Великобританія

Англійцям властиві такі риси, як стриманість, схильність до недомовленості, педантичність, яка змушує англійців бути замкненими й нетовариськими з незнайомими людьми, шанування власності, заповзятливість, діловитість. Незалежність, що граничить із відчуженістю – основа людських відносин у Британії. Англійська натура схильна до вижидання й неквапливим пошукам компромісу між вірою й сумнівом. Постійний пошук примирного, здійсненного, зручного, саме ця туманність мислення, що дозволяє при необхідності зневажати принципами, логікою й одночасно дотримуватися двох протилежних думок, створили Англії репутацію "Підступного Альбіону", настільки часто вони давали привід обвинуватити її в лицемірстві. В англійців високо розвинене почуття справедливості, тому при веденні справ вони сповідують віру в чесну гру, не терплять хитрощі й підступництво.

Англійські традиції пропонують стриманість у судженнях, як знак поваги до співрозмовника. Звідси схильність уникати категоричних стверджень або заперечень, використовуючи при цьому різноманітні вступні обороти типу: "Мені здається", "Я думаю", «Можливо» і т.д. І взагалі, англійці старанно уникають у розмовній мові будь-яких особистісних моментів, тобто всього того, що може здатися вторгненням у чуже приватне життя.

При всій своїй привітності й доброзичливості, готовності допомогти, піти назустріч, виручити у біді англійці залишаються абсолютно непохитні у всьому, що стосується дотримання будь-яких правил, а тим більше законів. Тут вони не допускають послаблення ні до себе, ні до інших.

Національною пристрастю англійців є садівництво. Це ключ до розуміння багатьох сторін їх характеру й відносини до життя. Це кодекс моральних цінностей, майже релігія.

Іноземець, що звик уважати, що мовчання – знак згоди, часто помилково вважає, що переконав англійця у своїй правоті. Однак насправді, уміння терпляче вислухати співрозмовника, не заперечуючи йому, далеко не завжди означає в Британії згоду. Просто англійці вважають самовладання головною гідністю людського характеру. При веденні переговорів іноді виникають паузи, які інтуїтивно хочеться заповнити. Отож з англійськими партнерами ніколи не потрібно боятися мовчати. Навпаки, грубою поведінкою вважається, коли люди занадто багато говорять, тобто, на думку англійців, силою нав'язують себе іншим. У шокованих такою поведінкою партнерів відразу з'являються підстави не довіряти співрозмовникам. Ощадливість – якість, яку англійці проявляють до грошей, слів і емоцій. Вони неприязно ставляться до будь-якого відкритого вираження почуттів.

Не слід починати переговори з англійськими фірмами без ретельної підготовки й узгодження. Імпровізації тут неприпустимі. Не обов'язково й повідомляти своїх англійських партнерів про своє прибуття й адресу, якщо погоджені строки й програма перебування. Пунктуальність у Великобританії – тверде правило. Обмін рукостисканнями прийнятий тільки на першій зустрічі, надалі, англійці задовольняють простим усним вітанням.

Переговори можуть вестися з одним або декількома учасниками. Традиційно, вони починаються з обговорення погоди, спорту і т.д.  Англійці ухвалюють рішення повільніше, чим, наприклад, французи. На слово честі англійців можна покластися. До переговорів англійці підходять із великою часткою прагматизму, уважаючи, що залежно від позиції партнера на самих переговорах може бути знайдений найкраще рішення. Вони досить гнучкі й охоче відгукуються на ініціативу протилежної сторони. Прагматичний підхід до справи, емпіризм відрізняє англійських переговорників. Традиційним для британців було і є вміння уникати гострих кутів під час переговорів.

Якщо вам у перерві переговорів запропонують стандартний англійський сніданок або обід, постарайтеся не розмочувати тартинки в чаї, збирати соус із тарілки шматочками хліба, класти руки на коліна, курити до того, як вам подадуть каву. З міцних напоїв уживають джин і віскі, хоча улюбленим напоєм англійців залишається пиво. Виголошувати тости й цокатися не прийнято. Перед тим як випити, вони виголошують «чиэз». У розмовах за столом краще уникати таких тем, як життя королівської родини, релігія, Північна Ірландія, приватне життя й гроші.

Запрошення в будинок слід розглядати як знак особливої прихильності. Якщо таке запрошення відбулося, то в день візиту не забудьте послати з посильним хазяїнам будинку квіти, шоколад і вино.

У гостях в англійському будинку не прийнятий обмін візитними картками.