- •Опорний конспект лекцій «Страхування»
- •Тема 1 Сутність, принципи та роль страхування.
- •1.Передумови виникнення і форми страхування.
- •2. Зміст, функції та принципи страхування.
- •3. Необхідність і форми страхового захисту.
- •Тема 2 Класифікація страхування.
- •1. Поняття класифікації страхування та її значення.
- •2. Класифікація страхування за об’єктами.
- •3. Обов’язкова та добровільна форми
- •Тема 3 Страхові ризики та їх оцінювання.
- •1. Поняття та види ризиків.
- •2.Зміст та структурна характеристика ризику.
- •3. Концепція управління ризиками.
- •Тема 4 Страховий ринок.
- •1.Становлення та характеристика страхового ринку України.
- •2. Структура страхового ринку.
- •3. Тенденції розвитку страхового ринку України.
- •Лекція 2 Маркетинг у страхуванні
- •1. Зміст та цілі маркетингу в страховій діяльності.
- •2. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- •3.Стратегія збуту на страховому ринку.
- •4. Страхові посередники
- •Тема 5 Страхова організація.
- •Страхова компанія як базова ланка страхового ринку.
- •2. Стратегія страхової компанії.
- •Організаційна структура страхової компанії.
- •Тема 6 Державне регулювання страхової діяльності.
- •1. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності.
- •2. Ліцензування страхової діяльності.
- •3. Оподаткування страховиків.
- •Оподаткування доходів страховика, отриманих від інших видів діяльності
- •Оподаткування страховиків-нерезидентів
- •Тема 7 Особисте страхування.
- •1. Зміст і види страхування життя.
- •Змішане страхування життя.
- •3. Стан та перспективи розвитку страхування життя в Україні.
- •1. Необхідність та структура медичного страхування.
- •2. Обов’язкове медичне страхування.
- •Принципи організації омс
- •3. Добровільне медичне страхування.
- •Тема 8 Майнове страхування.
- •1. Структура та принципи майнового страхування.
- •Форми майнового страхування: обов'язкове та добровільне
- •2. Вартісна оцінка майна, що підлягає страхуванню.
- •3. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків.
- •Лекція 2 Страхування майна юридичних осіб
- •1. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки
- •2. Страхування технічних ризиків.
- •1. Страхування будівель
- •2. Страхування тварин
- •3. Страхування домашнього майна
- •Тема 9 Страхування відповідальності.
- •1.Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності.
- •2. Страхування професійної відповідальності
- •3. Страхування джерел підвищеної небезпеки
- •Обов'язки страхувальника при настанні страхового випадку
- •4. Страхування інших видів відповідальності
- •Тема 10 Перестрахування і співстрахування.
- •1. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в Україні.
- •2. Поняття та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту
- •Функції перестрахування
- •3. Види та методи перестрахування
- •Переваги та недоліки квотних договорів пропорційного пере страхування
- •4. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні
- •Тема 11 Доходи, витрати і прибуток страховика.
- •1. Доходи страховика.
- •2. Витрати страхової компанії
- •3. Прибуток страховика.
- •Тема 12 Фінансова надійність страхової компанії.
- •1. Поняття фінансової надійності
- •2. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації
- •Платоспроможність страховика та методи її оцінки.
- •Глосарій
- •Рекомендована література
Тема 10 Перестрахування і співстрахування.
Лекція. Перестрахування і співстрахування.
1. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в Україні.
2. Поняття та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту
3. Види та методи перестрахування
4. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні
1. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в Україні.
Взявши на страхування ризики, страховик як економічний суб'єкт зацікавлений у тому, щоб не втратити жодного клієнта. Разом з тим необхідно зазначити, що подекуди страховик має справу з ризиками, що супроводжуються кумуляцією збитків. Наприклад, епідемія серед великої рогатої худоби чи пташиного грипу, інші подібні ситуації спричиняють досить великі збитки, покрити які (в разі настання страхової події (епідемії), яка зумовлює велику кількість страхових випадків і, відповідно, кумуляцію збитків), страховик не зможе.
Для того щоб задовольнити потреби страхувальників у страховому захисті, не відмовивши бажаючим купити страхову послугу, і водночас бути здатним виконати свої зобов'язання перед клієнтами, страховики використовують метод розподілу ризику між іншими страховиками (співстрахування) або здійснюють страхування страховиків, тобто самих себе (перестрахування).
І страхування, і перестрахування е одночасно захистом Інтересів страховиків (страхуючи себе від неспроможності виконати зобов'язання перед клієнтами) та інтересів страхувальників, які завдяки цим двом формам отримують можливість застрахувати свої ризики і в разі реалізації ризику отримати відшкодування збитків.
Історично першим виникло співстрахування.
