Плани проведення семінарських занять змістових модулів з визначенням літературних джерел, переліку питань для самоконтролю заліковий модуль 1.

 

 

заліковий модуль 1.

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи наукового дослідження.

1. Історія науки.

2. Структура та класифікація науки.

3.Особливості науки: об’єкт, предмет, основні поняття

Література: 10,12.

Змістовий модуль 2. Вибір напряму наукового дослідження.

1. Формулювання цілей та задач науково-дослідницьких програм.

2. Ресурсне забезпечення науково-дослідницьких програм.

Література: 5, 9, 11, 1, 4, 7, 8.

 Питання для обговорення:

1. Сутність системного наукового пізнання і його відмінність від повсякденного: поняття про метод і тактика системного підходу.

2. Поняття про предмет і види системного підходу.

3. Загальнонаукові методи системного підходу.

4. Наукознавство і його розвиток. Предмет і сутність наукознавства, склад основних його поділів.

5. Структура і класифікація науки. Характеристика структури науки і її основних елементів.

6. Організація науки і підготування наукових кадрів. Органи керування наукою в Україні. Особливості організації наукових досліджень.

 Самостійна робота:

  Об'єкти системного підходу і їх класифікація.

Поняття, зміст і функції науки. Предмет науки й умовний підрозділ науки на три групи.

3. Види і форми науково-дослідної роботи студентів у ВУЗІ.

4.Порядок організації наукові їх досліджень студентами.

 

Література: [5, 12-78; 9, 89-102; 11, 45-65, 174-209; 10, 100-142; 12, 103-221]

Змістовий модуль 3. Методологія наукових досліджень

1. Об'єкти наукового дослідження і їхня класифікація. Сутність наукового дослідження, об'єкт і предмет пізнання.

2. Загальнонаукові методи дослідження. Роль системного підходу в наукових дослідженнях.

3.Аналіз, моделі та інструменти наукових досліджень

Література: 4, 8, 12, 14.

 

Питання для обговорення:

1. Особливості творчої праці в дослідницькій діяльності.

2. Організація праці в наукових колективах

3. Організаційна структура наукових організацій і порядок розробки планів досліджень і фінансування виконаних робіт.

 

Самостійна робота:

1. Процес наукового дослідження і його характеристики.

2. Методика дослідження, її зміст і принципи розробки.

 Література: [4, 37-64, 99-122; 5, 98-128; 7, 200-254; 8, 333-348]

 

Заліковий модуль 2.

Змістовий модуль 4. Організація наукових досліджень

1.Інформаційне забезпечення наукових досліджень.

2.Аналіз теоретико-експериментальних досліджень.

3.Формулювання висновків та пропозицій.

Література: 4,5,6,8,13,14.

Питання для обговорення:

1. Класифікація інформаційного забезпечення досліджень.

2. Економічна інформація, її класифікація і використання в дослідженнях

3. Бібліографічні джерела економічної інформації.

4. Державна система науково-технічної інформації.

 

Самостійна робота:

1.Сутність науково-інформаційної діяльності й органи державної системи науково-технічної інформації.

2. Поняття про висхідний і спадний інформаційний потік.

3. Зміст галузевої системи науково-технічної інформації і її призначення.

 Література: [1, 25-79; 4, 33-48, 98-113; 7, 200-238; 8, 83-148]

Змістовий модуль 5. Систематизація результатів наукових досліджень

1.Загальні вимоги та правила оформлення науково-дослідної роботи.

2.Інформаційне забезпечення наукових досліджень.

3.Класифікація інформаційного забезпечення досліджень.

4.Економічна інформація, її класифікація і використання в дослідженнях. Бібліографічні джерела економічної інформації. Державна система науково-технічної інформації.

Література: 1,4,7,8.

Змістовий модуль 6. Впровадження наукових досліджень.

1.Рецензування науково-дослідної роботи.

2.Підготовка наукових матеріалів до опублікування.

3.Підготовка доповіді, тез доповіді. Підготовка презентації.

Література: 4,5,6,7,8.

 Питання для обговорення:

1. Впровадження закінчених наукових праць.

2. Ефективність наукових досліджень і її критерії.

