Лабораторне заняття №2 фізико-хімічні властивості крові

Кров – це колоїдно - полімерний розчин. Неорганічні іони, які розчинені у плазмі, утворюють осмотичний тиск (7,6 атм), а білки плазми - онкотичний тиск (0,03-0,04 атм). Осмотичний та онкотичний тиск забезпечують обмін води між міжклітинним середовищем та клітинами.

Розчин з осмотичним тиском більшим, ніж осмотичний тиск клітин (гіпертонічний розчин), викликає зморщування клітин. Навпаки, розчини з більш низьким, ніж осмотичний тиск клітин (гіпотонічний розчин) викликають збільшення об’єму клітини. Ізотонічні розчини не викликають зміни об’єму клітин.

Гемолізом називається вихід гемоглобіну у розчин, що обумовлено ушкодженням оболонки еритроцитів. Розрізняють декілька видів гемолізу: осмотичний, механічний, термічний, біологічний та хімічний.

Мета заняття: ознайомитися з камерою Горяєва, вивчити поведінку еритроцитів у розчині хлористого натрію різної концентрації, визначити фактори, які викликають гемоліз.

Оснащення заняття: щур, штатив, пробірки, предметне та покривне скельця, ракета, склянка, цитрат натрію, йод, мікроскопи, камера Горяєва, бинт, спирт, набір інструментів, нашатирний спирт, 0,2-0,9% та 3% розчини NaCl.

Х І Д Р О Б О Т И

Завдання 1. Знайомство з камерою Горяєва

Камеру розмістити під мікроскопом та спочатку під малим, а потім під великим збільшенням роздивитися сітку. Сітка Горяєва (Рис. 2) складається з 225 великих квадратів. Кожний 3-й квадрат поділений додатковими поперечними та подовжніми лініями на 16 маленьких квадратів.

Таких в еликих квадратів, поділених на маленькі, у сітці 25. Сторона одного маленького квадрату складає1/20 мм, площа дорівнює 1/20×1/20=1/400 мм². Об’єм простору над маленьким квадратом дорівнює 1/400×1/10=1/4000мм³. Камеру необхідно замалювати.

Рис. 2. Камера Горяєва

Завдання 2. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів

На предметне скло нанести ізотонічний (0,9%), гіпертонічний (3%), гіпотонічний (0,2; 0,3; 0,4; 0,5%) розчини хлористого натрію. Скляною паличкою внести у краплі кров, перемішати, через 3-5 хв роздивитися їх під мікроскопом та відмітити зміни форми еритроцитів.

Завдання 3. Гемоліз крові

Поставити у штатив чотири пробірки: в першу та другу налити 2 мл фізіологічного розчину (0,9% NaCl), у третю - 2 мл фізіологічного розчину та додати 5 крапель нашатирного спирту, у четверту – 2 мл дистильованої води. Потім в кожну пробірку додати по 2 краплі крові Другу пробірку заморозити та розморозити декілька разів (2-3 рази). Спостерігайте зміни крові у пробірках. При наявності гемолізу розчин у пробірці стає прозорим (лакова кров).

Контрольні питання

1. Будова лічильної камери Горяєва.

2. Осмотичний та онкотичний тиск, їх регуляція.

3. рН крові, буферні системи крові.

3. Що таке осмотична резистентність еритроцитів?

4. Що таке гемоліз? Які фактори його викликають?

Лабораторне заняття №3 підрахунок кількості еритроцитів щура та визначення швидкості осідання еритроцитів (шое)

Еритроцити складають основну масу крові та визначають її червоний колір. Це без’ядерні, двобічно увігнуті диски діаметром 7,2 - 7,5 мкм. Еритроцити здійснюють переніс О₂ та СО₂. Завдяки наявності у них гемоглобіну, еритроцити також переносять амінокислотні залишки, біологічно активні речовини, приймають участь у регуляції кислотно-лужної та іонної рівноваги в організмі, адсорбують отруту та ін. Нормальними показниками вмісту еритроцитів у 1 мкл крові вважається для чоловіків 4 - 5 млн., для жінок – 3,9 - 4,7 млн. Збільшення числа еритроцитів внаслідок їх посиленого утворення називається справжнім еритроцитозом, а у випадку збільшення надходження з депо – перерозподільним еритроцитозом. Після крововтрати, зруйнування, або зниженого утворення еритроцитів спостерігається зменшення їх кількості у крові – анемія.

При відстоюванні стабілізованої крові еритроцити внаслідок своєї ваги зсідають. Швидкість осідання еритроцитів коливається в залежності від стану організму та залежить від кількості великомолекулярних білків – глобулінів, фібриногену, які зменшують електричний заряд еритроцитів. При запальних процесах, як правило, концентрація великомолекулярних білків збільшується, що сприяє збільшенню ШОЕ. У нормі ШОЕ у чоловіків складає 2-10 мм за годину, у жінок – 2-15мм/год.

Мета заняття: оволодіти методом підрахунку еритроцитів крові щура та визначення ШОЕ.

Оснащення заняття: щур, штатив, пробірки, предметне та покривне скельця, ракета, склянка, цитрат натрію, йод, мікроскопи, камера Горяєва, бинт, спирт, набір інструментів, 3% розчини NaCl

Х І Д Р О Б О Т И

Завдання 1. Підрахунок еритроцитів

Зробити забір крові щура. У пробірку за методом Ніколаєва налити 4 мл гіпертонічного (3%) розчину хлористого натрію та додати 0,02 мл крови. Приготувати лічильну камеру з сіткою Горяєва та заповнити її розбавленою у 200 разів кров’ю.

Еритроцити необхідно підрахувати під малим збільшенням мікроскопа у 5 великих квадратах, які розташовані в різних місцях сітки (по діагоналі). Підраховують еритроцити у кожному з 80 (5 х 16) маленьких квадратиків, причому до квадратика відносять і ті еритроцити, що розташовані на верхній та лівій його міжі.

Спочатку на аркуші паперу необхідно намалювати 5 великих квадратів, розділивши кожний на 16 маленьких (у кожний маленький вписують знайдену кількість еритроцитів).

Обчислення проводять за формулою для підрахунку еритроцитів у 1 мм³ цільної крові:

,

де Е – сума еритроцитів у 80 маленьких квадратах, 4000 – об’єм простору над одним маленьким квадратом, 200 – розбавлення крові.

Завдання 2. Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ)

Капіляр приладу Панченкова (Рис. 3) промити 5 % розчином лимоннокислого натрію (цитрату).

П отім набрати цитрат до поділки «Р» (реактив) і видути його на годинникове скло. В той же капіляр двічі набрати кров до поділки «К» (кров). Обидві порції крові змішати на годинниковому склі з цитратом. Одержану суміш (розведення 4:1) набрати у капіляр до поділки «О» та поставити капіляр у штатив на 1 годину. Потім подивитися, скільки міліметрів складає утворений вертикальний стовпчик плазми у капілярі.

Рис. 3. Прилад Панченкова

Контрольні питання:

1. Яка будова еритроцитів, їх нормальний вміст у крові чоловіків та жінок?

2. Які причини викликають зміну кількості еритроцитів?

3. Які функції виконують еритроцити?

4. Який життєвий цикл еритроцитів?

5. Що таке ШЗЕ, як він використовується у клінічній практиці?