Захоплення столиці Мінамото Йосіцуне

Невдовзі Йорітомо, отримавши інформацію про все, що відбувається у столиці, віддав наказ Дої Санехірі, Ка-дзівара Кагетокі, Накахара Такайосі та своєму молодшому братові Йосіцуне, а ці командири спрямували свої вій­ська на столицю і двадцятого дня 1-го місяця 1184 р. беа особливих ускладнень її захопили. Вони розгромили вій­сько Йосінаки й того ж дня відрубали йому голову...

...Потім із західних провінцій на столицю вирушив у супроводі імператора Антоку центральний міністр Тайра Мунеморі. За його пропозицією армія (Тайра) об’єднала­ся з вояками (загиблого) Йосінаки. Коли Тайра дійшли до Фукухари, самураї Йорітомо вирішили негайно вступити з ними в бій, що розгорівся шостого дня 2-го місяця 1184 р. У місці під назвою Ітінотані Мунеморі був атако-I ваний з тилу (вояками) Мінамото Йосіцуне, і саме від Ітінотані Мінамото Йосіцуне погнав Тайра, полонив вер­ховного командира Тайра Сігехіру (який у 1180 р. спалив храм Тодайдзі в Нарі). Того ж дня загинули ще десять лідерів Тайра, включаючи Мітіморі (сина середнього рад­ника Норіморі) і командира третього рангу Таданорі. Тайра Мунеморі вскочив у човен і втік.

Розгром Тайра та імператорське прав­ління

Після таких подій клан Тайра мав ще силу лише на морі й у деяких західних провінціях. Східні провінції були замирені в битвах, але до кінця ситуація ще не врегулю­валася. Жителі столиці теж були дещо збентежені. Однак невдовзі (Мінамото) провели підготовку до воєнно-морської кампанії та визначили час початку нової опе­рації, після чого вояки Йорітомо вирушили із столиці в похід на західні провінції, а двадцять четвертого дня 3-го місяця 1185 р. неподалік від мису Модзі провінції Нагато відбулася воєнно-морська битва біля Данноура. (Після розгрому Тайра) імператорська баба Токіко (мати Муне­морі) взяла імператора Антоку, священну яшму та імпе­раторський меч і кинулася в море. Воістину, вона була справжньою пані!.. Мунеморі, який не вмів плавати й хотів жити, потрапив у полон...

Двадцять п'ятого дня 4-го місяця того ж року священ­ну яшму та імператорське дзеркало, повернули до столиці, проте імператорський меч потонув у морській безодні. Скриня зі священною яшмою плавала на воді, і самураї її знайшли... Імператорське дзеркало виловив із води стар­ший радник Тайра Токітада, ...а ось меч так і не знайшли, хоча його пошуками займалися жінки-ниряльнигті.

Страта Тайра Сігехіри

Сьомого дня 5-го місяця 1185 р. Мінамото Йосіцуне привів свои бранців — Тайра Мунеморі й Тайра Сігехіру — у ставку Йорітомо в Камакурі. Пізніше обох полонених відправили до столиці, а двадцять третього дня 6-го мі­сяця поблизу Сети центральному міністрові Тайра Муне­морі відрубали голову. Через те, Що Тайра Сігехіра керу­вав спаленням статуї Дайбуцу («великого Будди») у храмі Тодайдзі, Йорітомо наказав обезголовити Сігехіру непо­далік від Кодзу (провінція Ідзумі), а потім виставити його голову на пагорбах Нари, пояснюючи це бажанням у такий спосіб показати, що вороги буддизму знищені...

Люди схвально сприйняли наказ Йорітомо стратити Сігехіру біля того храму, який він сам спалив.

Жахливий землетрус

...Дев’ятого дня 7-го місяця 1185 р. відбувся жахливий землетрус. Не залишилося жодного буддійського храму, муру, будинку або будови, які б не зруйнувалися. Казали, нібито землетрус зробив Тайра Кійоморі, ставши (після смерті) підземним драконом...

Посилення непорозумінь між Йосіцуне та Йорітомо

Після землетрусу Мінамото Йосіцуне надали посади командира імператорської варти й губернатора провінції Ійо. Поки він їздив до свого маєтку в Камакуру у східних провінціях, під час повернення до столиці в його душі зростала неприязнь до брата Йорітомо. Доки (Йосіцуне) перебував у східних провінціях, Йорітомо поступово став володарем високих посад при дворі, ...та ще й, маючи 500 сьоенів, здійснив конфіскацію (тайрівських воло­дінь), від якої отримав саме те, чого прагнув — зокрема східні провінції Мусасі й Сагамі...

Третього дня 11-го місяця 1185 р. Мінамото Йосіцуне, будучи представником Йорітомо в столиці, несподівано виступив проти свого брата, маючи на руках указ екс-імператора Госіракави, який дозволяв покарати згаданого Йорітомо. Коли екс-імператор радився з (близькими людь­ми) щодо підписання такого указу, хтось з найближчого оточення, побоюючись Йосіцуне, сказав: «Маніфест про покарання повинен містити згадку про злочин. Який зло­чин ставлять у провину Йорітомо? Доки ми не дізнає­мося, що це за злочин, важко сказати, чи існує потреба в такому указі». А після підписання указу йорітомовський самурай, котрого звали «монах з Toca», якось уночі рі­шуче проникнув до резиденції Йосіцуне (щоб його вби­ти). Йосіцуне прокинувся й витримав жорстоку бійку, та хоча смерті Йосіцуне уникнув, але дістав поранення. Не маючи військової переваги, він повісив екс-імператор-ський указ собі на шию і третього дня 11-го місяця 1185 р. сів у човен, заявивши, що тікає в західні про­вінції. Звістка про втечу Йосіцуне із столиці з великою помпою поширилася тієї ж ночі. Говорили навіть, що Йосіцуне може захопити імператора як заручника, але Йосіцуне просто втік. Самураї Йорітомо наздогнали Йо­сіцуне в Кавадзі та розсіяли його сили... Йосіцуне зму­шений був переховуватися, ...а потім утік у провінцію Муцу до Фудзівара Ясухіри, але Ясухіра вбив Йосіцуне (хоча йому, мабуть, казали, що це злочин) і доповів про зроблене Йорітомо. Навіть у провінції Муцу люди го­ворили: «Він не повинен був так діяти! Поганий вчинок відбувся!»...

Йорітомо призначив Канедзане імпе­раторським інспектором

...Усіх, хто сприяв екс-імператорові Госіракаві (у ство­ренні антийорітомовського указу), посадили під домаш­ній арешт, а двадцять шостого дня 11-го місяця 1186 р. (під тиском Мінамото Йорітомо) був підписаний імпера­торський указ про арешт Мінамото Йосіцуне. Отак дивно розгорталися події!

Йорітомо захоплює Муцу

...Завдяки тому, що Йорітомо ніколи не знімав з лука тятиви й нікому не дозволив в себе лук забрати — після того, як він покинув Камакуру, щоб розгромити в битві своїх ворогів, навіть у власних самураїв він викликав жах. А стосовно фізичної сили Йорітомо, то він на ловах пус­кав свого коня за втікаючою ланню, а потім (наздог­навши тварину) хапав лань за роги та звалював її на землю голими руками...

Кудзьо Канедзане призначений реген­том

Нарешті дванадцятого дня 3-го місяця 1186 року пра­вий міністр Кудзьо Канедзане імператорським указом був призначений регентом. Його зробили також главою кла­ну Фудзівара... І Мінамото Йорітомо зі східних провінцій пообіцяв Канедзане допомагати йому в усьому. Люди вже думали, що в державі дійсно навели порядок.