1. Яке з наведених тверджень щодо суб’єкта легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом є правильним?

1) суб'єктом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом може бути лише особа, котра не вчиняла предикатного діяння, за умови, що вона усвідомлювала факт одержання коштів або майна іншими особами злочинним шляхом;

2) особа, яка вчинила предикатне діяння, відповідає лише за вчинення фінансової операції з коштами або іншим майном чи укладення щодо них угоди, а також за вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а за використання таких коштів або майна - лише в разі, коли воно полягало у вчиненні фінансової операції чи укладенні угоди;

3) суб'єктом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а стосовно вчинення тих чи інших правочинів, ще й набула повної дієздатності у випадках та порядку, передбачених законом, і не була обмежена у дієздатності або не позбавлена її судом;

4) суб'єктом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом може бути лише особа, котра вчинила предикатне діяння;

5) жодна з відповідей не є правильною.

2. Яке з наведених тверджень щодо розмежування складів злочинів, передбачених ст. 209 «Легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» та ст. 198 «Придбання, отримання, зберігння чи збут майна, одержаного злочинним шляхом» є правильним відповідно до рекомендацій Пленуму Верховного Суду України ?

1) названі склади злочинів неможливо розмежувати за ознаками суб’єктивної сторони складу злочину, оскільки їх зміст збігається;

2) однією з розмежувальних ознак є предмет: предметом придбання, отримання, зберігння чи збут майна, одержаного злочинним шляхом є будь-яке майно, одержане злочинним шляхом, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом - лише майно, одержане внаслідок вчинення предикатного діяння, за яке положеннями КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не менше трьох років, а також майно, одержане злочинним шляхом на території інших держав;

3) суб'єктом злочину, склад якого передбачено в ст. 198 «Придбання, отримання, зберігння чи збут майна, одержаного злочинним шляхом» КК України, є лише особа, котра не одержувала майна злочинним шляхом, а за ст. 209«Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України - як особа, яка одержала кошти чи інше майно злочинним шляхом, так і та, котра заздалегідь пообіцяла вчинити передбачені цією статтею дії для легалізації коштів чи майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння;

4) суб'єктами обох складів злочинів є лише особа, котра не одержувала майна злочинним шляхом, а тому за цією ознакою розмежувати названі склади злочинів неможливо;

5) суб'єктом злочину, склад якого передбачено в ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України, є лише особа, котра не одержувала майна злочинним шляхом, а за ст. 198 «Придбання, отримання, зберігння чи збут майна, одержаного злочинним шляхом» КК України - як особа, яка одержала кошти чи інше майно злочинним шляхом, так і та, котра заздалегідь пообіцяла вчинити передбачені цією статтею дії для легалізації коштів чи майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння.

3. Яке з наведених тверджень щодо співвідношення норм та передбаченх ними складів злочинів у ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України та ст. 396 «Приховування злочину» КК України є правильним?

1) вказані норми можуть конкурувати як частина і ціле, причому в ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України закріплена норма про ціле, а в ст. 396 «Приховування злочину» КК України норма про частину;

2) вказан норми передбачають склади злочинів, які є суміжними;

3) між положеннями ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України та ст. 396 «Приховування злочину» КК України існує колізія, яку належить вирішувати на користь ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України;

4) вказані норми можуть конкурувати як загальна і спеціальна , причому в ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України закріплена спеціальна норма, а в ст. 396 «Приховування злочину» КК України – загальна норма;

5) жодна з запропонованих відповідей не є правильною.