Рнс. 141. Місцеві вентиляційно' перфузійні відношення: і—ефективний альвеолярний об 'єм;

2. - Альвеолярний мертвий простір;

3. - Альвеолярний артеріо-венозний шунт

г) газовий ацидоз.

Газовий ацидоз обумовлює:

а) порушення функцій білкових молекул (конформаційні зміни). Вони особли­во небезпечні в центральній нервовій системі, з ураженням яим може бути пов'язаний розвиток дихальної коми; _х ^

б) збудження дихального центру;

в) збільшення проникності клітинних мембран, що викликає набряк і ушко­дження клітин;

г) зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну вправо - ефект Бора.

і

т

і

л

г

ЗО. Патологічна фізіологія травлення

ЗО. 1. Що таке недостатність травлення?

Недостатність травлення - це патологічний стан, при якому травна система не забезпечує засвоєння поживних речовин, шо надходять в організм. Наслідком цьо­го є розвиток різного ступеня голодування (див. розд. 18).

30.2. Як класифікують недостатність травлення?

1. За клінічним перебігом виділяють гостру і хронічну недостатність травлення.

2. Відповідно до анатомічного принципу недостатність травлення може бути обу­мовлена порушеннями цього процесу:

а) у порожнині рота;

б) у шлунку,

в) у кишках.

3. Недостатність трав; ення може бути загальною (тотальною) і селективною {парціальною). При загальній недостатності порушено засвоєння всіх поживних речовин, прн се: ективній - тільки окремих їхніх класів (наприклад, ліпідів, лак­този, вітаміну В₍₂ та ін.).

4. За етіологією розрізняють спадково обумовлену (деякі види мальабсорбції) і на­буту недостатність травлення. Остання може бути:

а) інфекцінного походження;

б) обумовленою впливами фізичних факторів (наприклад, при гострій проме­невій хворобі);

в) пов'язаною із впливами хімічних агентів; т) дисрегуляторною;

ґ) аліментарною.

5. Патофізіологічний принцип передбачає поділ недостатності травлення на три варіанти. Це недостатність, обумовлена порушеннями:

а) рухової функції травної системи;

б) секреторної її функції;

в) процесів усмоктування.

30.3. Які причини можуть лежати в основі розвитку недостатності травлення?

І. Алімеитаріїі (харчові) фактори:

а) приймання недоброякісної і грубої їжі;

б) сухоїдіння;

в) нерегулярне приймання їжі;

г) незбалаисоваие харчування (наприклад, зменшення вмісту вітамінів у раціоні);

г) зловживання алкоголем.

П. Фізичні фактори. Серед чинників цієї групи найбільше значення має іонізуюча радіація, яка уражує епітеліальні клітини травної трубки, що мають високу міто­тичну активність.

При одноразовому загальному опроміненні організму дозою, що перевищує 10 Гр, розвивається так звана кишкова форма гострої променево» хвороби, що швидко завершується смертю (див. розд. 5).

3. Хімічні агенти. Є причиною розладів травлення при отруєннях неорганічними і органічними сполуками на виробництві і в побуті.

4. Біологічні фактори:

а) бактерії (наприклад, холерний вібріон, збудники дизентерії, черевного тифу, паратифу та ін.);

б) бактеріальні токсини (наприклад, при сальмонельозах, стафілококовій ін­фекції);

в) віруси (наприклад аденовіруси);

г) гельмінти.

3. Органічні ураження:

а) уроджені аномалії органів травлення;

б) післяопераційні стани;

в) пухлини травної системи.

3. Порушення нервової й гуморальної регуляції. Розлади травлення можуть роз­виватися прн:

а) психоемоційних порушеннях (невротичні І неврозоподібні стани);

б) психічних захворюваннях (шизофренія, маніакально-депресивний синдром);

в) органічних захворюваннях центральної нервової системи (енцефаліти, ді- енцефаліт);

г) ураженнях периферичних структур вегетативної нервової системи; ґ) рефлекторних порушеннях (різні вісцеро-вісцеральні рефлекси).

Порушення гуморальної регуляції травлення можуть бути пов'язані з розладами синтезу і секреції гастроінтести- нальних гормонів (гастрину, секретину, холецистокіиін-паи-. креозиміну та ін.).

30.4. Які принципи використовують в експериментальному моделюванні недостатності травлення?