Нормативно-правові акти

Закони України

Про охорону прав на промислові зразки

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України

Про порядок виплати винагороди авторам винаходів і промислових зразків, що охороняються чинними  на території України свідоцтвами СРСР

Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності

Відомчі нормативно-правові акти

Правила складання та подання заявки на промисловий зразок

Правила розгляду заявки на промисловий зразок

Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки

Інструкція про подання,  розгляд,  публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка

Інструкція про офіційну публікацію заяви про надання будь - якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка та клопотання про її відкликання

Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності

Міжнародні договори, адміністративні функції яких виконує ВОІВ

Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків

Паризька конвенція про охорону промислової власності

Гаазький акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків

Женевський акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків

Інструкція до Женевського акта Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків

Лектор: старший викладач кафедри господарського та цивільного права НУБіП України Шевчук Олександр Васильович.

Лекція 6. НЕТРАДИЦІЙНІ ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

П Л А Н

1. Сорти рослин та порода тварин

2. Наукові відкриття

3. Раціоналізаторські пропозиції

4. Комерційні таємниці

Тема 1. Сорти рослин та порода тварин

Правова охорона селекційних досягнень регулюються в першу чергу Законами України „Про охорону прав на сорти рослин” від 17 січня 2002 року і „Про племінне тваринництво” від 21 грудня 1999 року, нормами цивільного та господарського законодавства, Міжнародною конвенцією з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р., переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р. { Про приєднання до Конвенції див. Закони N 209/95-ВР ( 209/95-ВР ) від 02.06.95 N 60-V ( 60-16 ) від 02.08.2006 }

Глава 45 Митного кодексу регулює порядок перевезення через митний кордон України об’єктів, що відносяться до права інтелектуальної власності. Питання ввезення на територію України насіння та садивного матеріалу також регулюється:

- статтею 24 Закону України „Про насіння та садивний матеріал”;

- статтею 6 Закону України „Про карантин рослин” [48];

- наказом Мінагрополітики України та Держмитслужби України від 18.07.2003 р. № 243/474 „Про затвердження Порядку ввезення в Україну і вивезення з України насіння а садивного матеріалу сортів рослин для наукових цілей та цілей державного сортовипробування”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.08.2003 р. та № 687/8008 [49].

Зокрема визначено, що дослідні зразки незареєстрованих в Україні сортів рослин, які ввозяться в Україну для наукових цілей і цілей державного сортовипробування, не обкладаються митом і не підлягають квотуванню, ліцензуванню, сертифікації та державній санітарно-гігієнічній експертизі, а карантинний огляд цих зразків здійснюється на безоплатній основі. Митне оформлення їх здійснюється без сертифікатів відповідності на основі документального підтвердження Держсортслужби, що ці зразки ввозяться для наукових цілей та цілей державного сортовипробування.

У відповідності з Положенням про державне випробування сортів рослин на Україні, затвердженим Мінсільгоспом України 18 вересня 1991 року та наказом Мінсільгосппроду України від 28 лютого 1992 року № 69 Державна комісія по сортовипробуванню сільськогосподарських культур перейменована в Державну комісію України по випробуванню та охороні сортів рослин Міністерства сільського господарства і продовольства України. Після прийняття постанови КМУ від 1.06. 2002 р. № 714 „Про утворення Державної служби з охорони прав на сорти рослин та Українського інституту експертизи сортів рослин”, на базі Держкомісії України було утворено Держсортслужбу.

Сорти рослин та породу тварин це селекційні досгнення, які створені в результаті науково-практичної діяльності і набувають права інтелектуальної власності на ці об’єкти.

Важливу роль серед нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності відіграє Закон України «Про племінну справу у тваринництві» від 15 грудня 1993 року № 3691-XII. Цей Закон регулює відносини в галузі племінної справи у тваринництві, визначає права та обов'язки власників і споживачів племінних (генетичних) ресурсів, встановлює вимоги до якості та порядку використання цих ресурсів, визначає систему селекції та основи державного контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві, а також порядок фінансування племінної справи у тваринництві.

Право інтелектуальної власності бувають двух видів:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією; 2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

3) майнові права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.

Немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин можуть бути зареєстровані, якщо вони відповідають умовам охороноздатності, придатні для порирення в Україні та їм присвоєно назву і набувають чинності від дати їх державної реєстрації До особистих немайнових прав належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. Автором визнається тільки фізична особа, яка створила ці об’єкти, внесла особистий творчий внесок у створення сорту рослин або породу тварин. Якщо при створенні сорту рослин або породу тварин особа надавала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу вона не може бути визнана автором.

Право авторства не відчужується і не передається і діє безстроково. Автороство особи на сорт рослин або породу тварин засвідчується свідоцтвом.

Автор на сорт рослин або породу тварин має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. У разі якщо таких авторів декілька, вони мають однакові права. Порядок здійснення ними права авторства у такому випадку може здійснюватися на підставі укладеного договору.

До особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин належить:

а) перешкоджати іншим особам привласнювати та створювати його авторство;

б) вимагати не розголошувати його ім’я як автора і не зазначати його в публікаціях;

в) у разі практичної можливості вимагати зазначення свого імені під час використання сорту рослин та породи тварин.

До особистих немайнових прав можуть бути віднесені інші права передбачені законодавством.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин засвідчується патентом. Вони є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації.Ці права засвідчуються патентом та Реєстром патентів.

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні. Таким використанням визнається:

1. виробництво або відтворення (з метою розмноженн);

2. доведення до кондиції з метою розмноження;

3. пропонування до продажу;

4. продаж або інший комерційний обіг;

5. вивезення за межі митної території України;

6. зберігання для будь-якої із зазначених цілей.

Власник патенту має виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин іншій особі у відповідності до закону. Важливоє гарантіє охорони прав власників на сорт рослин та породу тварин є виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Але законом передбачені умови коли не визнається порушенням майнових прав власника, які здійснені без його згоди, у таких випадках:

1) вичерпання виключного права власника сорту рослин, породи тварин, у разі збуту на території України його власником чи за його згодою, крім встановлених законом винятків;

2) право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт рослин та породу тварин, є право на подальше використання на сорту рослин, породу тварин особою, яка використала їх чи здійснила серйозну підготовку для їх використання до подання власником завки на патент або в період тимчасової втрати власником своїх прав;

3) обмеження дії виключного права власника сорту, породи можуть бути здійснені будь-якою особою з матеріалами сорту рослин та породи тварин, якщо вони здійснені:

а) як приватні та з комерційними цілями;

б) в експерементальних цілях;

в) з метою створення інших сортів рослин та породи тварин, на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до закону майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Майнові права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.

Одним із прав інтелектуальної власності на поширення сорту рослин та породу тварин є майнові права, які засвідчені державною реєстрацією. Це право має будь яка особа , якщо на сорт рослин чи породу тварин не розповсюджується виключне право власника, та за учови підтримування цього права. Це право виникає з дати державної реєстрації сорту рослин чи породу тварин і діє безстроково.

Якщо сорт рослин, породу тварин відповідають визначеним вимогам, які визначаються наказом Міністерства аграрної політики України від 30 серпня 2002 р., з урахуванням Критеріїв визначених наказом.

Урахування цих Критеріїв є обов'язковим для юридичних і фізичних осіб усіх форм власності, які звертаються до Держсортслужби для державної реєстрації сорту. При поданні заявки на реєстрацію заявник повинен надавати правдиву інформацію щодо сортів рослин у відповідності до встановлених Критеріїв. Якщо за результатами випробування буде встановлено, що даний сорт підпадає хоча б під один з Критеріїв, Держсортслужба приймає рішення про відмову заявнику в державній реєстрації цього сорту з публікуванням цієї інформації в Офіційному виданні та його повідомленні про це протягом трьох місяців з дати прийняття такого рішення.

У різі, якщо заявник не погоджується з таким рішенням, він може оскаржити дане рішення в судовому порядку.

