Алгоритми до теми №19

№

п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.

3.

4.

Надати першу допомогу при травмуванні судин.

Діагностувати аневризми судин.

Провести диференційну діагностику між різними формами оклюзій судин.

Провести профілактику флеботромбозу і ТЕЛА в післяопераційному періоді.

1. Провести ревізію рани.

2. Накласти затискачі на кровоточиві судини.

3. Дрібні судини перев’язати.

4. Кінці магістральних судин зшити або накласти між ними анастомоз.

5. Провести гемостаз рани.

6. Зашити рану, обробити краї рани антисептиком, накласти асептичну пов’язку.

Звернути увагу на такі показники:

1. Скарги хворого, їх характер, коли з’явились та з чим пов’язані.

2. Результати об’єктивного обстеження.

3. Дані додаткових методів обстеження (УЗД, МРТ, КТ, ангіографія).

Звернути увагу на такі показники:

1. Скарги хворого.

2. Наявність характерних ознак того чи іншого виду оклюзії судин.

3. Зміни в коагулограмі.

4. Результати ультразвукового дуплексного обстеження.

Необхідно забезпечити:

1.Раннє вставання хворого з ліжка.

2.Проведення гімнастики.

3.Контроль за коагулограмою хворого.

При травмуванні артеріальних судин кров витікає пульсуючим струменем, венозних - безперервно.

На початку захворювання пацієнт може не відчувати ніяких скарг. З віком ризик виникнення аневризм збільшується.

Гостра оклюзія судин вимагає негайного лікування, тоді як хронічна оклюзія не вимагає термінового лікування.

У тривало лежачих хворих збільшується ризик виникнення тромбів, що може призвести до ТЕЛА та смерті хворого.

№

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Відрізнити некротично змінену тканину.

Оприділити вид гангрени: суха чи волога, запропонувати метод лікування.

Діагностувати норицю, визначивши напрям її ходу.

Визначити при чину утворення нориці та метод її лікування.

Провести профілактику та лікування пролежнів.

Визначити присутність стороннього тіла та запропонувати метод лікування.

Оглядаючи місце захворювання необхідно визначити:

1. Місце розташування зміненої тканини.

2. Порушення кольору, наявність неприємного запаху чи виділень.

3. Відсутність чутливості.

4. Стан навколишніх тканин.

З цією метою необхідно:

1. Оцінити стан некротизованого сегмента, наявність рухів та чутливості.

2. Визначити присутність набряку та гнійних виділень.

3. Оприділити стан навколишньої тканини.

4. Метод лікування – ампутація.

Об’єктивне обстеження включає:

1. Оприділення наявності вихідного отвору нориці.

2. Детальний опис вмісту, що виділяється.

3. Визначення типу нориці та можливості її загоєння.

4. За допомогою контрастної Rtg-діагностики (р-н синьки) встановити напрям норичного ходу.

З цією метою необхідно:

1. На основі анамнезу та об’єктивного обстеження пацієнта встановити наявність нориці та її причину

2. Визначити вид нориці - гранулююча, епітеліальна, губоподібна.

3. Запропонувати метод лікування, враховуючи попередньо одержані дані.

З цією метою необхідно:

1. Повертати пацієнта кожні 2 години.

2. Вчасно змінювати білизну та слідкувати, щоб не було її складок.

3. Покласти в ділянки можливого утворення пролежнів подушечки з льоном.

4. Розмасажовувати проблемні місця.

Послідовність

1. На основі суб’єктивних та об’єктивних даних запідозрити наявність стороннього тіла.

2. Провести інструментальні методи, що підтверджують діагноз.

3. При наявності скарг та змін в тканині рекомендувати її видалення.

Про раневий некроз свідчать відсутність грануляцій, порушення чутливості, наявність гнійних виділень або ж неприродної сухості тканини.

Терміни виконання ампу тації залежать від виду гангрени: при вологій – негайна, при сухій – очікувальна тактика.

Лігатурні нориці можуть зустрічатися в післяопераційному періоді як реакція організму на шовний матеріал, що є чужорідним для нього.

При лікування нориць необхідно пам’ятати, що гранулюючі нориці можуть загоюватись самостійно, без оперативного втручання.

Створити для пацієнта всі необхідні умови для виздоровлення та забезпечити належний догляд – основне завдання після операційного періоду.

Будь-який предмет, введений в організм людини з лікувальною метою може стати для неї стороннім тілом.