6.2.2. Вибір засобів і схем магістрального транспорту
Схемою магістрального транспорту слід вважати сукупність транспортних засобів і виробок, в яких ці засоби розміщуються від виймальної дільниці до пристовбурного двора, а при похилих стовбурах – до поверхні.
По головних транспортних горизонтальних виробках застосовують або локомотивні, або конвеєрні схеми транспорту вугілля. В першому випадку використовують вагонетки з глухим кузовом типу УВГ, вагонетки з донним розвантаженням типу УВД та секційні поїзди. В якості тягового органу на шахтах з високим метановиділенням застосовують важкі акумуляторні та високочастотні електровози, на негазових та мало газових шахтах – контактні електровози, а на негазових рудниках – контактні електровози та дизельні локомотиви.
По головних транспортних похилих виробках (похилих стовбурах, капітальних і панельних бремсбергах, пóхилах) застосовують транспортування вугілля стрічковими конвеєрами.
Допоміжний транспорт по головних транспортних горизонтальних виробках – локомотивний. Для доставки матеріалів, обладнання по головних похилих виробках застосовують переважно однокінцеву канатну відкатку, а для доставки людей – однокінцеву канатну відкатку, монорейкові дороги з канатною тягою, моноканатні крісельні дороги.
На рис 6.1 наведено технологічну схему транспорту в межах виймальної бремсбергової панелі при відробці тонких пологих пластів, а на рис. 6.2 наведено технологічну схему транспорту підготовки і експлуатації виймальної дільниці при погоризонтній підготовці полого падаючого пласта.
Рис. 6.2. Технологічна схема підземного транспорту при системі розробки пластів середньої потужності довгими стовпами по падінню: 1 – відкотна виробка з акумуляторним електровозом, 2 – вентиляційна виробка з контактним електровозом, 3 – пластинчатий конвеєр, 4 – стрічковий конвеєр Л80, 5 – монорельсова дорога з канатною тягою, 6 – високочастотний електровоз, 7 – гезенк, 8 – стрічковий конвеєр ЛБ 120, 9 – монорельсова дорога для нового стовпа.
При розробці горизонтальних пластів (до 1-2º) похилі виробки, зазвичай, відсутні. Основними схемами підготовки є панельна і погоризонтна. У цих умовах застосовують здебільшого комбіновані конвеєрно-локомотивні схеми транспорту вугілля: по дільничих штреках від лави до відкотних панельних чи головних штреків – конвеєрний, а далі до пристовбурного двору – електровозний транспорт.
На шахтах, де розроблюють крутопохилі та круті пласти, застосовують одноступеневу локомотивну схему транспорту від вибою до пристовбурного двору.
6.3. Вибір типу пристовбурних дворів і їх прив’язка до головних виробок
При виборі типів пристовбурних дворів перш за все слід звернути увагу на фактори, які визначають вибір того чи іншого типу двору. До цих факторів відносять потужність шахти, кількість і кут падіння пластів, спосіб розкриття.
При двокрилій підготовці шахтного поля і відносно стійких породах доцільно застосовувати паралельний і діагональний кругові двори (рис. 6.3 а, г), які частково включають в себе магістральні відкотні виробки (капітальні квершлаги, головні штреки). При цьому варіант а забезпечує більш високу продуктивність шахти.
На старих малопотужних шахтах застосовують варіант діагонального приствольного двора без породної ями 4, породу видають допоміжним стовбуром у вагонетках. При нестійких вміщуючих породах, а також при відробці світи круто падаючих пластів може бути рекомендований перпендикулярний та круговий двори (рис. 6.3, в, б). У першому випадку пристовбурний двір має більш високу продуктивність. При односторонньому направленні вантажів доцільно застосовувати петльовий тип двору.
Рис. 6.3. Схема пристовбурних дворів: а – кругово-паралельного; б – кругово-перпендикулярного; в – петльового; г – кругово-діагонального. 1 – клітьовий стовбур; 2 – скіповий стовбур; 3. 4 – вугільна і породна ями; 5 – магістральна виробка.
Розташування камер в межах пристовбурного двору показано на рис. 6.4. Розміри окремих гілок пристовбурного двору залежать від продуктивності шахти, зокрема від місткості і кількості вагонеток в потязі. Прив’язка пристовбурних дворів до основних виробок показана на рис. 6.5.
Рис. 6.4. Схема паралельного кругового пристовбурного двору з камерами: 1– скіповий стовбур; 2, 3 – вугільна і породна розвантажувальні ями; 4 – перетворювальна підстанція; 5 – зарядна камера; 6 – місце стоянки запасних електровозів; 7 – санвузол; 8 – просвітлювальні резервуари; 9 – водозбірники; 10 – центральна електропідстанція; 11 – камера чекання; 12 – клітьовий стовбур; 13 – місце посадки людей; 14 – водотрубний хідник; 15 – насосна камера; 16 – збійка між стовбурами; 17 – ремонтна майстерня; 18 – склад ВМ; 19 – хідник для провітрювання складу ВМ.
Для конкретного родовища попередньо намічають декілька вірогідних схем розкриття. Потім по всіх варіантах визначають об’єми робіт, капітальні і експлуатаційні видатки на весь строк служби шахт чи на строк існування його окремих частин. Найбільш економічним варіантом розкриття вважається той, при якому загальна сума приведених затрат на 1 т промислових запасів, буде мінімальною.