Відповідно до положень Міжнародної конвенціїї з охорони нових сортів рослин селекціонер, який належним чином подав заявку на надання охорони сорту в одній з Договірних Сторін ("перша заявка"), протягом 12 місяців користується правом пріоритету на подання заявки на набуття права селекціонера на той самий сорт до органу будь-якої іншої Договірної Сторони ("подальша заявка"). Цей термін починається від дати подання першої заявки. День подання заявки не включається до цього періоду. Для того, щоб скористатися правом пріоритету, селекціонер повинен у подальшій заявці заявити про пріоритет першої заявки. Орган, до якого подається подальша заявка може запросити селекціонера надати, у термін не менше трьох місяців від дати подання подальшої заявки, копію документів першої заявки, засвідчену органом, до якого вона подавалася, а також зразки сорту чи будь-який інший доказ того, що в обох заявках йдеться про той самий сорт.

Критерії заборони поширення, які розповсюджуються на сорти рослин, є такі:

1. Не придатні до правової охорони.

2. Не задовольняють потреби суспільства.

3. Становлять загрозу життю і здоров'ю людей.

4. Завдають шкоди рослинному і тваринному світу та довкіллю. Чинним наказом передбачені умови, коли сорти рослин не можуть бути

придатними до правової охорони.

Сорти рослин, не придатними до правової охорони, вважаються сорти, які не відповідають:

1. Новизні:

– допускалося виробництво, розмноження посадкового матеріалу (насіння) сорту з метою комерційного використання;

– сорт або його посадковий матеріал (насіння) продавали або пропонували до продажу;

– здійснювався експорт або імпорт посадкового матеріалу (насіння) сорту;

– посадковий матеріал (насіння) сорту зберігався для дій, зазначених у цьому пункті.

Ці вимоги поширюються на посадковий матеріал (насіння) сорту, якщо до дати, на яку заявка на нього вважається поданою, особа, що подала заявку, чи інша особа здійснювала ці дії на території України – за один рік, на територіях інших держав – за 4 роки (6 – для деревних, чагарникових та винограду) до зазначеної дати.

2. Вирізняльності:

– за проявом ознак сорт не відрізняється від будь-якого іншого сорту, поширеного на певній території в будь-якій державі, представлений зразком у загальнодоступній колекції, відомості про прояви ознак якого стали загальнодоступними у світі шляхом їх опису в будь-якій публікації, якому надана правова охорона і/або який внесений до офіційного реєстру сортів у будь-якій державі і вважається загальновідомим.

3. Однорідності:

– з урахуванням особливостей розмноження сорту, рослини повністю або частково втратили подібність за своїми основними ознаками, наведеними в описі.

4. Стабільності:

– основні ознаки, визначені в описі сорту, змінюються після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, наприкінці кожного такого циклу. Сорти рослин, які не задовольняють потреби суспільства.

Сортами рослин, що не задовольняють потреби суспільства, уважаються сорти, які мають такі характеристики:

– урожайність сорту, яка відзначена протягом проведення випробувань, менша, ніж усереднена врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років, на величину нижнього значення довірчого інтервалу, яка обчислюється за відповідною методикою, окрім сорту, який за стійкістю до хвороб і шкідників, екстремальних факторів середовища, іншими господарчо-корисними ознаками та показниками, що визначаються в процесі державного випробування Держсортслужбою, значно перевершує зазначені сорти;

– якісні показники сорту поступаються якісними показниками сортів, що пройшли державну реєстрацію в останні п'ять років;

– сорти рослин, стійкість яких до хвороб, шкідників та стресових факторів вирощування менше 5 балів за 9-бальною шкалою. Сорти, що становлять загрозу життю і здоров'ю людей

Продукція переробки яких:

– містить шкідливі речовини;

– є небезпечною для харчування;

– використовується для виготовлення наркотичних та отруйних речовин, коли це заборонено законодавством. Сорти, що завдають шкоди рослинному і тваринному світу та довкіллю:

– сорти, неконтрольоване розмноження яких сприяє поширенню ареалу диких видів та засміченню посівів культурних рослин;

– сорти, що здатні накопичувати джерела інфекції і в результаті створювати умови виникнення епіфітотій;

– сорти, вегетативні та генеративні органи яких містять особливі специфічні речовини, що стимулюють розмноження шкідників, а це створює умови виникнення епізоотій;

– сорти, створені методом генетичної інженерії, які за умов культивування їх можуть провокувати небажані наслідки. Реєстрація таких сортів здійснюється відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють генетично-інженерну діяльність.