3. Розрахунок економічної ефективності наукових досліджень.

 Самостійна робота:

1. Впровадження закінчених наукових праць.

2. Склад витрат що враховуються при комплексній оцінці ефективності наукових праць.

3. Порядок розрахунку ефективності витрат по довгострокових комплексних програмах.

 

Література: [1, 159-179; 4, 146-189; 5, 102-169; 13, 12-89]

 

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої навчальної програми дисципліни „Методологія та організація наукових досліджень”

1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.

2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.

3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).

4. Дослідження як функція управління.

5. Сутність поняття “методологія дослідження”.

6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності; визначення предмета та об’єкта дослідження; постановка й формулювання мети дослідження; побудова гіпотези, визначення задач дослідження; розробка підходів щодо вирішення проблеми; визначення та формулювання орієнтирів та обмежень, вибір методів дослідження.

7. Сутність поняття “метод дослідження”.

8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).

9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.

10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.

11. Сутність методу конструювання визначень.

12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.

13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.

14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).

15. Суть методів моделювання.

16. Полеміка як метод дослідження.

17. Поняття “програма дослідження”.

18. Основні складові програми дослідження: обґрунтування актуальності теми, розгорнута характеристика цілей і задач дослідження; викладення гіпотези, мотивування вибору методів та об’єктів дослідження, забезпечення дослідження ресурсами, передбачуваний результат і ефективність дослідження.

19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.

20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.

21. Сутність поняття “організація дослідження”.

22. Технологічні схеми проведення дослідження: лінійна, циклічна, паралельна, технологія раціонального розгалуження дослідження, адаптивного типу, послідовних змін якості діяльності, випадкового пошуку, технологія критеріального коригування (алгоритм дослідження).

23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.

24. Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.

25. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.

26. Поняття “інформація” та її основні властивості.

27. Носії наукової інформації. Державна служба науково-технічної інформації (НТІ): республіканський інститут НТІ, інформаційні центри, відділи НТІ в науково-дослідних інститутах, конструкторські бюро. Довідково-інформаційні фонди.

28. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних: інформаційно-пошукова система “IRBIS”, мережа Internet, електронна пошта, компакт-диски (CD-ROM). Кодування інформації.

29. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.

30. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.

31. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.

32. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.

33. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.

34. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.

35. Поняття “економічна інформація” та “данні”.

36. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.

37. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика: особиста (неформалізована інформація); інформація, що публікується самими фірмами; спеціалізована інформація про фірми в періодичній пресі; довідники по фірмах; інформація про фірми в спеціалізованих банках даних; інформація про фірми, що надається вання інформаційного забезпечення системи управління організації.

38. Консультування як форма організації дослідження систем управління.

39. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.

40. Формування принципів оцінювання та системи показників в дослідженні управління.

41. Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи ООН.

42. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.

43. Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.

44. Порядок обробки накопиченого матеріалу: упорядкування, розчищення матеріалу, систематизація виписок, відсікання надмірної інформації, розробка таблиць; обдумування та розробка системи викладення дослідження, формування висновків, положень; перевірка висновків та узагальнень; виявлення невирішених питань.

45. Прийоми узагальнення матеріалу: групування даних, порівняння, аналогії, узагальнюючі економічні показники, середні величини, відносні величини. Таблиці: прості, групові, комбінаційні. Графічні прийоми представлення інформації: графічні схеми, гістограми, діаграми, номограми.

46. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.

47. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.

48. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.

49. Класифікація видів дипломних рекомендацій.

50. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.

51. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.

52. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.

53. Види наукової продукції та їх зміст: огляд, реферат, науковий звіт, доповідь на наукову тему, тези доповіді, стаття, рецензія, монографія, брошура, учбовий посібник, дисертація, курсова робота, дипломна робота.

54. Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці. Державний стандарт України ДСТУ 3008 – 95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

55. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.

56. Вимоги щодо подання текстового матеріалу.

57. Правила подання формул та ілюстрацій: таблиць, графіків, схем.

58. Правила оформлення бібліографічного списку використаної літератури, додатків.

59. Спеціальні функціональні синтаксичні засоби як найважливіший засіб вираження логічних зв’язків.

60. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.