Співстрахування (Co-Insurance)1 - це страхування, за якого два чи більша кількість страховиків беруть участь у страхуванні одного й того ж ризику на пайових засадах, видаючи сумісний або окремі поліси з зазначеною часткою страхової суми в кожному з них. Якщо в такому договорі не вказані права і обов'язки кожного страховика, вони солідарно відповідають перед страхувальником (вигодонабувачем) за виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування чи страхування відповідальності та страхової суми за договором особового страхування.
Закон України "Про страхування" (ст. 11) зобов'язує, щоб договір співстрахування визначав права і обов'язки кожного страховика, що бере участь у співстрахуванні. Окрім того, Закон зобов'язує, щоб співстрахування здійснювалось не тільки за згодою страховиків (співстраховиків), ай обов'язково за згодою страхувальника. За наявності такої угоди між співстраховиками і страхувальником один зі співстраховиків може представляти інтереси всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.
Як правило, страхування майна здійснюється за повною вартістю. Це означає, що завдяки застосуванню франшизи страхувальник теж несе відповідальність за певну частку ризику, визначену франшизою.
Найбільш сприятливими для співстрахування є сегменти страхового ринку, що надають послуги страхового захисту для однорідних ризиків: осіб, об'єднаних належністю до певної професійної діяльності, що потребує гарантій захисту майнових інтересів (судновласники, фермери, нотаріуси, лікарі таін.).
Зацікавлені особи (фізичні та юридичні) для страхового захисту своїх інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування.
Товариства взаємного страхування - юридичні особи - страховики, створені відповідно до Закону України "Про страхування" з метою страхування ризиків цього товариства. Сплата страхового платежу здійснюється за рахунок чистого прибутку, що залишається у розпорядженні членів товариства, крім випадків, передбачених законодавством України.
У разі настання страхового випадку кожний член товариства, за умови використання ним усіх зобов'язань перед товариством взаємного страхування, незалежно від суми страхового внеску, має право отримати повністю необхідне страхове відшкодування.
Між товариствами взаємного страхування (TBC) і акціонерними страховими товариствами (ACT) є важливі відмінності:
o по-перше, процедура і механізм утворення TBC значно простіші і потребують набагато менше часу, ніж утворення ACT;
o по-друге, TBC, на відміну від ACT, можуть функціонувати без нагромадження первісного капіталу, оскільки при сплаті актуарно обчисленого страхового внеску виплати отримують тільки постраждалі, а капітал ACT використовується тільки тоді, коли виплати страховика перевищують надходження страхових премій;
o по-третє, TBC - це об'єднання зацікавлених у страховому захисті суб'єктів, a ACT - це об'єднання капіталів, метою власників яких є прибуток, а не страховий захист.
В умовах, коли формування первісного капіталу є проблемою, що властива постсоціалістичним та пострадянським країнам, TBC є досить прийнятою, бажаною формою страхування. TBC добре себе зарекомендували в страхуванні життя, від нещасних випадків, у автомобільному страхуванні.
Історично TBC виникають найчастіше як невеликі місцеві утворення. З часом вони перетворюються на великі, котрі, у свою чергу, змінюють свою організаційно-правову форму на акціонерну. Прагнення перетворити TBC в ACT пояснюється насамперед можливістю отримати доступ до ринку капіталів.
Незважаючи на значні переваги TBC, вони не отримали належного розвитку на теренах пострадянських країн і України зокрема. Пояснюється це тим, що, по-перше, в Україні не прийнято закону про взаємне страхування; по-друге, ця форма вимагає взаємодії страхувальника з декількома страховиками, що ускладнює процедуру укладання страхової угоди як для страхувальника, так і для страховиків, які зобов'язані узгоджувати свої дії.
Приклад співстрахування
Нехай предметом співстрахування є майнові інтереси, пов'язані з використанням страхового об'єкта вартістю 100 млн грн. Цей об'єкт страхується трьома страховиками. Безумовна франшиза становить 10 % страхової суми. Відповідальність між трьома страховиками розподілена таким чином: І - 20 %, тобто 20 млн грн, II - ЗО %, тобто ЗО млн грн, і III - 40 %, тобто 40 млн грн. Припустимо, що страховий тариф становить 1 % від страхової суми. Тоді страхові премії І страховику становитимуть 2 млн грн, II - 3 млн; III - 4 млн грн.
Якщо об'єкту протягом дії договору заподіяно шкоду обсягом 60 млн грн, то від сплати франшизи в обсязі 6 млн грн. страховики звільняються, а 54 млн грн збитків розподіляються між трьома страховиками в пропорції 2:3:4, тобто І страховик відшкодовує 12 млн, II - 18 млн, III - 24 млн грн.