можна краще і докладно пізнати індивідуальність об’єкта соціальної діагностики. Його цікавить інформація:
- •Прагнення визначити соціально-педагогічні проблеми, їх ієрархію і особливості впливу на об’єкт.
- •Прагнення визначити соціально-педагогічні можливості життєдіяльності клієнта:
- •2. Постановка соціального діагнозу
- •3. Історія розвитку, основні джерела виникнення психодіагностики
- •Література:
- •Діагностичні ситуації, види діагностичних завдань
- •Лекція 2
- •Види психолого-педагогічної діагностики
- •3. Зміст соціально-педагогічної діагностики
- •4. Структура процесу соціально-педагогічної діагностики
- •Етапи комплексної діагностики соціально-педагогічної занедбаності дітей:
- •5. Принципи та вимоги до проведення психолого-педагогічної діагностики
- •Вимоги до застосування методів психолого-педагогічної діагностики
- •Реалізовуючи діагностичну функцію, соціальний педагог повинен:
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 3
- •Література:
- •Класифікація методів психолого-педагогічної діагностики
- •2. Розгляд основних типів психодіагностичних методик
- •Аналіз психодіагностичних методів низького рівню формалізації: спостереження, бесіда, інтервю, контент-аналіз
- •3. Переваги та недоліки психолого-педагогічного тестування
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •1. Діагностика готовності дитини до шкільного навчання
- •Етапи визначення готовності до школи
- •Процес пд обстеження готовності до школи
- •Діагностика рівню розвитку пізнавальних процесів дітей
- •3. Здібності як індивідуально-психологічні особливості, ознаки здібностей.
- •Структура здібностей, різновиди здібностей.
- •Структура здібностей
- •5. Діагностика загальних здібностей, тести інтелекту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Поняття про темперамент та характер.
- •Методики дослідження особливостей характеру та темпераменту.
- •Основні види психічних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, працездатність.
- •4. Діагностика психічних станів
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 6
- •Література:
- •Поняття свідомості, самосвідомості, самосвідомість як об'єкт психодіагностики.
- •Методики психодіагностики самосвідомості.
- •Методики дослідження самооцінки учнів.
- •Психодіагностика мотивації школярів.
- •Проективне малювання.
- •Малювання широко використовують для
- •Методики,що використовуються у проективном малюванні (класифікація з. Кратохвіла):
- •1. Наочно-тематичні.
- •2. Образно-символічні.
- •3. Вправи на розвиток образного сприйняття, символічної функції.
- •4. Ігри і вправи з образотворчим матеріалом.
- •5. Завдання на спільну діяльність.
- •2. Схеми і напівсхеми, що представляють собою конвенціональні стереотипні зображення.
- •Основні діагностичні етапи з використанням методу проективного малювання
- •Класифікація проективних методик (за Франком):
- •5. Експресивні (дім, дерево, будинок, неіснуюча тварина та ін.).
- •Питання для самоконтролю:
- •Семінарське заняття Тема: Види психолого-педагогічної діагностики. Типи даних, етапи комплексної психолого-педагогічної діагностики
- •Література:
- •Приклад питань для "Інтерв’ю"
- •Приклад бесіди-гри "я йду до школи!"
- •Приклад гри-опитування "я готуюсь до школи"
- •Семінарське заняття Тема: Презентація та проведення методик дослідження особливостей міжособистісних стосунків у сім’ї та колективі План:
- •1. Вимоги до тестів:
- •2. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •3. Етичні норми в роботі психодіагноста:
- •4. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Стенограма теоретичного матеріалу: Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб'єктивних переваг.
- •Методи вивчення взаємовідносин в сім’ї
- •Пд професійних намірів
- •Види профконсультацій:
- •Практичне заняття 1 Тема: Презентація та аналіз методик психолого-педагогічної діагностики готовності до шкільного навчання. Дослідження здібностей та особливостей інтелекту
- •Література:
- •Інструкція до практичного заняття:
- •Практичне заняття 2 Тема: Презентація методик дослідження акцентуацій характеру, схильності до ризику, особливостей емоційно-вольової сфери підлітків. Проведення та аналіз результатів діагностування.