61. Якості, що визначають культуру наукової мови: смислова точність, ясність, стислість.

62. Правила етики цитування і використання матеріалів.

63. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.

64. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.

65. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.

66. Принципи і класифікація оцінок дослідження.

67. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.

68. Формування системи показників для дослідження управління.

69. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.

70. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.

71. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.

72. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.

73. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.

74. Етапи впровадження наукових досліджень в практику.

75. Ролі працівників організації в процесі впровадження нових ідей.

76. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.

77. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізації досліджень.

78. Захист інтелектуальної власності в Україні.

79. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.

2. Приклади типових завдань підсумкового контролю і оцінювання знань,

умінь і практичних навичок студентів з дисципліни „Основи наукових досліджень” у формі заліку

Тестові завдання

1. Одиничний вибір

1. Програма досліджень – це:

А) технологія рішення проблеми, що передбачає не тільки послідовність і паралельність різних операцій, але і можливості їхньої невдачі, пошук нових шляхів рішення проблеми, корегування змістовної взаємодії проблем;

Б) комплекс показників, що відбивають зв’язок і послідовність ключових заходів, що ведуть до повної реалізації програми і рішення проблеми;

В) комплекс положень, що визначають цілі і задачі дослідження, предмет і умови його проведення, використовувані ресурси, передбачуваний результат.

2. Предметом дослідження є:

А) проблема;

Б) система управління;

В) ціль.

3. Організація дослідження – це:

А) варіант раціональної побудови процесу дослідження;

Б) система регламентів, нормативів, інструкцій, що визначають порядок його проведення;

В) об’єктивні етапи виконання роботи.

4. Аспектний підхід до дослідження являє собою:

А) попередню розробку концепції дослідження;

Б) максимально можливий облік всіх аспектів проблем у їхньому взаємозв’язку і цілісності;

В) вибір однієї грані проблеми за принципом актуальності або обліку ресурсів.

5. Енциклопедист як тип творчої індивідуальності:

А) прораховує всі можливі варіанти розвитку подій;

Б) швидко знаходить аналоги проблемі;

В) схильний доводити результати досліджень до кінцевої, практичної реалізованої стадії;

Г) працює індивідуально і самостійно.

6. Найбільш ефективний спосіб запам’ятовування інформації:

А) вільний;

Б) випадковий;

В) механічний;

Г) логічно-змістовний.

7. Поняття “проблема” і “задача”:

А) є ідентичними;

Б) рішення проблеми вимагає творчих зусиль, а рішення задачі вимагає або знань, або типових схем і алгоритмів.

ІІ. Множинний вибір

8. Дослідження як вид діяльності людини, полягає в:

А) розпізнанні проблем і ситуацій;

Б) установленні місця проблем і ситуацій у системі накопичених знань;

В) находженні засобів та можливостей використання нових уявлень чи знань

ророблему в практиці її вирішення;

Г) ефективній реалізації нових знань про проблему на практиці.

9. Основні характеристики дослідження:

А) методологія дослідження;

Б) тип дослідження;

В) ресурси дослідження;

Г) ефективність дослідження;

10. Побудова проблеми представлена операціями:

А) стратифікації, композиції, локалізації, варіантифікації;

Б) кондифікації, інвентаризації, когнифікації, уподібнення, кваліфікації;

В) експозиції, актуалізації, компроментації, демонстрації;

Г) контрадикції, фінітізації;

Д) експлікації, інтимізації.

11. Принципи планування дослідження:

А) принцип реальності;

Б) принцип організаційної значущості;

В) принцип інтеграції діяльності;

Г) принцип доречності;

Д) принцип успішності.

12. Форми організації досліджень:

А) організація творчих груп;

Б) консультування;

В) навантаження додатковими обов’язками.

13. Інтегральний інтелект – це:

А) комплекс відносин між людьми;

Б) соціально-психологічна атмосфера роботи;

В) визначена гармонія людських якостей;

Г) особливий вид мети об’єднання;

Д) група людей.

14. Критерії самоперевірки правильності написання огляду літератури:

А) можна публікувати як самостійну статтю;

Б) написано не за авторами, а за завданнями досліджень;

В) використано багато цитат.