3.3. Приклади вирішення поставлених задач

Приклад 1. Визначити мінімальну відстань Х діючої лави до кінця відробки стовпа, коли потрібно починати підготовку нового стовпа однією бригадою за наступних умов: довжина крила панелі L_кр = 1200 м; швидкість проведення штреку комбайном V_ш.оп = 240 м/міс; довжина лави =200 м; швидкість проведення розрізної печі V_рп. = 100 м/міс.; швидкість просування очисного вибою V_оч =60 м/міс.

Рішення задачі можна виконати за формулою (3.4) з введенням поправки на об'єм прохідки однією бригадою не L_кр , а 2L_кр:

_{= =} 930 м.

Приклад 2. Визначити фактичний резерв часу на підготовку стовпа (лави і двох штреків) однією бригадою на початок відробки стовпа (Х = L_кр) за наступних умов: довжина крила панелі L_кр = 1200 м; швидкість проведення штреку комбайном V_ш.оп = 200 м/міс; довжина лави =200 м; швидкість проведення розрізної печі V_рп. = 100 м/міс.; швидкість просування очисного вибою V_оч =75 м/міс.

Рішення задачі здійснюємо за формулою (3.6) з введенням поправки на об'єм прохідки однією бригадою не L_кр , а 2L_кр та з урахуванням, що Х = L_кр:

= = -0,5 міс.

Тобто при проведенні послідовно усіх робіт з підготовки нового ярусу з заданими темпами виконання однією бригадою нова лава не буде підготовлена завчасно (t_рез ≥ 0), а навіть на 0,5 міс. після закінчення відробки верхнього ярусу.

3.4. Контрольні запитання до роботи

1. Як визначається мінімальна відстань Х діючої лави до кінця відробки стовпа, коли потрібно починати підготовку нового стовпа?

2. Як визначається мінімальна допустима швидкість проведення підготовчих виробок (штреків) для того, щоб при заданому положенні діючого очисного вибою забезпечити вчасну підготовку нової лави?

3. Як визначається фактичний резерв часу на підготовку стовпа (лави)?

РОБОТА 4. Вивчення, вибір і аналіз схем розкриття та підготовки шахтного поля. Визначення параметрів розкриття та підготовки

Мета роботи – ознайомитись з особливостями і умовами застосування схем і параметрів розкриття та підготовки шахтного поля, типів пристовбурних дворів, зробити аналіз придатності окремих варіантів систем розкриття та підготовки для заданих гірничотехнічних умов.

4.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи

Вихідні гірничо-геологічні умови, а саме: глибина залягання, потужність, кут падіння вугільних пластів, відстань між ними, фізико-механічні властивості пластів і порід, що їх вміщують, та інші характеристики задані по-варіантно (Додаток А, Б). В даній роботі мають бути вирішеними стосовно умов верхнього, першого пласта наступні завдання.

Завдання 1. Ознайомитись з системами розробки розкриття та підготовки шахтного поля пологих, похилих та круто падаючих вугільних пластів тонких та середньої потужності, з областю їх раціонального застосування.

Завдання 2. Обрати і накреслити два-три найбільш перспективних варіанти можливих схем підготовки і розкриття шахтного поля для заданих умов.

Завдання 3. Обгрунтувати найбільш доцільні варіанти схем підготовки і розкриття з урахуванням глибини розробки, фізико-механічних властивостей порід, втрат корисної копалини та ін.