- •Література:
- •«Методики дослідження самосвідомості, самооцінки, темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери»
- •Інструкція до практичного заняття:
- •Модульна контрольна робота з предмету: «Основи психолого-педагогічної діагностики»
- •6. Для високо формалізованих методик характерна:
- •7. Перш ніж почати психодіагностичне дослідження, необхідно:
- •30. Результатом та кінцевим етапом діагностичного обстеження є:
- •Модульна контрольна робота Тестовий контроль знань з предмету: «Основи психолого-педагогічної діагностики»
- •1. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •2. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Питання та завдання до заліку:
- •Рекомендації до організації самостійної роботи
- •Література до курсу:
- •Глосарій
Етапи визначення готовності до школи
За Д.Ельконіним при вивченні дітей у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку «діагностична схема має включати діагностики як новоутворень дошкільного віку, так і початкових форм діяльності наступного періоду» та об'єднує чотири етапи визначення готовності дитини до школи: загальна, інтелектуальна, мотиваційно-вольова, особистісно-психологічна.
Загальна готовність. Загальний стан здоров'я: ріст, м'язовий тонус, зір, слух; дрібна моторика руки, графічні вміння («Графічний диктант» Д. Ельконіна); нервова система: ступінь збудження та врівноваженості; розвиток ігрової діяльності; зорово-рухова та зорово-моторна координація (тест Керна-Йєрасика)
Інтелектуальна готовність. Рівень розвитку арифметичних умінь (тест В. Торосун); рівень розвитку механічної пам'яті (тест Д. Векслера); аналітико-синтетичні вміння («Прогресивні матриці Равена»); фонематичний слух і словниковий розвиток (тест В. Торосун); уміння встановлювати послідовність подій, рівень уваги (тест Д. Векслера); навченість (тест Т. Вітцлака); творча уява (тест Т. Вітцлака); розвиток креативних умінь.
- наявність кругозору, запасу конкретних знань.
- диференційне сприйняття.
- аналітичне мислення (здібність визначати основні ознаки і зв’язки між явищами,
здібність відтворити зразок).
- раціональний підхід до дійсності (послаблення ролі фантазії).
- логічне запам’ятовування.
- інтерес до знань, процесу їх отримання за рахунок додаткових зусиль.
- оволодіння на слух розмовною мовою
- розвиток тонких рухів руки і зорово – рухових координацій.
Мотиваційно-вольова готовність
- рівень мимовільності (методики Керна-Йєрасика та Д. Векслера);
- рівень довільності(ті самі методики);
- бажання відвідувати школу (методика «Так і ні»).
Особистісно-психологічна готовність
- форми мислення (тест Т. Вітцлака);
- основні уявлення про природні та соціальні явища (тест Т. Вітцлака);
- короткочасна пам'ять;
- саморегуляція;
- емоційний стан.
У залежності від вибору тієї чи іншої концепції готовності дитини до шкільного навчання обираються основні її критерії та підбираються методики для їх діагностування. Але слід пам'ятати, що показниками готовності дитини до шкільного навчання виступає комплекс якостей і характеристик, які свідчать про досягнення в розвитку дитини. Ці показники слід розглядати як діагностичну основу навчальної, розвивальної та виховної діяльності вчителів уже в першому класі. За підсумками визначення готовності дитини до навчання у школі складаються картки.
Результати готовності дитини дозволяють:
конкретно визначити спрямованість навчання;
отримати дані для здійснення індивідуального підходу до дитини в навчально-виховному процесі;
скомплектувати спеціалізовані та диференційовані класи.
Процес пд обстеження готовності до школи
Під час прийому дитини до школи необхідно створити оптимальні, затишні, комфортні умови, які би сприяли спілкуванню з дитиною та батьками; варто подумати над розташуванням меблів у приміщенні приймальної комісії. Модель «коло» є ідеальною формою для бесіди, в якій бере участь ціла група (дитина, члени комісії, батьки).
Співбесіду можна проводити за таким планом:
1. Створення психологічної атмосфери.
2. Бесіда з дитиною.
