Тема 11 Доходи, витрати і прибуток страховика.

Лекція 1Доходи, витрати і прибуток страховика

1. Доходи страховика.

2. Витрати страхової компанії

3. Прибуток страховика.

1. Доходи страховика.

Доходи страховика формуються:

• від основної (страхової) діяльності;

• від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів;

• від інших операцій.

До доходів від страхової діяльності відносять:

• страхові премії за договорами страхування;

• страхові премії за договорами перестрахування;

• комісійні винагороди за перестрахування;

• частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;

• повернуті суми з централізованих страхових резервів;

• повернуті суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій.

Страхові премії (платежі) є первинним доходом страховика та основою подальшого обороту коштів, джерелом фінансування інвестиційної діяльності. При цьому доходом є зароблені страхові платежі, які визна­чаються за такою формулою:

ЗСП = СНСП_зв.п. + СНЗСП_{поч.зв.п.} – СНЗСП_к.зв.п., (11.1)

де ЗСП	–	зароблені страхові премії;
СНСПзв.п.	–	сума надходжень страхових платежів за звітний період;
СНЗСПпоч.зв.п.	–	сума незароблених страхових платежів на початок звітного періоду;
СНЗСПк.зв.п.	–	сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду.

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових, платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

До доходів від інвестування і розміщення тимчасово вільних резервів відносять:

• відсотки, сплачені страховикові за надання довгострокових інвестиційних кредитів, включаючи довгострокове кредитування житлового будівництва;

• участь у прибутку перестраховиків;

• відсотки за облігаціями;

• дивіденди за акціями;

• відсотки, що їх нараховує банк на суми залишку коштів на поточному рахунку;

• відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку.

До інших доходів відносять доходи:

• від надання консультаційних послуг;

• від врегулювання безнадійної заборгованості;

• у вигляді позитивного результату перерахунку іноземної валюти порівняно з її балансовою вартістю на кінець звітного періоду;

• від здавання майна в оренду (оперативний або фінансовий лізинг) ;

• від реалізації прав регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяний збиток;

• від індексації та передачі (продажу, обліку та інших видів відчуження) основних фондів і нематеріальних активів;

• штрафи, пені, інші доходи.

2. Витрати страхової компанії

Витрати страховика пов'язані із двоїстим характером його діяльності, яка передбачає проведення власне страхування(страхових операцій) і виконання страховиком ролі активного інвестора, тобто інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів та власних коштів. Виділяють:

• витрати на проведення страхових операцій, що становлять собівартість страхової послуги;

• витрати на проведення інших операцій, які супроводжують одержання доходів від інвестування п розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів.

У широкому розумінні собівартість - сукупність усіх витрат стра­ховика з надання послуг, як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість - це витрати страховика на ведення страхової справи.

Витрати на проведення страхових операцій складають від 60 до 90 відсотків їх загального розміру. За економічним змістом їх поділяють на:

• виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування і перестрахування;

• витрати страховика на ведення страхової справи (витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування; витрати на утримання страхової компанії).

Найважливіша стаття витрат страховика, що виправдовує його існу­вання - виплати страхових відшкодувань (за умовами майнового страху­вання, страхування відповідальності і підприємницьких ризиків) і страхових сум (за умовами особистого страхування). Це ті витрати, які, відповідно до структури тарифної ставки, забезпечуються нетто-преміями страхових тарифів.

Витрати на ведення страхової справи є основним складовим елементом навантаження як складової частини страхового тарифу і мають свої специфічні особливості.

Витрати на обслуговування процесу страхування і пере­страхування в спеціальній економічній літературі і в страховій практиці поділяють на аквізиційні, інкасацій ні та ліквідаційні.

Аквізиційні витрати - виробничі витрати страховика, пов'язані із залученням нових страхувальників і укладанням нових страхових договорів за посередництвом страхових агентів. Можуть включати оплату послуг із розробки умов, правил і актуарних розрахунків з нових видів страхування, комісійну винагороду страховим посередникам, оплату послуг спеціалістів, які оцінюють прийняті на страхування ризики, витрати на рекламу тощо.

Інкасаційні витрати - це витрати, пов'язані із обслуговуванням готівкового обігу з надходження страхових платежів (страхових премій): на оплату праці службовців компанії, які забезпечують отримання готівкових грошей, витрати на виготовлення бланків квитанцій і відо­мостей щодо прийому страхових премій, на оплату банківських послуг таін.

Ліквідаційні витрати - це витрати, пов'язані із ліквідацією збитку, спричиненого страховим випадком: витрати на оплату праці особам, зайнятим ліквідацією збитку, судові витрати, поштово-телеграфні витрати, витрати на оплату банківських послуг, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, відрахування в резерв збитків та ін.

Разом із страховими виплатами зазначені витрати відрізняють витрати страховика від витрат інших суб'єктів господарювання.

Витрати на утримання страхової компанії - це ті самі адмі­ністративно-управлінські витрати, які має будь-який суб'єкт господарювання, а саме:

• витрати на утримання страхової компанії;

• заробітна плата персоналу з нарахуваннями;

• амортизаційні відрахування;

• утримання і обслуговування автотранспорту;

• придбання канцелярських і господарських товарів;

• оренда приміщення;

• відрядження;

• послуги зв'язку;

• реклама;

• інші витрати, які згідно з чинним законодавством, відносяться на собівартість страхової діяльності;

• комунальні послуги.

Страховики несуть також витрати, пов'язані із забезпеченням процесу інвестування і розміщення тимчасово вільних грошових коштів, тобто з управління своїми активами. Інші витрати, що пов'язані з управлінням активами, – це:

• оплата послуг фінансово-кредитних установ, які діють на ринку цінних паперів;

• витрати, пов'язані з одержанням доходів від інших (крім страхових та інвестиційних) господарських операцій.

Окремо виділяють організаційні витрати, пов'язані із заснуванням страхової компанії. Вони по суті є активами страховика, тобто його інвестиціями.

Загальний обсяг витрат страховика впливає на фінансовий результат діяльності страховика.