Загальнофірмові Специфічні

Розподіл ресурсів можна здійснювати:

За пріоритетними, найбільш важливих цілями

Пропорційно потребам (в ідеалі – у повній відповідності з ними)

Порівну, якщо вони однакові за розмі-рами і займаються найбільшими видами діяльності

Таблиця 3

Класифікація стратегій

№/П	Вид стратегії	Коротка характеристика
1.	Генеральна стратегія	Відображає засоби реалізації місії фірмами
2.	Ситуаційна стратегія	Розробляються на випадок не передбачуваного розвитку подій, наприклад, банкрутства. Ця стратегія вказує шляхи подолання проблеми.
3.	Функціональні стратегії: продуктово-ринкова; маркетингова; конкурентна; іноваційна; поглинання капітальних вкладень (інвестиційна). Експортна тощо	Це головні робочі стратегії, які відображають шляхи досягнення специфічних цілей компанії, що стоять перед її окремими підрозділами і службами

Стратегії функціонування

1. Стратегія лідерства у зниженні видатків	Полягає у отриманні додаткових прибутків за рахунок економії на постійних видатках, що утворюються в результаті максимізації обсягів продаж стандартних товарів повсякденного попиту і завоюванні нових ринків за рахунок зниження цін.
2. Стратегія диференціації	Концентрація зусиль на кількох пріоритетних напрямках, де досягається переваги над конкурентами
3. Стратегія фокусування	Будується на виборі певного з сегментів галузевого ринку і забезпеченні на ньому безумовних конкурентних переваг шляхом реалізації однієї з двох вищеназваних стратегій

Стратегії розвитку

1. Стратегія зростання	Притаманна молодим фірмам будь-якої сфери діяльності, для яких характерне зростання на десятки відсотків на рік.
2.Стратегія помірного зростання	Характерна для крупних фірм, що діють у більш традиційних сферах, наприклад, у автомобілебудуванні: фірми досягнули таких розмірів, коли швидкий рух уже небезпечний через силу інерції в умовах виникнення складних ситуацій.
3. Стратегія скорочення масштабів діяльності	Необхідність виникає в періоди перебудови фірми, коли потрібно провести її санацію. Ця стратегія може мати глобальний характер торкаючись фірми у цілому, або локальний, що стосується лише деяких підрозділів, в той час як інші продовжують функціонувати у попередньому режимі
4.Комбінована стратегія	Вміщує в тому або іншому співвідношенні елементи усіх стратегій, тобто одні підрозділи зростають швидко, інші 0 помірно, треті перебувають у стадії стабілізації, четверті – скорочують

Таблиця 4

Джерела інформації, необхідної для розробки стратегії

№/П	Джерело інформації	Особливості отриманої інформації
1.	Внутрішня	бухгалтерська; статистична звітність; поточні спостереження; спеціальні обстеження, що здійснюються за рішенням вищого керівництва і центральних служб
2.	Зовнішні стратегічні дані	співробітники фірми мають контакти з представниками інших фірм і державних структур, під час яких надходять важливі відомості, які спеціалістам потрібно лише відмітити і зафіксувати. Партнери, покупці, продавці, ділери, маклери, представники страхових компаній і т.п., які в невимушеній обстановці дуже охоче діляться чужими секретами або власними спостереженнями про третіх осіб, перед якими не мають зобов”язань
№/П	Джерело інформації	Особливості отриманої інформації
		публікації у пресі, довідниках, книгах, каталогах, рекламних проспектах тощо; цілеспрямована промислова розвідка проти конкурентів.