- •До виконання практичних робіт і курсового проекту
- •6.050301 «Гірництво»
- •Методичні рекомендації
- •1. Розрахунок балансових і промислових запасів шахтного поля, потужності і терміну служби шахти
- •1.1.Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •1.2. Загальні положення про запаси і втрати корисних копалин
- •1.3. Розрахунок балансових і промислових запасів шахтного поля
- •1.4. Розрахунок потужності, терміну служби шахти, кількості діючих і резервних лав
- •2.1.Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •2.2. Загальні положення про системи розробки вугільних пластів
- •1.5. Контрольні запитання до роботи
- •2.2.1. Суцільні системи розробки
- •2.2.2. Стовпові системи розробки
- •2.2.3. Комбіновані системи розробки
- •2.3. Визначення розрахункового об'єму породи від прохідки виймальних виробок і ширини бутової смуги
- •2.4. Контрольні запитання до роботи
- •3.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •3.3. Приклади вирішення поставлених задач
- •3.4. Контрольні запитання до роботи
- •4.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •4.2. Загальні положення про системи розкриття шахтного поля
- •4.2.1. Розкриття похилими стовбурами
- •4.2.2. Розкриття вертикальними стовбурами
- •4.3. Системи підготовки шахтного поля
- •4.3.1. Поверхова система підготовки
- •4.3.2. Панельна система підготовки
- •4.3.3. Погоризонтна підготовка шахтного поля
- •4.3.4. Блоковий спосіб розкриття та підготовки шахтного поля
- •4.4. Розрахунок основних параметрів підготовки і розкриття шахтного поля
- •4.5. Контрольні запитання до роботи
- •5.1.Вихідні дані, завдання до роботи
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Контрольні запитання до роботи
- •6.1. Вихідні гірничо-технічні умови, завдання до роботи
- •6.2. Вибір схем і засобів транспорту для обраних схем розкриття і підготовки шахтного поля
- •6.2.1. Вибір засобів і схем дільничого транспорту
- •6.2.2. Вибір засобів і схем магістрального транспорту
- •6.3. Вибір типу пристовбурних дворів і їх прив’язка до головних виробок
- •6.4. Контрольні запитання до роботи
- •7.1. Вихідні гірничотехнічні умови, завдання до роботи
- •7.2 Загальні положення про способи і схеми провітрювання шахт, виймальних дільниць і підготовчих виробок
- •7.3. Розрахунок кількості повітря для лави і виймальної дільниці
- •7.4. Розрахунок депресії вентиляційної мережі виймальної дільниці
- •7.5. Контрольні запитання до роботи
- •8. Курсовий проект
- •8.1. Завдання на проектування
- •8.3. Орієнтовна тематика спецзавдань для кп
4.4. Розрахунок основних параметрів підготовки і розкриття шахтного поля
До основних параметрів підготовки шахтного поля відносять розміри бресбергової і похилової частин шахтного поля, розміри ярусу, поверху, підповерху, панелі, а на круто похилих і крутих пластах – відстань між проміжними квершлагами.
Нижче наведена схема розкройки і розкриття шахтного поля та порядок визначення основних параметрів для умов панельної підготовки (рис. 4.10.).
Розміри ярусу чи поверху за падінням визначають в процесі вибору варіанта системи розробки:
Lя = lл + Σbяш + Σbяц (4.1)
де lл – довжина лави, м; Σbяш – сумарна ширина ярусних штреків, яка припадає на один ярус, м; Σbяц – сумарна ширина ярусних ціликів на один ярус, м.
Розмір крила панелі можна визначити з формули:
lкр = (D/n – Σц1) 2,
або (4.2)
lкр = (D/n – (Σbбр + Σbц.бр))/2
де D – розмір шахтного поля за простяганням, м; n – кількість панелей у шахтному полі за простяганням; Σц1 – сумарна ширина усіх бремсбергів панелі і ціликів для їх охорони; Σbбр – ширина трьох бремсбергів; Σbц.бр – сумарна ширина ціликів, розміри яких приймають: між капітальними і панельними бремсбергами – не менше 30 м; між бремсбергом і розрізною піччу – не менше 40 м. Для дільничих бремсберга і хідника мінімальні розміри цілика становить 20 м.
Рис. 4.10. Панельна схема підготовки пласта. 1, 2 – головний і допоміжний стовбури; 3, 4 – головні штреки: вентиляційний і транспортний; 5, 6, 7 – панельні бремзберги: конвеєрний, людський, допоміжний; 8, 9 – ярусні штреки: транспортний і вентиляційний; 10, 11, 12 - панельні похили: конвеєрний, людський, допоміжний; 13 – обхідна виробка; 14 – вентиляційний стовбур; 15 – лебідочні камери; 16 – заїзди з пластової на польові виробки.
