7.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

VIII. Додатки

8.1. Теоретичні питання підготовчого етапу:

1. Трактувати поняття «імунітет», види імунітету.

2. Перерахувати фактори природженого та набутого імунітету.

3. Етапи імунної відповіді.

4. Типи регуляції імунної відповіді.

5. Особливості імунного статусу у дітей та людей похилого віку.

6. Антигени головного комплексу гістосумістності.

7. Імуноглобуліни, їх види і функції.

8. Види клітин вродженого та набутого імунітету, їх функції.

9. Структура імунопатології.

8.2 Сформулюйте клінічний діагноз

Задачі 3-го рівня

Задача №1.

Хворий П., 42 років, скаржиться на підвищення температури до 38^оС, на сухий кашель з утрудненим відділенням харкотиння, біль у грудній клітині при кашлі, ринорею, слабкість. Занедужав біля 3-х днів тому після переохолодження. Об'єктивно: носовий подих утруднений. У легких при перкусії притуплення перкуторного звука в нижніх відділах обох легень. При аускультації в легенях жорсткий подих, у нижніх відділах - крепітація. Діяльність серця ритмічна, ЧСС=88 уд/хвил, АТ = 125/85 мм рт.ст. Рентгенологічно: ОГК - двостороннє нижньодольове запалення легенів. Які зміни в гуморальному імунітеті в хворого?

Відповідь: Зниження IgG, значний підйом IgM, нормальний рівень IgA

Задача №2.

У хворого Н, 47 років, діагностований нефротичний синдром. Які будуть спостерігатися у хворого зміни гуморального імунітету?

Відповідь: Зниження IgG, IgA; нормальна і підвищена концентрація IgM

Задача №3.

Жінка 35 років доставлена в хірургічне відділення у важкому стані зі скаргами на сильний розлитий біль по всьому животу, нудоту, блювання. Погіршення стану настало за 2 дні до госпіталізації, коли на шкірі кінцівок з’явилася дрібнокрапчаста геморагічна висипка, виникли переймоподібні болі в животі, кров’янисті виділення з прямої кишки.

За 2 тижні до цього перенесла гостру вірусну інфекцію. Об’єктивно: АТ 90/60 мм рт. ст., ЧСС 95 за хв, живіт при пальпації напружений, є симптоми подразнення очеревини. При дослідженні крові спостерігаються нейтрофільний лейкоцитоз та еозинофілія, зменшення кількості еритроцитів та гемоглобіну. Які основні патогенетичні механізми цього захворювання?

Відповідь: Імунокомплексне ураження судин

Задача №4.

У хворого 53 років, бухгалтера за фахом, на фоні задовільного загального стану з’явилася болюча висипка в порожнині рота, а згодом - і на шкірі тулуба. Дерматологом діагностовано вульгарну міхурчатку. При обстеженні виявлено хронічний гастрит. Який з механізмів розвитку дерматозу можна вважати найбільш ймовірним у даному випадку?

Відповідь: Аутоімунний

Задача №5.

До алерголога звернувся хворий М, 40 років, що пред'являє скарги на сльозотечу при виході з будинку на вулицю, недостачу повітря, почервоніння і сверблячка шкірних покровів. Діагностований поліноз. Назвіть загальні риси атопичних захворювань:

Відповідь: Наявність (продукція) IgE – реагінів

Задача №6.

У хворого дифузний токсичний зоб. Отримує мерказоліл у дозі 50 мг на добу. Через 3 тижні від початку лікування підвищилася температура тіла до 38,1 С, з'явився біль у горлі, болючі виразки в роті. Загальний аналіз крові: ер. – 3,1*10¹²/л; Нв – 94 г/л; КП – 1,0; лейк. 1,0* 10⁹/л; ШОЕ – 28 мм/год. Яка наімовірніша причина погіршення стану хворого?

Відповідь: Розвиток агранулоцитозу.

ХI. Висновки:

9.1. Опановані знання про структуру та функції імунної системи.

9.2. Сформоване розуміння природженого та набутого (адаптивного) імунітету.

9.3. Сформоване початкове розуміння студентами основних видів регуляції імунної системи.

9.4. Набуте розуміння етапів імунної відповіді.

Завдання для самостійної роботи по даній темі:

1/. Скласти перелік характерних вікових особливостей розвитку центральних та периферичних органів імунної системи

2/. Розробити таблицю (схему) головних відмінностей у функціонуванні органів та клітин імунної системи залежно від віку

3/. Сформувати основні особливості функціонування імунної системи в старечому віці

Х. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Н А В Ч А Л Ь Н А (основна)

1. “Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К. : Здоров”я, 2006.-888 с.

2. Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.

3. Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528.

Соколов Е.И. Клиническая иммунология /М:Медицина.-1998.-272с.

4. Якобісяк М. Імунологія Ред. В.Чоп’як /Вінниця:Нова книга.-2003.-705 с.

Н А В Ч А Л Ь Н А (додаткова)

5. Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.

6. Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.