Рекомендована література

1. Аллеи М. Управление государственной задолженностью // Налогово-бюджетная политика в странах с экономикой переходного периода / Под ред. В. Танзи. — Вашингтон: МВФ, 1993.

2. Долан Э.Дж. Макроэкономика. — СПб.: СПб-оркестр: Литера плюс, 1994. — Гл. 7. (Пер. с

англ.) Ъ. Допет Э., Кемпбелл К., Кемпбелл Р. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика.

— Гл. 18.

4. Инструменты и вопросы экономической политики. — Вашингтон: МВФ. — Институт МВФ, 1992. - Гл. VI.

5. Макконнелп К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. — М.: Дело, 1992. — Т. 1. — Гл. 8, 14, 20. (Пер. с англ.)

6. Мепкыо Н.Г. Макроэкономика. — М.: Изд-во МГУ, 1994. — Гл.9, 16. (Пер с англ.)

7. Фишер С., Дорпбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. — М.: Дело, 1993. — Гл. 28, 39. (Пер. с англ.)

8. Операции Всемирного банка в области структурной и секторальной перестройки: Второй общий обзор OED. —Департамент по оценке операций. — Макроэкономическая политика.

— Вашингтон, 1992.

9. Dornbusch R., Fischer S. Macroeconomics / 4th ed. — McGraw-Hill, 1989. — Chap. 19.

10. Analytical Issues in Debt. / Edited by Jacob A.Frenkel, Michael P.Dooley, and Peter Wickham.

— Washington: IMF, 1989.

Тема 7

ГРОШІ, БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

1. Гроші.

1.1. Види та функції грошей.

1.2. Грошові агрегати.

2. Пропозиція грошей.

2.1. Мультиплікативне розширення депозитів.

2.2. Модель пропозиції грошей.

3. Попит на гроші: ефекти доходів, цін та процентних ставок.

3.1. Трансакційний попит на гроші.

3.2. Попит на гроші як на актив.

3.3. Сукупний попит на гроші.

4. Рівновага на грошовому ринку.

5. Грошово-кредитна політика.

5.1. Цілі та види грошово-кредитної політики.

5.2. Інструменти грошово-кредитної політики.

5.3. Передатний механізм грошово-кредитної політики.

1. Гроші

1.1. Види та функції грошей

Сучасна економіка є грошовою економікою, оскільки майже всі еко­номічні операції проводяться з участю грошей як засобу обміну. Викори­стання грошей відокремлює акт купівлі товару від акту продажу і таким чином спрощує обмін, знижує витрати обігу товарів.

У сучасній теорії гроші визначаються з функціональної точки зору.

Грошима називається:

• загальновизнаний засіб платежу, який без будь-яких обмежень прий­мається в обмін на товари та послуги, а також при сплаті боргових зобов'язань;

• сукупність фінансових активів, які використовуються для проведення

розрахунків при здійсненні різноманітних операцій.

Сучасні платіжні засоби випускаються центральним (емісійним) та ко­мерційними (депозитними) банками і представлені двома видами грошей: символічними та кредитними.

Символічні, або декретні гроші — засоби обміну, що являють собою певні форми боргових зобов'язань держави і не мають власної невід'ємної

цінності (готівкові гроші). Вартість таких грошей перевищує витрати на їхнє виробництво та цінність при альтернативному використанні (наприклад, як товару) і визначається їхньою здатністю обмінюватися на товари та по­слуги як зараз, так і в майбутньому. Монопольне право емісії готівкових грошей законодавче закріплене за державою (центральним банком), тому символічні гроші є державними грошима. Використання символічних грошей підпорядковане певним вимогам: необхідне суспільне визнання таких грошей; державна правова Гарантія обігу символічних грошей; здатність держави підтримувати відносну стабільність купівельної спроможності символічних грошей. Купівельна спроможність грошей — це кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Кредитні, або депозитні гроші — засоби обміну, які являють собою боргові зобов'язання депозитних інститутів (безготівкові гроші). Як і символічні гроші, вони не мають внутрішньої вартості. Вартість депозитних грошей визначається їхньою купівельною спроможністю. Кредитні гроші є приватними грошима — їхню основу складають трансакційні депозити ко­мерційних банків. Депозити — це грошові кошти, вкладені в комерційні банки у готівковій чи безготівковій формі для зберігання на визначених умовах. Будь-який депозит є борговим зобов'язанням банку, яке він має сплатити за вимогою вкладника. Трансакційні (чекові) депозити є засобами обміну, оскільки кошти з цих депозитів вкладники мають право без попе­редження банку переказати іншим особам у вигляді платежів за придбані товари і послуги. Такі платежі здійснюються за допомогою чеків або ана­логічних розрахункових інструментів.

В економіці гроші виконують певні функції, а саме:

• засобу обігу — як засіб обігу гроші є посередником при обміні товарів та послуг;

• рахункової одиниці — засобу кількісного виміру та порівняння відносних вартостей товарів на ринку;

• засобу збереження вартості — засобу накопичення купівельної спро­можності, яка може бути використана на купівлю товарів у майбутньо­му;

• засобу платежу — засобу відкладених платежів, які повинні здійснити­ся у майбутньому, при сплаті боргових зобов'язань, і величина яких встановлюється в грошовій формі.