- •1. Визначіть співвідношення норм та розмежуйте передбачені ними склади злочинів, вказавши спільні та розмежувальні ознаки складів злочинів, передбачених такими статтями Особливої частини кк України:
- •1. Яке з наведених тверджень щодо суб’єкта легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом є правильним?
- •У чому полягає невідповідність положень ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» кк України положенням Загальної частини кк України?
- •8. Які з наведених положень щодо кваліфікації контрабанди є правильними?
- •Які з наведених положень щодо кваліфікації контрабанди є правильними?
- •12. Які з наведених пложень щодо ознак складу злочину фіктивне підприємництво є правильними?
- •14. Які з наведених положень щодо ознак складу злочину, передбаченого ст. 205 кк України «Фіктивне підприємництво» є правилними?
- •17. Які з наведених положень щодо змісту ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 кк України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» є правильними:
- •18. Які положення щодо розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для цілей кримінально-правової кваліфікації є правильними?
- •15. Які з наведених положень щодо предмета в складі злочину передбаченого ст. 212 кк України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» є правильними?
- •16. Назвіть ознаки податків, зборів (обов'язкових платежів) як предмета в складі злочину, передбаченого ст. 212 кк України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)».
- •19. Які положення щодо розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у для цілей кримінально-правової кваліфікації є правильними?
- •20. Ввезення на територію України з приховуванням від митного контролю підробленої іноземної валюти з метою подальшого збуту належить кваліфікувати як
- •21. Ввезення на територію України поза митним контролем іноземної валюти з метою подальшого збуту у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян належить кваліфікувати як
- •22. Які з наведених положень є правильними?
- •23. Які з наведених положень є правильними?
- •24. Які з наведених положень є правильними?
- •25. Які з наведених положень є правильними?
- •26. Які з наведених положень є правильними?
- •27. У якій з наведених статей Особливої частини кк України назва є ширшою за змістом, ніж закріплена у ній диспозиція кримінально-правової норми?
- •28. Зміст ознак, якого складу злочину у сфері господарської діяльності може деталізуватися в кримінальному законі іншої держави?
- •30. Назвіть ознаки комерційної таємниці як предмета окремих злочинів у сфері господарської діяльності.
- •36. Які з наведених положень є правильними?
- •37. В яких складах злочинів у сфері господарської діяльності суб’єкт спеціальний?
- •Література
19. Які положення щодо розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у для цілей кримінально-правової кваліфікації є правильними?
1) неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлено у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року;
2) порядок визачення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для цілей кримінально-правової кваліфікації визначається Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»;
3) неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлено у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року;
4) неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлено у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року;
5) неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлено у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на момент вчинення злочину.
20. Ввезення на територію України з приховуванням від митного контролю підробленої іноземної валюти з метою подальшого збуту належить кваліфікувати як
1) контрабанду (ст. 201 КК України);
2) виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК України);
3) за сукупністю як контрабанду (ст. 201 КК України) та виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК України);
4) легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
5) жодна з відповідей не правильною.
21. Ввезення на територію України поза митним контролем іноземної валюти з метою подальшого збуту у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян належить кваліфікувати як
1) контрабанду (ст. 201 КК України);
2) виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК України);
3) за сукупністю як контрабанду (ст. 201 КК України) та виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК України);
4) легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
5) як діяння, яке не містить ознак складу злочину.
22. Які з наведених положень є правильними?
1) у чинному законодавстві передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати, коли встановлено, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину;
2) необережна несплата в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів у розмірі, що в 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян тягне кримінальну відповідальність за ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)»;
3) безпідставне відшкодування сум податку на додану вартість з Державного бюджету України кваліфікується як ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
4) не є ухиленням від сплати податків і не може кваліфікуватися за ст. 212 КК України вічуження платником податків активів, які перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу;
5) кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)» за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів диференційована з урахуванням розміру коштів несплачених як податки, збори, інші обов'язкові платежі.