- •Організація занять в лабораторії
- •Лабораторна робота №1 аналіз пивоварного ячменю Відбір середньої проби
- •Вимоги до якості
- •Методи визначення вологості
- •Визначення вологості зерна за допомогою вологоміра "Гігрорекорд"
- •Хід роботи.
- •Визначення вологості за методом Чижової
- •Хід роботи.
- •Визначення забрудненості зерна
- •Запитання для самоперевірки
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота №2 визначення енергії та здатності проростання солодового зерна
- •Вимоги до якості
- •Оцінка зовнішнього вигляду і запаху.
- •Визначення вмісту зерен, що проросли або запліснявіли
- •Визначення ферментативної активності
- •Визначення амілолітичної активності свіжопророслого солоду візуальним калориметричним методом
- •Хід роботи.
- •Визначення амілолітичної активності ферментного препарату
- •Визначення оцукрюючої активності солоду поляриметричним методом
- •Хід роботи.
- •Аналіз сухого пивоварного ячмінного солоду Вимоги до якості
- •Визначення екстрактивності солоду
- •Хід роботи
- •Визначення концентрації сухих речовин в суслі ареометричним методом
- •Хід роботи
- •Визначення концентрації сухих речовин в мелясі рефрактометричним методом
- •Хід роботи
- •Визначення тривалості оцукрювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Вимоги до якості
- •Визначення забрудненості
- •Хід роботи
- •Визначення розмірів бульб
- •Визначення зовнішнього вигляду
- •Хід аналізу
- •Запитання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №5 отримання етилового спирту
- •Теоретична частина
- •Розмноження дріжджів
- •Перетворення цукрів
- •Цукроза Вода Глюкоза Фруктоза
- •Показники зрілої бражки.
- •Хід роботи
- •Визначення міцності виробів ареометром
- •Апаратура, матеріали й реактиви
- •Підготовка до аналізу
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів
- •Визначення концентрації етилового спирту
- •Хід роботи
- •Проба спирту на чистоту
- •Хід роботи
- •Проба спирту на окислення
- •Хід роботи
- •Запитання для самоперевірки
Хід роботи.
На технічних терезах зважують бюкси і беруть в них наважку борошна ячменю масою 5,00 г. При досягненні в сушильній шафі температури 130°С до неї ставлять бюкси з наважкою і висушують їх протягом 40 хв. Потім бюкси щипцями витягують з шафи, закривають кришкою, охолоджують у ексикаторі до кімнатної температури і повторно зважують. Вологість розраховують за формулою у %:
W= (а-Ь) -100/5 = 20 (а-Ь)
де а, Ь - маса бюкса з наважкою відповідно до і після висушування, г.
Визначення забрудненості зерна
Сміттєві домішки знижують якість зерна, а також зменшують його стійкість при зберіганні. Домішки поділяють на дві групи: сміттєві і зернові.
До сміттєвих домішок відносяться: земля, пісок, частинки листя, полова, колоски, насіння диких рослин, шкідливі домішки, а до зернових -бите, щупле, плісняве, подрібнене зерно основних культур і зерна інших культурних рослин.
Прилади і посуд: технічні терези, шпателі, фарфорові чашки.
Хід роботи.
На технічних терезах у фарфоровій чашці зважують 50,00 г зерна і вручну відбирають сміттєві і зернові домішки. Потім зважують кожну фракцію окремо. Отримані результати множать на 2 і отримують результати у відсотках.
Визначення об'ємної маси зерна
Об'ємна маса (натура) - це маса одиниці об'єму (І л) з урахуванням між зернового простору. Вона приблизно вказує ступінь вирівняності зерна. Зерно з більшою об'ємною масою - добре розвинене, має більший ендосперм. Для пивоварного ячменю об'ємна маса становить 550-750 г. Природу ячменю визначають за допомогою літрової чашки з падаючою вагою.
Визначення маси 1000 зерен
Маса 1000 зерен (абсолютна маса) характеризує крупність, вирівняність, ваговитість. Абсолютна маса залежить від сорту зерна, умов вирощування та збирання і перебуває в межах 35-45 г.
Прилади і посуд: технічні терези, шпатель.
Хід роботи.
Звільнене від домішок зерно ретельно перемішують, розрівнюють рівним шаром у вигляді квадрата, який ділять по діагоналі на чотири трикутники. З кожного трикутника відраховують підряд, без відбору, по 250 зерен. Потім зерно, відраховане з двох протилежних трикутників, з'єднують одержують дві наважки по 500 зерен. Кожну наважку зважують окремо. Річниця між 'отриманими результатами не повинна перевершунвати 5%, у противному разі визначення повторюють.
Сумарна маса двох наважок по. 500 зерен і є абсолютною масою зразка.
Запитання для самоперевірки
1. Що таке середня проба матеріалу?
2. Якими способами виділяють середню пробу?
3. Значення .«.значення вологості матеріалу.
4. До таке вологість і з якою мстою II визначають?
5. Що такс однорідна партія матеріалу?
6. Чим відрізняється вихідна проба від середньої?
7. Як отримують середню пробу: а/ сипких матеріалів; б/ однорідних рідин; в/ неоднорідних-в'язких рідин?
8. Які методи використовують для визначення вологості?
9. Хід роботи при визначенні вологості методом прискореного висушування.
10. Розрахункові формули при визначенні вологості методами висушування.
11. Хід роботи при визначенні вологості методом Чижової.
12. На завод надійшло дві партії зерна з вологістю 13,4 і 17,5%. Ваші пропозиції щодо переробки і зберігання зерна.
13. Вимоги до органолептичних показників пивоварного ячменю.
14. Що розуміють під натурою зерна? Що можна сказати, якщо зерно має натуру, г/л:
а) 450; б) 720.
15. Що впливав на абсолютну масу зерна і як вона визначається?
16. Чому найсприятливішім вважається зберігання зерна у сухому стані?
17. Що відноситься до зернових домішок і як вони визначаються?
