- •Методичні вказівки
- •Розділ 1. Фізіологія крові Лабораторне заняття №1 техніка взяття крові. Визначення обємного відношення плазми та формених елементів крові. Визначення білку у плазмі крові
- •Лабораторне заняття №2 фізико-хімічні властивості крові
- •Лабораторне заняття №3 підрахунок кількості еритроцитів щура та визначення швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Лабораторне заняття №4 підрахунок кількості лейкоцитів та лейкоцитарна формула
- •Лабораторне заняття №5 визначення кількості гемоглобіну за методом салі. Розрахунок кольорового показника крові. Одержання кристалів геміну
- •Завдання 2. Розрахунок кольорового показника крові
- •Завдання 3. Добування кристалів гемоглобіну
- •Лабораторне заняття №7 визначення швидкості згортання крові
- •Визначення груп крові
- •Розділ 2. Фізіологія кровообігу Лабораторне заняття № 8 графічна реєстрація скорочень серця жаби
- •Властивості серцевого м’язу
- •Лабораторне заняття № 10 реєстрація екстрасистоли
- •Лабораторне заняття № 11 автоматія серця. Аналіз системи проведення збудження. Лігатури станіуса
- •Лабораторне заняття № 12 зовнішні прояви діяльності серця
- •Лабораторне заняття № 13 нервово-рефлекторна регуляція діяльності серця
- •Лабораторне заняття № 14 гуморальна регуляція діяльності серця
- •Лабораторне заняття № 15 вимірювання кровяного тиску у людини
- •Лабораторне заняття № 16 реєстрація пульсу. Рух крові по венах
- •Лабораторне заняття № 17 вивчення руху крові по кровоносних судинах. Капіляроскопія у людини
- •Лабораторне заняття № 18 визначення фізичної працездатності за змінами у системі кровообігу (стептест)
- •Розділ 3. Фізіологія дихання Лабораторне заняття № 19 вивчення механізму зовнішнього дихання. Приготування препаратів війчастого епітелію верхніх дихальних шляхів жаби, ізольовані легені жаби
- •Лабораторне заняття № 20 дослідження життєвої ємності легенів. Вивчення дифузії вуглекислого газу через легені
- •Лабораторне заняття № 21 визначення вуглекислоти у видихуваному повітрі. Регуляція дихання. Тканинне дихання
- •Лабораторне заняття № 22 функціональна проба з затримкою дихання
- •Рекомендована література
Лабораторне заняття №5 визначення кількості гемоглобіну за методом салі. Розрахунок кольорового показника крові. Одержання кристалів геміну
Гемоглобін являється найбільш розповсюдженим кров’яним пігментом, до складу якого входять білок глобін та гем. Гем – двовалентне залізо, з’єднане з протопорфіріном. Глобін складається з 4 ланцюгів – доменів (2α- та 2γ - ланцюгів для гемоглобіну F, 2α - та 2β - ланцюгів для гемоглобіну А). Він може легко приєднувати (бути акцептором) кисень за високих концентрацій О2 у середовищі та легко віддавати (бути донором) при низькому напруженні або тиску О2.
У нормі рівень гемоглобіну у чоловіків 130-160 г/л, у жінок 115-145 г/л. Починає синтезуватися гемоглобін на стадії базофільних еритробластів, а закінчується - у ретикулоцитах кров’яного русла. Суттєву роль у біосинтезі гемоглобіну відіграють вітамін В12, фолієва кислота, Fe2+. У зрілому еритроциті вміст гемоглобіну постійний.
Мета заняття: оволодіти методом кількісного визначення гемоглобіну за Салі, освоїти розрахунок кольорового показника крові і методику одержання кристалів геміну.
Оснащення заняття: щур, штатив, пробірки, предметне та покривне скельця, ракета, склянка, цитрат натрію, йод, мікроскопи, камера Горяєва, бинт, спирт, набір інструментів, гемометр Салі, 0,1 н розчин соляної кислоти, дистильована вода.
Х І Д Р О Б О Т И
Завдання 1. Визначення кількості гемоглобіну за методом Салі
У
пробірку гемометра Салі (Рис. 5) налити
до першої колової поділки (0,2 мл) 0,1 н
розчину соляної кислоти, туди ж додати
0,02 мл крові. Кров необхідно обережно
випустити в пробірку на дно під розчин
соляної кислоти, промити капіляр верхнім
шаром
кислоти. Пробірку струснути та залишити
на 5 - 10 хвилин. Після цього в пробірку
поступово додати дистильовану воду,
постійно перемішувати розчин до тих
пір, поки колір розчину у робочій пробірці
не зрівняється з кольором стандартного
розчину. За шкалою, яка є на робочій
пробірці, визначити вміст гемоглобіну
в абсолютних одиницях та відсотках.
Рис. 5. Гемометр Салі: 1 – пробірки зі стандартним розчином хлориду гематіна, 2 – пробірка для визначення кількості гемоглобіну, 3 – піпетка для крові.
Завдання 2. Розрахунок кольорового показника крові
Кольоровий показник крові розраховують за формулою:
,
або
Кольоровий показник крові у нормі складає 0,8-1
Завдання 3. Добування кристалів гемоглобіну
1. До 1 мл крові додайте дистильованої води та спирту в кількості ¼ частини всієї рідини і поставте на холод, де почнуть кристалізуватися кристали гемоголобіну (Рис. 6 А).
2. У краплину канадського бальзаму, розчиненного хлороформом, додате краплину свіжої крові, розмішайте, накрийте покривним скельцем. Розглянте під мікроскопом початок і подальшу кристалізацію гемоглобіну.
А Б
Рис. 6. А - Кристали гемоглобіну: 1 - людини, 2 – кішки, 3 – морської свинки, 4 – хом´яка, 5 – білки, 6 – протея, 7 – лебедя, 8 – кенгуру, 10 – лисиці, 11 – лані. Б – кристали геміну людини
Завдання 4. Одержання кристалів геміну
На предметне скло нанести краплю свіжої крові, посипати кухонною сіллю (дрібно розтовченої) та додати 2-3 краплі льодяної оцтової кислоти. Утворений розчин накрити покривним скельцем і підігріти на полум’ї спиртівки, не доводячи до кипіння. Після охолодження предметне скло розмістити під мікроскопом і під великим збільшенням розглянути кристали геміну, що утворилися. Гемін – це речовина, що утворюється шляхом денатурації гемоглобіну у кислому середовищі. При цьому гем відокремлюється від білку і утворює комплекс з негативним іоном кислоти. Гемін легко кристалізується у формі ромбоподібних пластинок (Рис. 6 Б). Одержання кристалів геміну – якісна реакція на гемоглобін – широко використовується у судовій медицині.
Контрольні питання:
1. Гемоглобін, його будова та функції.
2. Сполуки гемоглобіну.
3. Визначення кількості гемоглобіну за Салі.
4. Обчислення кольорового показника крові, його значення.
Лабораторне заняття №6