3. Виконання завдань дитиною.
4. Заповнення анкет батьками.
5. Спостереження за дитиною.
6. Бесіда з батьками.
7. Заповнення карток.
Узагальнивши результати діагностики дітей щодо їх готовності до навчання, психолого-педагогічна комісія рекомендує:
Батькам: записати дитину до першого класу; відкласти початок навчання на рік; проконсультуватись у логопеда, невропатолога і т. ін. Учителям: здійснювати індивідуальний підхід до дитини з урахуванням виявлених особливостей її підготовки; користуватись корекційними вправами, які розраховані на підвищення рівня володіння дитиною певних умінь. Адміністрації: записати дитину до спеціалізованого або диференційованого класу.
Але найголовніше - провести правильну розмову з батьками, заспокоїти їх, якщо рівень підготовленості дитини не відповідає вимогам школи, дати порад та рекомендації.
Для визначення готовності дитини до школи, проводяться групові та індивідуальні психодіагностичні дослідження, а саме:
рівня інтелектуального розвитку,
розвитку тонкої моторики руки,
координації рухів рук і зору,
вміння дитини малювати за зразком,
розвиток довільності.
Для реалізації цієї мети можна використовувати тест шкільної зрілості Керна – Йірасена, який включає:
Завд.1. Малюнок чоловічої фігури.
Завд.2. Відтворення письмових букв.
Завд.3. Змалювання групи точок.
За результатами тестування ми можемо оцінити різні сторони психічного розвитку дітей і розвиток моторики, вміння виконувати завдання за зразком, тобто характеризують довільність психічної діяльності. Результати досліджень обговорюються на психолого-педагогічному консиліумі, так як класоводи можуть доповнити інформацію про успішність дітей, адаптацію в нових умовах навчання. Проводяться бесіди з батьками, за їх згоди психолог може проводити індивідуальну або групову корекційно – розвивальну роботу з їх дітьми. Індивідуальна психо – корекційна робота проводиться з однією дитиною, інколи більш ефективною є робота в групі – тому створюється група розвитку. Ідеально коли є система роботи: Психолог – вчитель – батьки.
Процедура визначення психологічної готовності до школи може бути різною в залежності від умов, у яких працює психолог. Найбільш сприятливі умови - це обстеження дітей у дитячому садку в квітні-травні. Завдання в загальному вигляді можуть бути сформульовані в такий спосіб.
Дитина повинна вміти: 1. Відтворювати зразок. 2. Працювати за правилом. 3. Викладати послідовність сюжетних картинок і складати за ними розповідь. 4. Розрізняти окремі звуки в словах.
Перший етап співбесіди включає методику «Будиночок», про ведену колективно в групах по 5 чоловік, і індивідуально проведені методики: «Експериментальна бесіда по виявленню «внутрішньої позиції школяра», «Так і Ні», «Звукові хованки» і «Визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву».
Попередньо для кожної дитини готується буклет, що складається з бланків методик і чистих аркушів, необхідних для малювання її відповідей по методиках, що не мають спеціальних бланків.
Практично всі обстеження проводяться в присутності батьків. Виключення складають тільки дві методики: «Будиночок» і «Визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву». Під час проведення цих методик батьки не присутні, тому що при змальовуванні будиночка вони можуть відволікати дітей, а при дослідженні домінування мотивів випадковою чи свідомою реплікою можуть уплинути на вибір дитини. При виконанні інших завдань присутність батьків дуже бажана. Коли батьки особисто бачать, які завдання виконують їхні діти, у них немає основ вважати, що до їх дітей були надмірно строгі й упереджені.
По закінченні виконання всіх завдань у разі потреби батькам даються рекомендації: як краще за час, що залишився, підготувати їхню дитину до школи. Під час співбесіди з дитиною необхідно установити дружелюбний невимушений контакт. Усі завдання повинні сприйматися дітьми як гра. Атмосфера гри допомагає дітям розслабитися, зменшує стресову ситуацію. Якщо дитина тривожна, боїться відповідати, то з боку експериментатора необхідна емоційна підтримка, аж до того, що можна обійняти, погладити малятко і ласкавим голосом виразити впевненість, що воно дуже добре справиться зі всіма іграми. По ходу виконання завдань треба постійно дітям нагадувати, що вони усе роблять правильно і добре.
