13. 2. Тенденції економічного розвитку провідних індустріальних країн світу: сша, Німеччини, Франції, Великобританії.

Питома вага Сполучених Штатів у промисловому виробництві країн капіталізму зросла з 40% (1938 р.) до 56% (1948 р.); їхній золотий фонд становив 75% золотого запасу західного світу, а промисловий експорт ─ 32% світового експорту. Частка США у сукупному світовому доході становила 33%, у той час як частка довоєнного лідера - Великобританії - усього 6%.

Джерело: Історія економіки та економічної думки. Навчальний посібник. /Під ред. к.е.н., доц. Філатова В.М. Харків: Вид. ХНЕУ, 2010. – 316 с.

Період дії

1981-1988р.р.

Основні напрями

- обмеження зростання урядових витрат з метою зменшення дефіциту державного бюджету та зниження інфляції;

- скорочення ставок федеральних податків і податків на підприємців, що повинно було призвести до збільшення заробітної плати і прибутку;

- послаблення регулюючих функцій держави відносно економічної діяльності;

- проведення стабільної грошово-кредитної політики, заснованої на принципах монетаризму, що передбачало жорсткий контроль над кількістю грошей в обігу, з метою зниження темпів інфляції і стабілізації фінансового ринку.

Економічні наслідки

п

о

з

и

т

и

в

н

і

- удосконалення і модернізація механізму державного регулювання соціально-економічної сфери, в його адаптації до інформаційної революції останньої третини ХХ-ст.;

- довгий період економічного зростання;

- зростання продуктивності праці;

- низький рівень інфляції;

- створення нових робочих місць;

- зниження рівня безробіття;

- скорочення податків;

- обмеження зростання урядового апарату;

- приплив в країну іноземних інвестицій;

- створення стимулів для розвитку підприємницької діяльності;

- підвищення рівня життя населення.

н

е

г

а

т

и

в

н

і

- зростання дефіциту федерального бюджету;

- збільшення величини державного боргу;

- зниження конкурентоспроможності американських товарів на світовому ринку;

- збереження зовнішньо торгового дефіциту;

- погіршення стану частини малозабезпеченого населення.

Додаткова інформація

Міста лежали в руїнах, промислове виробництво становило 1/3 довоєнного, суцільні дефіцити, картки, загальна спекуляція, голод, знецінення рейхсмарки (інфляція сягнула 600% довоєнного рівня), величезне безробіття, тяжкий психологічний стан громадян. Крім того, Німеччина повинна була виплатити репарації у розмірі 20 млрд дол.

Джерело: Історія економіки та економічної думки. Навчальний посібник. /Під ред. к.е.н., доц. Філатова В.М. Харків: Вид. ХНЕУ, 2010. – 316 с.

Основна мета реформ

скасування командно-розподільної системи і активація ринкових механізмів

Основні напрямки реформування

- 21червня 1948 р. розпочалася грошова реформа: місто рейхсмарки зайняла нова дойчмарка.

- 24червня 1948 р. було прийнято рішення про реалізацію закону про «Основні принципи господарчої структури і політику цін після грошової реформи». Тобто ціни на більшість товарів були вивільнені. Контроль над цінами зберігався на основні продукти харчування, транспорт, основні види сировини, вугілля, сталь, чавун, квартирну плату та поштові послуги;

- у листопаді 1948 р. розпочалася робота над новим протикартельним законодавством, однак тільки у липні 1958 р. було прийнято «Закон проти обмеження конкуренції». Таким чином політика держави була направлена на широку підтримку дрібного та середнього бізнесу;

- у 1947-1949 р.р. були проведені реформи в аграрній сфері: згідно закону про земельну власність було проведене дроблення юнкерських господарств;

- держава підтримувала базові галузі, які відчували на собі економічні труднощі (електроенергетика, металургія, вугільна галузь).

Результати реформ

- грошова реформа дозволила дуже швидко справитися с інфляцією;

- за період 1950-1960 р.р. ВНП збільшився в трі рази;

- на початку 1960-х р.р. за обсягом промислового виробництва і експорту вийшла на друге місце в світі;

- у 1961р. рівень безробіття складав 1%, а кількість робочих місць в 3 рази перевішувала кількість безробітних.

Цікаво знати

Реформа дозволила фактично за один день ізбавитися від знецінених грошей і швидко справитися з інфляцією. Такий результат грошової реформи став називатися економічним дивом. В подальшому, коли з’ясувалося, що високі темпи зростання економіки збереглися протягом 1950-х і 1960-х р.р., цей термін почав застосовуватися по відношенню до всієї епохи, а також стосовно і до інших країн, наприклад, Японії та Італії, де темпи зростання були навіть більш високими.

Джерело: История экономики: учебник / Т.В. Кашникова, Е.П. Костенко. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 512 с.