Лабораторне заняття № 10 реєстрація екстрасистоли

Під час скорочень у м’язі серця спостерігаються фазові зміни збудливості. При нанесенні позачергового подразнення в період відносної рефрактерної фази, м’яз серця може відповісти позачерговим скороченням, яке зветься екстрасистолою. Після екстрасистоли шлуночка подовжується час його діастоли (компенсаторна пауза). Механізм її виникнення зв’язаний з тим, що черговий імпульс, який зародився в синусному вузлі, приходить у шлуночок тоді, коли він знаходиться у фазі абсолютної рефрактерності і тому не відповідає на цей імпульс.

Мета заняття: ознайомитись зі змінами збудлвості серця жаби.

Оснащення заняття: жаба, кімограф, штатив, кардіограф Енгельмана, стимулятор, препарувальний набір, фізіологічний розчин для холоднокровних, нитки.

Х І Д Р О Б О Т И

Завдання 1. Вивчення реакції серцевого м’яза на подразнення, яке нанесене в період скорочення та розслаблення

Жабу знерухомити, зікріпити на препарувальній дощечці, оголити серце та підготовити до кардіографії. Приєднати електроди стимулятора до основи шлуночка серця. Записують вихідні скорочення серця при оптимальній напрузі. Потім роблять запис скорочень серця при нанесенні поодиноких подразнень на початку, середині та кінці скорочень шлуночка, а також у середині його розслаблення та у період діастоли. Замалювати кардіограму при екстрасистолі і відзначити її фази.

Контрольні питання:

1. Особливості збудження серцевого м’яза.

2. Що таке відносна та абсолютна рефрактерні фази серця?

3. Яке значення має рефрактерний період для функцій серця?

4. Який механізм виникнення екстрасистоли і компенсаторної паузи?

Лабораторне заняття № 11 автоматія серця. Аналіз системи проведення збудження. Лігатури станіуса

Серцевий м’яз скорочується без зовнішньої дії під впливом імпульсів, що виникають у ньому. Ця властивість зветься автоматією. Автоматія серця обумовлена ритмічними збудженнями, які виникають у атиповій м’язовій тканині серця (провідній системі). Провідна система серця розповсюджує збудження з однієї ділянки серця до другої. У провідній системі серця жаби визначають декілька відділів, що мають різний ступінь автоматії: 1) вузол Ремака – водій ритму (пейсмекер І порядку), котрий має найбільшу ступінь автоматії та розташовується між венозним синусом та передсердями; 2) вузол Біддера – пейсмекер ІІ порядку, розташовується між передсердями та шлуночком.

Мета заняття: вивчити ступінь автоматії провідної системи серця.

Оснащення заняття: жаба, кімограф, штатив, кардіограф Енгельмана, стимулятор, препарувальний набір, фізіологічний розчин для холоднокровних, нитки, пробірки Видаля, спиртівка, колба з водою, лід.

Х І Д Р О Б О Т И

Завдання 1. Вивчити вплив температурного фактора на роботу серця жаби

Жабу знерухомити, зікріпити на препарувальній дощечці, оголити серце. Підрахувати число серцевих скорочень за 1 хв. Пробірку з підігрітою на спиртівці водою до температури 25-30°С прикласти до венозного синуса. Підрахувати число серцевих скорочень і зробити висновок про вплив теплового фактору на діяльність серця. Виждати час до встановлення вихідного числа серцевих скорочень, після чого прикласти тепло на область передсердь і шлуночка. Ретельно стежити за зміною числа серцевих скорочень. Зробити висновки. Таку ж роботу проробити з холодною водою. Отримані дані занести в таблицю 1.

Таблиця 1.

Відділи серця	Частота скорочень
	вихідна	після накладення термода
		холодного	горячого
до венозного синусу
до атріовентрикулярної мережі
до верхівки

З авдання 2. Вивчення ступеня автоматії серця жаби за допомогою лігатур Станіуса

Жабу знерухоміти, закріпити на препарувальній дощечці, оголити серце. Серце з’єднати з важільцем Енгельмана. Підвести лігатуру під зовнішній синус, другу лігатуру розташувати між шлуночком та передсердями (Рис. 11).

Підрахувати число скорочень синуса. Міцно зятягти лігатуру на межі венозного синуса і передсердя (перша лігатура Станніуса), підрахувати число скорочень венозного синуса і відзначити стан передсердь і шлуночка (Рис. 11А). Якщо лігатура накладена вірно, то повинна наступити зупинка передсердь і шлуночка.

Рис. 11. Лігатури Станіуса

Міцно затягти лігатуру між передсердями і шлуночком на серці, зупиненному 1-й лігатурою (друга лігатура Станніуса) (Рис. 11Б). Підрахувати число скорочень кожного відділу серця за 1 хв. Зробити висновки про наявність на атріовентрикулярній мережі другого центру автоматії серця.

Накладенням лігатури Станніуса на верхівку серця переконатися у відсутності там центрів автоматії (Рис. 11В). Отриманні дані занести у таблицю 2.

Таблиця 2.

Відділи серця	Число скорочень серця
	вихідні	після накладення лігатур
		1-й	2-й
Синус
Передсердя
Шлуночок

Контрольні питання:

1. Поняття про автоматію серця. Автоматія різних відділів серця.

2. Теорії автоматії серця.

3. Провідна система серця жаби та людини.

4. Що таке автоматія і яка його роль у координації серцевої діяльності.

5. Що можна з´ясувати за допомогою накладення лігатур Станіуса?

6. Який градієнт автоматії і швидкості проведення порушення від основи до верхівки серця?

7. Пояснити біологічне значення атріовентрикулярної затримки.