Сполучені штати америки

Американська культура порівняно молода в порівнянні з багатьма європейськими, азіатськими або близькосхідними культурами. Американці вплинули на стилі ведення переговорів в усьому світі. Другу половину XX сторіччя іноді називають "ерою переговорів", вона збіглася з ростом впливу США на розвиток міжнародних ділових, економічних і політичних відносин. Американці внесли значний елемент демократизму й прагматизму в практику ділового спілкування. Що ж являють собою типові американці?

Американці – особистості. Індивідуальність і права особистості – це найголовніше для американця. Ця якість можна розцінити як прояв егоїзму, але вона змушує американців ставитися з повагою до інших особистостей і наполягати на рівноправності.

Вони самостійні й незалежні. З раннього дитинства американці звикають "міцно стояти на своїх ногах", тобто сподіватися тільки на себе. Американці – прямі люди, цінують у людях чесність і відвертість, швидко переходять до суті розмови й не витрачають час на формальності.

Американці не люблять манірність, віддають перевагу зручній, повсякденний одяг, звертаються друг до друга просто, неофіційно, навіть якщо між співрозмовниками більша різниця у віці й суспільнім становищі.

Американці обожнюють змагатися, дуже цінують досягнення, рекорди, постійно змагаються один з одним. Хоча така поведінка для них природна, з боку вона може здатися владною, нав'язливою.

Американці дружні, але по-своєму. В американців дружба рідко буває тривалою, у ній більше прикладних моментів. Вони менш постійні, чим представники інших культур, і вони не люблять залежати від інших людей. Вони «ранжують» дружбу й виділяють "друзів по роботі", "друзів по спорту", "друзів по відпочинкові", "друзів родини". Однак американці теж можуть бути вірними й відданими друзями.

Американці задають багато питань. Деякі питання американців можуть здатися елементарними й прямолінійними. Вам також можуть задати дуже особисті питання. Так звичайно проявляється їхній непідроблений інтерес.

Багато уважають американців матеріалістами. «Успіх» часто вимірюється кількістю зароблених грошей. Однак серед американської інтелігенції досить людей, які відкидають такий підхід.

Американці енергійні. Це суспільство відрізняється високою активністю, рухом, змінами. Американців дратує тиша. Вони не люблять перерв у бесіді. Вони краще поговорять про погоду, чим зроблять паузу в розмові.

Діловий американець за своїм характером не дріб'язковий і не педантичний. Але він розуміє, що в організації будь-якої справи немає дріб'язків. Тому до переговорів він готується ретельно, з урахуванням усіх елементів, від яких залежить успіх справи. Неодмінною якістю американського бізнесмена є дотримання трьох правил: аналізуй, розділяй функції (обов'язки), перевіряй виконання. Ці правила вважаються умовою кваліфікованого керівництва. Спеціалізація – це девіз, без якого не починається жодна справа.

Американці бережуть час і цінують пунктуальність. Вони користуються ежедневниками й живуть за розкладом. Вони точно приходять на призначену зустріч. На Східнім узбережжі країни ( від Вашингтона до Бостона) цьому правилу неухильно випливають – запізнення неприпустимі й не можуть бути нічим виправдані, а на заході країни до цього ставляться набагато терпиміше. Переговори можуть бути дуже короткими – від на півгодини до години й, як правило, ідуть один на один.

Прагматизм американців проявляється в тому, що при ділових бесідах, на переговорах вони концентрують свою увагу на проблемі, що підлягає обговоренню, причому прагнуть виявити й обговорити не тільки загальні можливі підходи до розв'язку, але й деталі, пов'язані з реалізацією домовленостей. У діловім спілкуванні американці енергійні, настроєні на інтенсивну роботу. Цьому сприяє вся система утвору й виховання, що існує в США. Зі шкільної лави в дітях схвалюється напористість, уміння ставити мети й домагатися їх, жорстко відстоювати інтереси компаній, що представляються ними.

Американський прагматизм багато в чому забезпечується об'єктивними факторами. Як правило, представники США мають досить сильну позицію на переговорах, і це не може не позначатися на технології їх ведення: американці досить наполегливо намагаються реалізувати свої мети, можуть і люблять «торгуватися». Велика увага при вирішенні проблем американці приділяють ув'язуванню різних питань – «пакетним» розв'язкам. Вони самі часто пропонують «пакети» до розгляду. Для них характерне обговорення спочатку загальних рамок можливої угоди, а потім деталей.

У бесідах, на переговорах американці віддають перевагу причинно‑ наслідковим аргументам, тобто базуються на принципі, що висновок робиться на основі фактичного доказу. Подібний тип аргументації взагалі характерний для англо‑ саксонського переговірного стилю й відрізняється, наприклад, від традицій римського права, де вихідною точкою доказу служить якийсь принцип, а сам доказ будується як демонстрація застосування цього принципу.

Демократизм американців у діловім спілкуванні проявляється в прагненні до неформальної атмосфери при веденні переговорів і ділових бесід, у відмові від строгого проходження протоколу. Між членами американської делегації досить поширені партнерські відносини. Часто вони звертаються друг до друга по імені незалежно від віку й статусу. Аналогічне звертання можливе і до закордонних партнерів. Це означає, що відносини мають не тільки діловий, але й дружній характер. Американці цінують і добре реагують на жарти, намагаються підкреслити дружелюбність і відкритість. Як відзначається багатьма учасниками й дослідниками переговорів, вони мають значно більший ступінь свободи при ухваленні остаточного рішення, у порівнянні, наприклад, із представниками Франції, Японії, Китаю або республік колишнього Радянського Союзу.

Стиль ділового спілкування відрізняється професіоналізмом. В американській делегації важко зустріти людину, некомпетентного в обговорюваних питаннях.

Американський стиль ведення переговорів, ділових бесід має й "зворотну сторону". Уважаючи себе своєрідними "законодавцями мод" у технології ділового спілкування, американці часто проявляють егоцентризм, уважаючи, що партнер повинен керуватися тими ж правилами, що й вони самі. У результаті представники США можуть оцінюватися партнерами як занадто напористі, агресивні, грубі, а їх прагнення до неформального спілкування часом інтерпретується як фамільярність. На цьому ґрунті не виключене нерозуміння, аж до конфліктних ситуацій. Подібна поведінка американських колег у ряді випадків викликає здивування й у представників вітчизняних ділових кіл, на що, до речі, звертали увагу й самі американці.

Що ж стосується спілкування партнерів у неформальній обстановці, то ділові прийоми в США – звичайна річ. Це добра нагода поговорити про родину й хобі. За столом краще уникати розмов про політику й релігії, оскільки США – країна пуританських цінностей. Американська нація опікується своїм здоров'ям. Спиртного споживають дуже мало. В основному п'ють пиво й коктейлі, де льоду більше, ніж алкогольного напою. Тости не прийняті. Піднімаючи склянку зі спиртним, американці говорять просто «чиэз» або «прозит». Необхідно пам'ятати, що тривалість ділового прийому в США набагато коротша, чим, наприклад, у Франції. По його закінченню учасники можуть повернутися в офіс й продовжити переговори.

Якщо вас запросять у будинок, значить для хазяїна це дуже важливо. Принесіть у подарунок пляшку вина або сувенір.