2. Радіаційні надзвичайні ситуації мирного часу Радіаційно-небезпечні об'єкти

Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО). Вони, як відомо, представляють особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища і вимагають притримування специфічних заходів попередження і захисту. У зв'язку з тим, що небезпека прихована от органів чуття людини, необхідно при всіх видах робіт на РНО звертати на це особливу увагу, щоб не допустити поразки (зараження) людей через їх непоінформованість і недостатню захищеність. До типових РНО відносяться: атомні електростанції (АЕС), підприємства по виготовленню і переробці ядерного палива і похованню радіоактивних відходів, науково-дослідні і проектні організації, що працюють з ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту і ін.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, в кількостях більше встановленої норми їх безпечної експлуатації. Виробництво,

транспортування, зберігання і використання радіоактивних матеріалів суворо регламентуються спеціальними правилами.

Наслідки аварій і руйнування об'єктів із ядерними компонентами характеризуються, перш за все, масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення. Вони залежать від: геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість розповсюдження викиду; розміщення людей, тварин, сільськогосподарських угідь, житлових і виробничих споруд в зоні аварії; здійснення захисних заходів і ряду інших чинників.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів:

- викид радіонуклідів в навколишнє середовище здійснюється внаслідок аварії або теплового вибуху і руйнування РНО;

- аварія відбувається внаслідок ланцюгової ядерної реакції. В цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким же, як і при наземному ядерному вибуху.

Найнебезпечнішими із всіх аварій на РНО, з’являються аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості залежать від характеру вибуху (тепловий або ядерний), типу реактора, ступеня його руйнування, метеорологічних умов і рельєфу місцевості. У ядерних реакторах на теплових нейтронах як пальне використовується слабо збагачений природний уран-235.

Такі реактори розділяються на: водо - водяні енергетичні реактори (ВВЕР-1000), в яких вода являється одночасно і теплоносієм і сповільнювачем і реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт застосовується як сповільнювач, а вода – теплоносій, циркулює через активну зону.

При руйнуванні АЕС з ядерним вибухом по сліду радіоактивної хмари виділяються чотири зони, характеристика яких приведена в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Характеристика зон можливого радіоактивного зараження місцевості при аваріях на АЕС з ядерним вибухом

Найменування зон	Індекс зон	Доза опромінювання за 1-й рік після аварії, радий		Потужність дози опромінювання через 1 годину Після аварії, рад/год
		на зовнішній межі зони	на внутрішній межі зони	на зовнішній межі зони	на внутрішній межі зони
Радіаційній небезпеці	М	5	50	0,0014	0,14
Помірного забруднення	А	50	500	0,14	1,4
Сильного забруднення	Б	500	1500	1,4	4,2
Небезпечного забруднення	В	1500	5000	4,2	14
Надзвичайно небезпечного забруднення	Г	1500	-	14	-

При ліквідації наслідків в зоні «М» і інших зонах повинні виконуватися основні заходів захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне застосування препаратів йоду, санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніка. У зоні А при виконанні рятувальних і інших робіт переміщення людей необхідно проводити з використанням броньованої техніки. У зонах «Б», «В» і «Г» жодні роботи в мирний час, як правило, виконуватися не повинні.

Місцевість, що забруднюється внаслідок аварії, по щільності забруднення радіонуклідами умовно розділяють на зони: зону відчуження, зону безумовного (обов'язкового) відселення, зону гарантованого (добровільного) відселення і зону підвищеного радіологічного контролю (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на РНО по щільності забруднення радіонуклідами

Зона забруднення	Ступінь (щільність) забруднення ґрунту довгоживучими радіонуклідами (над доаварійного рівня)			Ефективна доза опромінювання населення в рік з урахуванням коефіцієнта міграції радіонуклідів в рослинах
	Цезій Cs	Стронцій Sr	Плутоній Pu
Зона відчуження – це територія, в якій проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність
Зона безумовного відселення	≥ 15,0 Ки/км2	≥ 3,0 Ки/км2	≥ 0,1 Ки/км2	> 5,0 мЗв (0,5 бер)
Зона гарантованого відселення	5,0-15,0 Ки/км2	0,15-3,0 Ки/км2	0,01-0,1 Ки/км2	> 0,5 мЗв (0,05 бер)
Зона підвищеного радіоекологічного контролю	1,0-5,0 Ки/км2	0,02-0,15 Ки/км2	0,005-0,01 Ки/км2	< 0,5 мЗв (0,05 бер)