- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова
- •Кафедра теорії електричного зв’язку ім. А.Г. Зюко
- •Методичні вказівки
- •До виконання лабораторних робіт із дисципліни
- •Лабораторна робота 1
- •1 Мета роботи
- •2 Ключові положення
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •2.4 Похибки, що виникають під час відновлення сигналів
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •7.2 Мета роботи.
- •Література
- •3. Ключові питання
- •4. Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •Література
- •Лабораторна робота 3 дослідження алгоритму стиснення дискретних повідомлень
- •1 Мета роботи
- •2 Ключові положення
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •7.2 Мета роботи.
- •Література
- •Лабораторна робота 4 Вивчення цифрових методів передавання аналогових сигналів
- •1 Мета заняття
- •2 Ключові положення
- •3. Ключові питання
- •4. Домашнє завдання
- •5. Лабораторне завдання
- •5.1 Уточнити з викладачем план виконання лабораторного завдання.
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •Література
- •Лабораторна робота 5 дослідження сигналів цифрової модуляції
- •1 Мета роботи
- •2 Ключові положення
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •7.2 Мета роботи.
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •3.Ключові питання
- •4. Домашнє завдання
- •5. Лабораторне завдання
- •6. Опис лабораторного макета
- •1 Мета роботи
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •Література
Література
1. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1986 (1977).
2. Теория передачи сигналов: Учебник для вузов / А.Г. Зюко и др. – М.: Радио и связь, 1986.
3 Панфілов І.П., Дирда В.Ю., Капацін А.В. Теорія електричного зв’язку: Підручник для студентів вузів 1-го та 2-го рівнів акредитації. – К.: Техніка, 1998.
Лабораторна робота 2
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗПОДІЛІВ ІМОВІРНОСТЕЙ ВИПАДКОВИХ ПРОЦЕСІВ
1 Мета роботи
1 Вивчення й експериментальне визначення одномірних функцій розподілу ймовірностей і густин ймовірності випадкових процесів.
2 Ключові положення
2.1 Вважається, що процеси, які вивчаються в цій ЛР – стаціонарні й ергодичні. У таких процесів одномірні функція розподілу ймовірностей і густина ймовірності не залежать від часу.
2.2 За визначенням значення одномірної функції розподілу ймовірностей F(x) дорівнює ймовірності того, що в довільний момент часу процес Х(t) прийме значення, яке не перевищує x:
F(x) = P{X(t) x}. (1)
Значення одномірної густини ймовірності процесу р(х) дорівнює границі відношення ймовірності того, що в довільний момент часу процес X(t) прийме значення на інтервалі (x – x/2, x + x/2), до довжини інтервалу x при x 0:
. (2)
Функції f(x) і р(x) задовольняють ряду властивостей (табл. 1), які легко довести, користуючись їх визначеннями (1) та (2).
Таблиця 1 – Властивості функцій f(x) і р(x)
|
р(x) |
f(x) |
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
5 |
|
|
Функції f(x) і р(x) використовуються для обчислення ймовірностей попадання значень процесу в заданий інтервал (рядок 2 в табл. 1), а також для виконання статистичного усереднення при визначенні характеристик процесу або результату певної операції над випадковим процесом.
2.3 Для процесів, які часто зустрічаються, відомі аналітичні вирази функцій f(x) і р(x). Так, для нормального (гауссового) процесу (наприклад, флуктуаційної завади)
, (3)
де
–
інтеграл імовірності; (4)
– (5)
середнє значення або математичне сподівання випадкового процесу;
– середньоквадратичне
відхилення випадкового процесу; що
визначається як =
,
де D[X(t)] – дисперсія випадкового
процесу – середнє квадрата відхилень
значень випадкового процесу від його
середнього значення
. (6)
На рис. 1,а приведені графіки гауссового розподілу ймовірностей при а = 1 і = 0,5.
2.4 Розподіл ймовірностей гармонічного коливання X(t) = Acos(2f t + ), де А і f – постійні величини, a – випадкова величина, описується виразами:
(7)
С
ереднє
значення гармонічного коливання дорівнює
нулю, а середньоквадратичне відхилення
–
.
На рис. 1,б приведені графіки розподілу
ймовірностей гармонічного коливання
при А = 2. Коли х = А значення
густини ймовірності прямує в нескінченність.
2.5 Зустрічаються також процеси з рівномірним розподілом на інтервалі (xmin, xmax). Розподіл записується
(8)
Середнє значення
процесу з рівномірним розподілом
дорівнює (xmin + xmax)/2,
а середньоквадратичне відхилення –
.
Графіки рівномірного розподілу
ймовірностей при xmin = 0 і
xmax = 2 приведені на рис. 1,в.