Результати обстеження повинні бути занесені в карту психічного розвитку дитини, що коротко називається психологічною картою. На першій сторінці фіксуються формальні дані про дитину: прізвище, ім'я, дата народження, зведення про родину, клас. Потім йде таблиця «Зведені дані про роботу з дитиною», що заповнюється постійно протягом усього часу перебування учня в школі.
Для запобігання витоку інформації карту доцільно зашифрувати. У цьому випадку перший лист із формальними даними про дитину зберігається окремо. На ньому також, як і на іншій частині психологічної карти, указується шифр, ключ до якого зберігається у психолога.
До карти мають доступ психолог і його керівники по професійній лінії. Адміністрація і педагоги можуть користатися наявними там даними тільки за узгодженням із психологом.
При переході учня в новий навчальний заклад карта може передаватися психологу цієї установи.
Основна мета психологічного обстеження дитини при прийомі до школи - виявлення її індивідуальних особливостей, психічного і фізичного розвитку на момент обстеження, основних проблем дитини і складання плану розвиваючої роботи.
Малювання прапорців. Це завдання полягає в тому, що перед дитиною кладеться аркуш паперу в клітинку, на якому намальовані прапорці з дотриманням таких правил: держачок прапорця займає три клітинки, прапорець — дві, відстань між прапорцями — дві клітинки; в рядку чергуються червоні й зелені прапорці; держачок прапорця коричневий. Дається інструкція: "Ось намальовані кольорові прапорці. У тебе є аркуш паперу і кольорові олівці. Намалюй на своєму аркуші такі самі прапорці, як тут (підкреслене виділяється інтонацією). Зразок буде перед тобою, на нього можна дивитися під час малювання. Малюй доти, доки я не скажу: “Досить”.
Завдання “Графічний диктант”. Для виконання графічного диктанту дитина одержує аркуш паперу в клітинку, олівець чи кулькову ручку й інструкцію: "Зараз ми вчитимемося малювати візерунки. Для цього потрібно поставити олівець в куточку клітинки з лівого боку аркуша (дітям, які спочатку матимуть труднощі в орієнтуванні на сторінці, можна поставити на аркушах крапки на початку рядків) і проводити лінії так, як я говоритиму, не відриваючи олівець від паперу".
Зразки диктантів:
1) одна клітинка вниз, одна клітинка праворуч, одна клітинка вгору, одна клітинка праворуч, одна клітинка вниз, одна клітинка праворуч, одна клітинка вгору, одна клітинка праворуч...
2) одна клітинка вгору, одна клітинка праворуч, одна клітинка вгору, одна клітинка праворуч, одна клітинка вниз, одна праворуч, одна клітинка вниз, одна праворуч, одна клітинка вгору, одна праворуч...
3) три клітинки вгору, одна клітинка праворуч, дві клітинки вниз, одна клітинка праворуч, дві клітинки вгору, одна праворуч, три клітинки вниз, одна клітинка праворуч, три клітинки вгору, одна клітинка праворуч, дві клітинки вниз, одна клітинка праворуч.
Після того, як буде продиктовано певну кількість ланок, дитині пропонують продовжувати малювати візерунок. Час малювання кожного візерунка можна не обмежувати: дитині треба дати змогу зробити помилки, спробувати їх виправити й надалі малювати правильно. Звичайно, можливості дітей у малюванні одного візерунка вичерпуються протягом кількох хвилин. Це завдання належить до складних, через те дітям, які недостатньо готові до навчання, особливо з труднощами зорово-моторної координації, воно може бути малодоступним. У таких випадках його доцільно поділити на простіші: а) змальовувати візерунки зі зразка, а не під диктовку; б) після того, як дитина навчиться змальовувати зразки, їй пропонують малювати візерунки самостійно, використовуючи зразок із кількох ланок; в) виконувати під диктовку найпростіші візерунки, поступово переходячи до складних.
