4) Всі відповіді вірні.

43. Визначте, яка з наведених характеристик відповідає директивному стилю прийняття рішень:

1. необхідність великого обсягу інформації для прийняття рішень, обережне прийняття рішень, здатність адаптуватися до неординарних ситуацій та вдало їх долати;

2. здатність співпрацювати з іншими людьми, неконфліктність, потреба схвалення власних дій;

3. орієнтованість на тривалі програми, схильність до творчого розв’язання проблем;

4. раціональний тип мислення, швидке прийняття рішень, несприйняття невизначеності.

44. Незапрограмовані рішення пов'язані з:

1. з унікальними ситуаціями;

2. із стандартними ситуаціями;

3. використанням математичних моделей;

4. використанням методу екстраполяції.

45. Визначення переваг та недоліків кожного з варіантів рішення - це:

1. визначення альтернатив;

2. визначення критеріїв;

3. оцінка альтернатив;

4. оцінка критеріїв.

Тема 4

«МЕТОДИ ОБГРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ»

46. Метод, що використовується для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності, коли необхідно розрахувати можливі дії інших сторін – це:

1) метод платіжної матриці;

2) метод «дерева рішень»;

3) метод теорії статистичних рішень;

4) метод теорії ігор.

47. Методи обґрунтування управлінських рішень, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення не можна кількісно охарактеризувати - це:

1) метод платіжної матриці;

2) метод «дерева рішень»;

3) якісні методи;

4) кількісні методи.

48. Економічна модель – це:

1) ідеальний образ об’єкта дослідження;

2) реальний об’єкт у мініатюрі;

3) зменшене відображення об’єкта;

4) спрощене формалізоване (графічно, аналітично) відображення об’єкта, що висвітлює найбільш істотні його характеристики.

49. Кількісні методи можна використовувати, якщо:

1) інформації недостатньо для вивчення тенденції або немає систематичної достовірності залежності між змінними;

2) є переконаність, що у майбутньому очікується така ж тенденція, що була у минулому;

3) результати одного рішення впливають на наступні рішення;

4) керівник встановлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей.

50. За допомогою управлінських рішень здійснюється:

1) визначення цілей діяльності;

2) закріплення людей за посадами і робочими місцями;

3) розподіл ресурсів;

4) усі відповіді вірні.

51. За часом дії управлінські рішення поділяються на:

1) стратегічні, тактичні, оперативні;

2) планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

3) директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні;

4) оптимальні, раціональні.

52. За напрямом впливу управлінські рішення поділяються на:

1) стратегічні, тактичні, оперативні;

2) внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування;

3) планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

4) директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні.

53. Метод групового ухвалення рішень, який застосовується у випадку, коли члени групи фізично не можуть бути присутніми в одному місці – це:

1) колективне обговорення проблеми;

2) номінальний груповий спосіб;

3) метод Дельфі;

4) спілкування у неформальній групі.

Тема 5

«ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ»

54. Планування – це:

1) цілеспрямована діяльність з метою визначення цілей і завдань функціонування організації та забезпечення їх досягнення;

2) використання адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедури та правил;

3) загальне керівництво для дій та прийняття рішень;

4) методи досягнення мети організації.

55. Стратегічне планування здійснюється на такому рівні управління:

1) на вищому;

2) на низовому;

3) на середньому;

4) на всіх рівнях управління.

56. Функція планування полягає у:

1) прийнятті рішень, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб досягнути цих цілей;

2) встановленні цілей організації;

3) визначенні шляхів і засобів виконання завдань;

4) визначенні способів досягнення цілей організації.

57. Тактика організації – це:

1) короткострокові плани, які конкретизують стратегію;

2) завдання, які треба виконувати;

3) види робіт по досягненню цілей;

4) заходи, які необхідно виконувати.

58. Для практичної реалізації стратегічних планів організації розробляють:

1) тактику, правила, бюджети;

2) тактику і правила;

3) бюджети;

4) правила.

59. Для розроблення стратегічного плану вище керівництво організації повинно виявити:

1) сильні сторони своїх конкурентів;

2) внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації;

3) слабкі сторони своєї організації та конкурентів;

4) сильні сторони конкурентів.

60. Довгострокові та перспективні плани розробляються строком на:

1) півріччя, квартал, місяць, тиждень;

2) один рік;

3) три – п’ять років;

4) п’ять і більше років;

61. Середньострокові плани розробляються на:

1) півріччя, квартал, місяць, тиждень;

2) один рік;

3) два- три роки;

4) п’ять і більше років;

62. Короткострокові плани розробляються строком на:

1. один рік;

2. два - три роки;

3. чотири роки;

4. п’ять років.

63. Організаційне планування здійснюється:

1. на всіх рівнях управління;

2. тільки на вищому рівні управління;

3. на вищому та середньому рівні управління;

4. тільки на середньому рівні управління.

64. Метод розподілу ресурсів, що має кількісну характеристику – це:

1) місія організації;

2) рента;

3) відсоток;

4) бюджет.

65. Визначте, яке з тверджень наведених нижче, відповідає стратегічній альтернативі обмеженого зростання:

1. здійснюється шляхом встановлення цілей від досягнутого рівня, скоригованих із урахуванням темпів інфляції, рівня насиченості ринку, платоспроможного попиту;

2. здійснюється шляхом встановлення цілей на рівні, меншому за попередні періоди;

3. здійснюється щорічне суттєвого підвищення рівня цілей над рівнем показників минулого року;

4. здійснюється шляхом комбінації стратегій зростання і скорочення.

66. За допомогою аналізу зовнішнього середовища організації її керівники повинні:

1) вивчати та оцінювати зміни, які можуть сприяти або перешкоджати досягненню цілей організації;

2) вивчати стратегію і тактику своїх конкурентів;

3) оцінювати зміни, які перешкоджають досягненню цілей організації;

4) вивчати зміни, які відбуваються.

67. Які технології застосовують організації невиробничої сфери:

1. індивідуально-мережеві;

2. посередницькі;

3. інтенсивні;

4. безперервні.

68. Діяльність органів державного управління належать до:

1. чинників зовнішнього середовища прямого впливу;

2. чинників зовнішнього середовища опосередкованого впливу;

3. факторів внутрішньої сфери організації;

4. факторів політичного середовища.

69. Визначте, які з наведених нижче чинників належать до внутрішнього середовища організації:

1. трудові ресурси;

2. споживачі;

3. структура організації;

4. глобальні технології.

70. Оберіть правильне визначення поняття “організаційна культура”:

1. це система загальних для членів організації внутрішніх цінностей, які значною мірою визначають їх спосіб дій;

2. це правила етичної поведінки керівників стосовно підлеглих, а всіх членів організації – стосовно її клієнтів;

3. це погляди та уявлення членів організації про процеси, які відбуваються у її внутрішньому та зовнішньому середовищі;

4. це інструкції, штатний розклад та посадові обов’язки, якими визначається поведінка працівника організації в робочий час.