Для зображеної на рисунку 4.10 схеми підготовки кількість ярусів у шахтному полі за падінням пласта становить:
nя = (Lш - Σbц.г.ш.) /Lя , (4.3)
де Lш –розмір шахтного поля за падінням; Σbц.г.ш – сумарна ширина головних штреків і ціликів для їх охорони, м.
Приклад 1. Визначити розміри ярусу, розміри бремсбергової частини шахтного поля та кількість ярусів за падінням пласта для прийнятого варіантом стовпової системи розробки з проведенням вентиляційного штреку вприсічку до погашеного транспортного штреку верхнього ярусу, якщо довжина лави lл = 200 м, розмір шахтного поля за падінням Lш =2200, за простяганням D = 6000 м. Цей варіант системи розробки зображено у правій панелі на рис. 4.10 та на рис. 2.5, а.
Рішення:
Для заданих умов доцільно прийняти панельну підготовку шахтного поля (рис. 4.10), кількість панелей за простяганням n = 2. Сумарну ширину ярусних штреків і ярусних ціликів, яка припадає на один ярус, та розміри ярусу за падінням визначаємо з формули (4.1):
Σbяш = 5 + 4 =9м, Σbяц = 2 м,
Lя = 200 + 9 + 2 = 211 м.
Ширину головних штреків приймаємо 5·2 = 10 м, ширину ціликів для їх охорони з боку виймальних стовпів – по 40 м, між ними – 30 м, тобто разом ширина ціликів становитиме 40·2 + 30 = 110 м. Тоді Σbцг.ш. =10 +110 = 120 м. З формули (4.3) отримуємо:
nя = (2200 -120) /211 = 9,86 яруса.
У даному випадку можливі два підваріанти рішення:
– перший – приймаємо 10 ярусів з розміром ярусу чи поверху за падінням Lя = (2200 -120)/10 =208 м. Довжина лави з формули (4.1) становитиме lл =208 – 9 – 2 = 197 м;
– другий – приймаємо 9 ярусів по 211м, а останній буде коротшим – 197 м з лавою довжиною lл = 186 м.
Зупиняємося на першому варіанті: lл =197 м, nя = 10 × 5 ярусів у підваріанті бремсберговій і похиловій частинах шахтного поля, розмір яких становитиме Lбр = Lпох = 2200/2 = 1100 м. Міжпанельна смуга шириною Σbц.г.ш.= 120 м праворуч і ліворуч від головних штреків виймається на початку виймання похилової частини шахтного поля.
Для варіанту (див. ліву панель рис. 4.10) з повторним використанням одного із штреків будемо мати:
Σbяш = 5 м., Σbяц = 0 м.,
Lя = 200 + 5 = 205 м.
nя = (2200 -120) /205 = 10,1 ярусів. Тобто можна прийняти 10 ярусів по 205 м., а ширину міжпанельної смуги збільшити з 120 до 150 м.
Для поверхової і погоризонтної схем підготовки методика визначення параметрів підготовки шахтного поля аналогічна.
Основними параметрами розкриття є глибина головного і допоміжного стовбурів, в т. ч. до окремих горизонтів (Нс.г.), глибина вентиляційних, блокових стовбурів, довжини капітальних, поверхових і ярусних квершлагів (lкв), гезенків. На рисунку 4.11 наведені основні параметри розкриття двох пластів для поверхової та панельної підготовки шахтного поля.
Вихідними даними для конструювання схем розкриття є глибина залягання пласта Н0 (верхня межа шахтного поля), відстннь між пластами h1, кут падіння пласта α, та розміри бремсбергової і похилової частин шахтного поля, отриманих у попередньому прикладі.
Необхідні параметри розкриття визначаються у наступному порядку:
– довжина капітальних квершлагів:
lкв = h1/sinα; (4.4)
– відстань між рівнями капітальних вентиляційного та головного квершлагів:
hб = Lбр sinα; (4.5)
– глибина головного і допоміжного стовбурів до головного горизонту:
Нс.г. = Н0 + hб. (4.6)
Рис. 4.11. Параметри розкриття двох полого падаючих пластів. 1, 2, 3 – головний, допоміжний та вентиляційний стовбури; 4, 5 – вентиляційний та капітальний відкотний квершлаги; 6 – бремсберги (панельні або поверхові); 7 – похили (панельні або поверхові).
Приклад 2. Визначити довжину капітальних квершлагів, глибину головного і допоміжного стовбурів до головного горизонту для умов попереднього прикладу, якщо Н0 = 500 м, h1 = 100 м, α = 15º.
Рішення:
Довжину капітальних квершлагів визначаємо з формули (4.4):
lкв = h1/sinα = 100/sin15º = 100/0,2588 = 386,4 м.
Відстань між рівнями капітальних стовбурів до головного горизонту вентиляційного і головного квершлагів визначаємо з формул (4.5) та (4.6):
hб = Lбр sinα =1100· sin15º = 284,7 м;
Нс.г. = Н0 + hб = 500 + 284,7 = 784,7 м.
