- •Організація занять в лабораторії
- •Лабораторна робота №1 аналіз пивоварного ячменю Відбір середньої проби
- •Вимоги до якості
- •Методи визначення вологості
- •Визначення вологості зерна за допомогою вологоміра "Гігрорекорд"
- •Хід роботи.
- •Визначення вологості за методом Чижової
- •Хід роботи.
- •Визначення забрудненості зерна
- •Запитання для самоперевірки
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота №2 визначення енергії та здатності проростання солодового зерна
- •Вимоги до якості
- •Оцінка зовнішнього вигляду і запаху.
- •Визначення вмісту зерен, що проросли або запліснявіли
- •Визначення ферментативної активності
- •Визначення амілолітичної активності свіжопророслого солоду візуальним калориметричним методом
- •Хід роботи.
- •Визначення амілолітичної активності ферментного препарату
- •Визначення оцукрюючої активності солоду поляриметричним методом
- •Хід роботи.
- •Аналіз сухого пивоварного ячмінного солоду Вимоги до якості
- •Визначення екстрактивності солоду
- •Хід роботи
- •Визначення концентрації сухих речовин в суслі ареометричним методом
- •Хід роботи
- •Визначення концентрації сухих речовин в мелясі рефрактометричним методом
- •Хід роботи
- •Визначення тривалості оцукрювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Вимоги до якості
- •Визначення забрудненості
- •Хід роботи
- •Визначення розмірів бульб
- •Визначення зовнішнього вигляду
- •Хід аналізу
- •Запитання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №5 отримання етилового спирту
- •Теоретична частина
- •Розмноження дріжджів
- •Перетворення цукрів
- •Цукроза Вода Глюкоза Фруктоза
- •Показники зрілої бражки.
- •Хід роботи
- •Визначення міцності виробів ареометром
- •Апаратура, матеріали й реактиви
- •Підготовка до аналізу
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів
- •Визначення концентрації етилового спирту
- •Хід роботи
- •Проба спирту на чистоту
- •Хід роботи
- •Проба спирту на окислення
- •Хід роботи
- •Запитання для самоперевірки
Аналіз сухого пивоварного ячмінного солоду Вимоги до якості
Відповідно до органолептичних та фізико-хімічних показників якості солод поділяють на три класи: вищий, 1-й та 2-й (табл. 2). За органолептичними показниками солод має відповідати таким вимогам:
Зовнішній вигляд - чистий, без домішок, паростків, запліснявілих зерен та зернових шкідників;
Колір - від світло-жовтого до жовтого, не допускаються тони зеленуваті й темні;
Запах - чисто солодовий, не допускаються сторонні запахи і запах плісняви;
Смак - солодовий, солодкуватий, не допускається кислий і гіркий.
Таблиця 2
Вимоги до якості сухого ячмінного пивоварного солоду
Показники якості
|
Норми для солоду |
||||
світлого |
темного |
||||
високої якості |
І класу |
ІІ класу |
|
||
Прохід через сито 2,2x20 мм, %, не більше |
3,0 |
5,0 |
8,0 |
8,0 |
|
Сміттєві домішки, %, не більше ніж |
Не допускаються |
0,3 |
0,5 |
0,3 |
|
Вологість, %,не більше ніж |
4,5 |
5,0 |
6,0 |
5,0 |
|
Екстрактивність |
|
|
|
|
|
Тривалість оцукрювання, хв., не більше ніж |
15,0 |
20,0 |
25,0 |
Не регламентується |
|
Лабораторне сусло: |
|||||
колір, 0,1 н. розчину йоду на 100 мл води, мл, не більше ніж |
0,18 |
0,20 |
0,40 |
0,5-1,3 |
|
кислотність,мл1н.розчину NaОН на 100 мл сусла, мл, не більше ніж (К=2·V) |
0,9-1,1 |
ДО 1,2 |
ДО 1,3 |
Не регламентується |
|
прозорість |
|
прозоре |
Можливий невеликий осад |
|
|
Визначення екстрактивності солоду
Суть методу полягає в переведенні в розчин екстрактивних речовин солоду під дією його особистих ферментів за умов, що близькі до оптимальних, з наступним відділенням розчину і визначенням його концентрації одним із відомих методів.
Прилади і посуд: технічні терези, водяна баня, термометр, хімічні стакани місткістю 200 і 1000 мл, лійка для фільтрування, фільтрувальний папір, ареометр, рефрактометр, циліндр місткістю 200 мл, скляна паличка.
Хід роботи
У попередньо зважений стакан беруть наважку масою 50,00 г солоду і додають 200 мл дистильованої води з температурою 47°С. Вміст стакана розмішують для отримання однорідної суспензії (затору), потім стакан ставлять у водяну баню, яка нагріта до 45°С. При такій температурі і періодичному перемішуванні суміш витримують 30 хв. Потім температуру затору поступово підвищують до 70°С.
Коли температура досягне 70°С, у стакан вливають 100 мл дистильованої води з температурою 70°С. При цій температурі затор оцукрюють протягом 1 год., потім охолоджують до кімнатної температури. Невеликими порціями дистильованої води вмивають термометр і скляну паличку. За допомогою дистильованої води на технічних терезах вміст стакана доводять до 450 г. Суміш ретельно перемішують і фільтрують через складчастий фільтр у сухий стакан. Перші
мутні порції фільтрату повертають на фільтр, доки не піде прозорий розчин (сусло). У фільтраті за допомогою рефрактометра або ареометра визначають вміст сухих речовин С, %.