Здійснення майнових прав без дозволу власника.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснюватися без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання

сорту рослин, породи тварин.

Примусова ліцензія може бути у двох випадках:

1) у разі надзвичайної суспільної необхідності видача примусової ліцензії здійснюється КМ України.

Особа якій видається ліцензія визначається КМ України.Рішення щодо примусової ліцензії може бути оскаржане до суду;

2) невикористання або використання у незначних обсягаг власником сорту рослин, породи тварин протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання.

У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позов до суду, може отримати ліцензію, якщо власник патенту не доведе, що некикористання зумовлене поважними причинами.

Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин. Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є автор сорту рослин, породи тварин. Автором сорту рослин чи породи тварин є селекціонер. Автором сорту рослин чи породи тварин може бути фізична особа, яка своєю безпосередньою творчею працею створила сорт рослин чи породу тварин.

Для визнання особи селекціонером не має значення її вік або стан дієздатності. Особи віком від 14 до 18 років здійснюють свої права самостійно. Якщо селекціонерів декілька, всі вони мають право на одержання патеннту та здійснювати свої права на сорт рослин, породи тварин на підставі укладеної між ними угоди

Селекціонеру належить особисте немайнове право авторства на сорт рослин, породи тварин. Це право є невід’ємним та діє безстроково.

Рівні права з громадянами України щодо права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин мають іноземні громадяни та особи без громадянства. Якщо ці особи постійно проживають поза межами України, то вони реалізують свої права через патентних повірених.

Суб'єктом права на сорт рослин чи породу тварин може бути попередній користувач. Попередній користувач – це особа, яка має право на безоплатне користування сортом рослин чи породою тварин, завдяки тому що використовувала ці об’єкти або зробила ефективну підготовку для їх використання до дати подання заяки власником патенту.

Законом передбачено, що інші особи на підставі договору чи закону можуть набувати майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або породу тварин. Відповідно до Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин створені у зв’язку з виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно. Майнові права інтелектуальної власності на сорти рослин або породу тварин створений на замовлення, належить творцеві та замовникові спільно.

Особисті немайнові права не можуть перейти до іншої особи, тому що вони невід’ємно пов’язані з автором.

Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути визнані недійсними або частково у випадках, встановлених законом і на підставі рішення суду у разі:

а) невідповідності сорту рослин чи породи тварин умовам охороноздатності;

б) право власника сорту рослин чи породи тварин надано особі, яка не має на це право, якщо воно не передається особі, яка має на це право.

Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково:

а) у разі несплати щорічного збору за підтримання чинності майнових прав;

б) за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства у випадках, встановлених законом;

в) у разі відмови власника сорту рослин чи породи тварин.

Припинені права можуть бути відновлені у разі сплати щорічного збору, який не був своєчасно сплачений, але цей збір можливо сплатити протягом дванадцяти місяців після закінчення строку сплати.

Відмовись від своїх прав власник на сорт рослин, породу тварин може шляхом подання письмового повідомлення до Установи. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроков за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону і може бути припинено достроково або відновлено у випадках, передбачених законом.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

Майнові права на зазначені об’єкти чинні за умови підтримання певних умов. Зокрема такою умовою є сплата грошового збору за підтримання чинності на сорт рослин чи породу тварин. У різі несплати щорічного збору чинність майнових прав припиняється, про що опубліковуються відомості в офіційному бюлетні. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до частини першої статті 488 ЦК України. Тимчасова правова охорона діє від дати внесення до Реєстру заявок відомостей про заявку.

Дія тимчасової правової охорони припиняється після державної еєстрації прав на сорт рослин чи породу тварин або після відкликання заявки чи відмові у державній реєстрації.

Відповідно до стаття 19 Міжнародної конвенціїї з охорони нових сортів рослин селекціонер надається на визначений строк. Мінімальний строк не може бути меншим 20-ти років від дати надання права селекціонера. Що стосується дерев і винограду, мінімальний строк не може бути меншим 25-ти років від указаної дати.

Загальний строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин відповідно до чинного законодавства спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду – через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав. Цей строк може бути достроково припинений, Але не може бути продовжений.