Тема 12 Фінансова надійність страхової компанії.

Лекція 1 Фінансова безпека страховика

1. Поняття фінансової надійності

2. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації

3. Платоспроможність страховика та методи її оцінки.

1. Поняття фінансової надійності

Особливість діяльності страховика визначає своєрідність страхового процесу, на вході і на виході якого перебувають гроші, які лише тимчасово затримуються у страховика і які сплачуються страхувальником наперед. Така «плата наперед» потребує певних гарантій щодо здатності страховика відповідати за свої зобов'язання перед страхувальниками.

Однією із гарантій є фінансова надійність страховика, яка пов'язана з його тарифною, фінансовою, інвестиційною і перестрахувальною політикою, тобто фінансова надійність характеризує здатність страховика виконувати прийняті страхові зобов'язання за договорами страхування і перестрахування.

Ознаками фінансової надійності страхових компаній є:

• наявність фінансових ресурсів для розвитку як суб'єкта ринку (фінансова надійність);

• платоспроможність.

Фінансова надійність забезпечується такими чинниками:

• розмір власних коштів;

• збалансований страховий портфель;

• страхові тарифні ставки;

• величина страхових резервів, адекватна сумі взятих на себе зобов'язань;

• розміщення страхових резервів;

• перестрахування.

Платоспроможність страховика – це здатність страховика виконати свої зобов'язання. Зобов'язання страховика складаються із двох груп:

• зовнішні, тобто зобов'язання перед страхувальниками, фінансовими установами, перестраховиками, бюджетом;

• внутрішні, тобто зобов'язання перед засновниками, представництвами та філіями, співробітниками.

Основна складова зовнішніх зобов'язань - страхові зобов'язання, які забезпечуються за рахунок двох основних джерел - страхових резервів, які мають бути адекватними взятим зобов'язанням, і власних вільних коштів. Досвід закордонних страховиків показує, що страховика можна вважати платоспроможним у тому випадку, коли власні кошти перевищують зовнішні зобов'язання.

До власних коштів страховика належать:

• статутний капітал;

• спеціальні та резервні фонди;

• вільні резерви;

• нерозподілений прибуток.

Власні кошти страховика утворюють запас (маржу) платоспроможності.

Значний вплив на фінансову надійність має правильний розрахунок тарифних ставок та збалансованість страхового портфеля, які відображають реальну ціну ризику з урахуванням збитковості страхової суми на підставі сформованого страхового портфеля та статистичних даних про настання страхових подій за декілька років.

Страховий портфель характеризується:

• характером прийнятих на страхування ризиків та очікуваною ймовірністю їх настання;

• розміром сукупної страхової суми;

• кількістю укладених договорів страхування; Р кількістю діючих страхових договорів;

• числом застрахованих об'єктів;

• строком дії договорів;

• розміром страхових сум.

З метою забезпечення платоспроможності страхова компанія повинна прагнути до створення стабільного страхового портфеля шляхом укладання якомога більшої кількості договорів з найбільшою відповідальністю за кожним ризиком.

Достатність страхових резервів ураховує: вид страхування, термін дії договору, рівномірність розподілу ризику.

Розміщення страхових резервів та тимчасово вільних коштів враховує характер розподілу ризику, термін страхування, обсяг аку­мульованих коштів, необхідність у інвестиційному доході.

Перестрахування враховує вартість об'єкту страхування, незбалан-сованість страхового портфеля, коливання результатів діяльності страхо­вика з метою передачі частки ризику партнеру та власного утримання зобов'язань. Розмір власного утримання має бути залежним від галузі страхування, характеру ризику, імовірності та можливого максимального розміру збитку, ступеня схильності до ризику, розміру власних коштів а також від періоду та території покриття ризику.

Додержання страховиком перелічених чинників, котрі мають вплив на його фінансову надійність, є певною гарантією для страхувальників, які в обмін на сплачені гроші отримують від страховика запевнення щодо забезпечення страхового захисту.

Законом України "Про страхування" (ст. 32) передбачено, що з метою додаткового забезпечення страхових зобов'язань страховики можуть на підставі договору створити Фонд страхових гарантій, який є юридичною особою. Державна реєстрація Фонду здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Джерелами утворення Фонду страхових гарантій є добровільні відрахування від страхових платежів, а також доходи від розміщення цих коштів. Розмір відрахувань до Фонду і порядок використання коштів цього фонду встановлюються страховиками, які беруть у ньому участь. Кабінет Міністрів України може приймати рішення про створення фондів страхових гарантій за напрямами страхування.