- •Цивільна оборона методичні вказівки
- •Цивільна оборона
- •1. Основні поняття і визначення Іонізуючі випромінювання
- •Дози і рівні опромінення
- •2. Радіаційні надзвичайні ситуації мирного часу Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •3. Радіаційні надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Електромагнітний імпульс
- •Дія світлового імпульсу на людей і сільськогосподарських тварин.
- •Радіоактивне зараження
- •Дія продуктів ядерного вибуху на людей, тварин і рослини
- •Осередок ядерного ураження
- •4. Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних способів поразки
- •5. Організація захисту населення Радіаційний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх в дію
- •Забезпечення засобами радіаційного захисту
- •2. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю:
- •Евакуація при аварії на аес
- •6. Література
- •Цивільна оборона
- •83050, М. Донецьк-50, вул. Щорса, 31
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10
Дія продуктів ядерного вибуху на людей, тварин і рослини
На сліді радіоактивної хмари вражаючою дією володіють:
а) гамма-випромінювання, що викликають загальне зовнішнє опромінювання;
б) бета-частки, що викликають при зовнішній дії радіаційне ураження шкіри, а при попаданні бета-часток всередину організму – ураження внутрішніх органів;
в) альфа-частки, що представляють небезпеку при попаданні всередину організму.
Як і проникаюча радіація в районі ядерного вибуху, загальне зовнішнє гамма-опромінювання на радіоактивно зараженій місцевості викликає у людей і тварин променеву хворобу. Дози випромінювання, що спричиняють захворювання, такі ж, як і від проникаючої радіації (див. розділ 1).
При зовнішній дії бета-часток у людей найчастіше наголошуються ураження шкіри на руках, в області шиї, на голові; у тварин – на спині, а також на морді при зіткненні її з радіоактивно зараженою травою.
Внутрішня ураження людей і тварин РР може відбутися при попаданні їх всередину організму головним чином з їжею і кормом.
Радіоактивний пил заражає грунт і рослини. Залежно від розмірів частинок на поверхні рослин може затримуватися від 8 до 25 % радіоактивному пилу, що випав на землю. Можливо і часткове всмоктування радіоактивних речовин всередину рослин. Променеве ураження у рослин виявляється в гальмуванні зростання і уповільненні розвитку, зниженні урожаю, пониженні репродуктивної якості насіння, бульб, коренеплодів. При великих дозах випромінювання можлива загибель рослин, що виявляється в зупинці зростання і усиханні.
Основним способом захисту населення слід вважати ізоляцію людей від зовнішньої дії радіоактивних випромінювань, а також виключення умов, при яких можливе попадання радіоактивних речовин всередину організму людини разом з повітрям і їжею.
Найбільш доцільний спосіб захисту від радіоактивних речовин і їх випромінювань – притулки і протирадіаційні укриття, які надійно захищають від радіоактивного пилу і забезпечують ослаблення гамма-випромінювання радіоактивного зараження в сотні і навіть в тисячі разів. Стіни і перекриття промислових і житлових будівель, особливо підвальних і цокольних приміщень також ослабляє дію гамма-променів.
Осередок ядерного ураження
Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої в результаті дії ядерної зброї відбулися масові поразки людей, сільськогосподарських тварин, рослин і (або) руйнування і пошкодження будівель і споруд.
Осередок ядерного ураження характеризується: кількістю уражених; розмірами площ поразки; зонами зараження з різними рівнями радіації; зонами пожеж, затоплення, руйнування і пошкодження будівель і споруд; частковим руйнуванням, пошкодженням або завалом захисних споруд.
Ураження людей і тварин у осередку може бути від дії ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного зараження, а також від дії вторинних чинників поразки.
Одночасна безпосередня і побічна дія всіх вражаючих чинників ядерного вибуху на людей, що опинилися в осередку, обважнює ступінь ураження. Така одночасна дія може збільшити ступінь руйнування будівель, споруд, виведення з ладу устаткування і т.д. Проте співвідношення окремих видів поразок і руйнувань непостійне; залежно від конкретних умов, потужності і виду вибуху воно може мінятися в широких межах. Так, із збільшенням потужності вибуху збільшується площа руйнувань будівель і за інших рівних умов вражається більша кількість людей. Залежно від метеорологічних умов змінюється ступінь ураження світловим випромінюванням.
Розміри осередку ядерного ураження в основному залежать від потужності, виду вибуху і рельєфу місцевості. Як критерій для визначення меж зон осередку ядерного ураження прийнятий надлишковий тиск у фронті ударної хвилі. Зовнішньою межею осередку ядерного ураження з’являється умовна лінія на місцевості, де надлишковий тиск повітряної ударної хвилі – 10 кПа. Такий надлишковий тиск вважається безпечним для незахищених людей.
Для визначення можливого характеру руйнувань і встановлення об'єму, рятувальних і інших невідкладних робіт, обумовлених дією повітряної ударної хвилі ступеня руйнування розділяються на декілька видів: повні, сильні, середні і слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг РІНР, а також обсяг і терміни проведення відновних робіт.
Повне руйнування - руйнування всіх елементів будівель, включаючи підвальні приміщення і поразку людей, що знаходяться в них. Збитки складають більше 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше їх
використання неможливе. Відновлення можливе тільки у разі нового будівництва.
Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриттів верхніх поверхів, поразка значної частини людей, що знаходяться в них. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів, можливо обмежене використання потужностей, що збереглися.
Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів будов і споруд, виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не провалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей – переважно уламками конструкцій. Збитки складають від 10 до 30 % вартості основних виробничих фондів. Промислове устаткування, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будови і споруди після капітального ремонту.
Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень і перегородок. Можлива поразка людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, устаткування і комунікацій. Збитки складають до 10 % вартості основних виробничих фондів. Відновлення можливе в порядку середнього і поточного ремонту.
