- •Сіракава вирішив удруге посісти трон
- •Сіракава вирішив удруге посісти трон
- •Негаразди між двома екс-імператорами — Тобою й Сутоку
- •Смута (років) Хоген: розгром (військ) Сутоку й Йорінаги
- •Смута 1159 р.
- •Безладдя в палаці
- •Госіракава й Мотофуса викликають Кійоморі (на бій)
- •Втеча Тайра
- •Захоплення столиці Мінамото Йосіцуне
- •Вступ Мінамото Йорітомо до столиці
- •Смерть Госіракави
- •Дзіно сьотокі (записки про правильне наслідування божественних імператорів)
- •Камо-но Тьомей ходзьокі (записки квадратного сажня)
- •Кенхо-хосі цуредзурегуса (записки з нудьги)
Сіракава вирішив удруге посісти трон
Коли в 1107 р. помер імператор Хорікава, екс-імператор Сіракава хотів, мабуть, вдруге зійти на трон, але враховуючи, що він ужг став ченцем, він посадив на престол свого сина Тобу та керував усіма державними справами будучи екс-імператором. Вдень і вночі три імператорських вартових (Мінамото Міцунобу, Мінамото Тамейосі та Мінамото Ясукійо) чергували в палаці (охороняючи екс-імператора).
Син Мороміті стає канцлером
...Після 16-річного правління Тоби трон перейшов у І123 р. до Сутоку 8, а екс-імператор Сіракава дожив до часів, коли побачив сходження на трон свого внука, і помер у 1129 р. у віці 77 років.
Правління Тоби як екс-імператора й початок епохи військових
Як спадкоємець екс-імператора Сіракави, екс-імператор Тоба керував державними справами протягом 1129— 1156 рр., а коли він помер другого дня 7-го місяця 1156 р,. по всій японській країні почалися смути й настала епоха військових.
Коріння епохи військових...
...На схилі років Тоба несподівано став покірливим та добросердечним правителем. Названа дочка Сіракави — дочка Кан’їн Кіндзане — стала його дружиною-імператрицею (під іменем) Тайкенмон-ін. Вона народила імператорові кілька синів і дочок. Старшим сином був Сутоку. Два наступних сина (Наемія та Мемія) померли, не досягнувши повноліття, а Сутоку в 1123 р. ступив на трон. Четвертий син Госіракава зійшов на трон у 1155 p., а п’ятий залишився в історії під іменем царевич-чернець Какусьо...
Дев’ятого дня 1-го місяця 1129 р. дочку регента (Фудзівара) Тадаміті привезли в палац і зробили дружиною імператора Сутоку шістнадцятого дня того ж місяця... Дев'ятого дня 2-го місяця того ж року... вона стала імператрицею (під іменем) Кокамон-ін.
Негаразди між двома екс-імператорами — Тобою й Сутоку
...Доки Сутоку протягом 1123—1141 рр. сидів на троні, екс-імператор Тоба став особливо ніжним з дочкою середнього радника Нагадзане — майбутньою імператрицею Біфукумон-ін, а її синові Коное присвоїли третій ранг, негайно призначивши спадкоємцем престолу. Імператриця Кокамон-ін — дочка Тадаміті й дружина-імпе-ратриця (імператора) Сутоку — усиновила Коное. Тоба сказав Тадаміті: «Як дід Коное по матері, ви повинні добре дбати про нього». Тадаміті, будучи дійсно дідом Коное по матері, приділив особливу увагу (спадкоємцеві престолу). Потім, коли екс-імператор Тоба порадив Сутоку покинути трон і передати його спадкоємцеві, Сутоку слухняно передав престол Коное9 та оголосив, що бажає дванадцятого місяця 1141 р. зректися трону... Сутоку з приводу цього дуже засмутився та затаїв зло на Тобу.
Коное виріс уже перебуваючи на троні, і лівий міністр та інспектор (Фудзівара) Йорінага чудово йому служив, ...(але), будучи гарячою людиною він (Йорінага) чинив непродумані дії, які зіпсували його репутацію.
тим часом люди, коли імператор Коное раптово помер у 7-му місяці 1155 р. у віці 17 років, почали говорити," нібито в цьому винний Йорінага. Екс-імператор Готоба повірив, що це правда. Що ж далі? Враховуючи, що імператор Коное помер, Йорінага подумав: «Зараз я стану Канцлером та (верховним) імператорським інспектором». Як лівому міністрові ці посади личили йому згідно з Традиціями (двірцевого посадового життя), ...проте двір здивував його рішенням про його (Йорінага) відставку з посади інспектора. Так у 1-й місяць наступного року він залишився тільки на посаді лівого міністра.
Смерть екс-імператора Тоби
Двадять четвертого дня 4-го місяця 1156 р. екс-імператор Тоба змінив назву ери правління з Кюдзю на Хоген. Потім другого дня 7-го місяця того ж року він помер. Доки він хворів, усі — знать і простолюдини, старі й молоді — усі тихо гомоніли: «Що ж буде, коли екс-імператор не зможе більше жити?»
