2.2 Контроль пакування, транспортування та зберігання поліетиленових труб

Стандартні труби, залежно від діаметра, виготовляють:

- для діаметрів 20, 25, 32 мм – у бухтах по 50, 100, 200 м;

- для діаметрів 40 мм – у бухтах по 50 та 100 м;

- для діаметрів 50, 63, 75, 90 мм – у бухтах по 50 м;

- для діаметрів понад 90 мм – у прямих відрізках до 12 м.

Допускається виготовлення труб іншої довжини та граничних відхилень за довжиною.

Мінімальний внутрішній діаметр бухти не може бути меншим ніж 25 мм. Поліпропіленовій та поліефірні стрічки призначені для зв'язування труб, не повинні ушкоджувати їх поверхню.

Труби діаметром 225 мм та менше, що випускаються у відрізках, зв'язують у пакети масою до 3 тонн, скріплюючи їх не менш ніж у двох місцях так, щоб відстань між місцями скріплення становила від 2 до 2,5 м. За узгодженням зі споживачем допускається із пакетів формувати блок-пакети масою до 5 тонн. Труби діаметром понад 225 мм у пакети не зв'язують. Торці труб закривають заглушками з товщиною стінки не менше 0,5 мм.

Труби в прямих відрізках, у бухтах та на котушках не зараховують до категорії небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433, тому їх можна транспортувати будь-яким транспортом відповідно до правил перевезення вантажів.

Під час транспортування і зберігання труби слід укладати на рівну поверхню транспортних засобів без гострих виступів та нерівностей, щоб уникнути механічних пошкоджень.

Труби на котушках необхідно транспортувати вертикально. Труби у бухтах можна транспортувати у вертикальному або у горизонтальному положенні.

Щоб запобігти механічним ушкодженням, слід підкладати будь-який поліметрій матеріал товщиною не менше 1 мм. У разі транспортування труб у бухтах в горизонтальному положенні висота штабеля не повинна перевищувати 2 м.

Зберігати поліетиленові труби та з'єднувальні деталі слід у складських приміщеннях або за межами приміщення під накриттям (брезентом) в умовах, що забезпечують захист від потрапляння прямого сонячного випромінювання, деформації за температури понад плюс 40 °С. За потреби зберігати труби у прямих відрізках понад два місяці висота штабеля не повинна перевищувати 2 м. За менших термінів зберігання допускається висота штабеля до 3 м. Якщо температура навколишнього середовища перевищує плюс 25 °С, висоту штабеля слід знизити до 1,5 м. Щоб труби не скочувалися зі штабеля, їх треба закріпити опорними стояками.

Труби на котушках зберігають у вертикальному положенні. Труби в бухтах необхідно вкладати на дерев'яні стелажі. Гарантійний термін зберігання поліетиленових труб і з'єднувальних деталей – два роки від дня виготовлення. Для труб і з’єднувальних деталей жовтого кольору термін зберігання скорочується до одного року.

2.3 Контроль зварювання поліетиленових труб

Якість зварного з'єднання – це сукупність його властивостей, визначених вимогами нормативно-технічної документації. Якість зварних з'єднань перевіряють із застосуванням:

• фізичних (неруйнівних) методів контролю і механічних випробовувань (руйнівних методів): зовнішній (візуальний) огляд; вимірювання лінійних розмірів і рентгенографія;

- механічних випробовувань: статичний розтяг і зсув; статичний згин і сплющення.

Всі зазначені методи контролю зварних з'єднань реалізують за допомогою відповідного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів та спеціального інструмента.

Технічний огляд зварного обладнання. Зварювальник повинен виконувати щоденний технічний огляд зварювальних пристроїв, щоб забезпечити їх відповідність вимогам до збирання і зварювання труб і з'єднувальних деталей. Під час технічного огляду слід перевірити:

- вихід нагрівального інструмента на задану температуру і точність підтримування температури (за допомогою приладів для вимірювання температури);

- цілісність антиадгезійного покриття робочих поверхонь нагрівального інструмента, а також ізоляцію електропроводів (візуально);

- функціонування центратора (затискних пристроїв, механізму переміщення рухомого затискного пристрою, гідравлічної системи або манометра) шляхом затискання та з'єднання кінців труб;

- функціонування торцівника.

Технічний огляд слід проводити що 10 днів з реєструванням результатів перевірки в журналі зварювальних робіт [10].

Обладнання, контрольно-вимірювальні прилади та інструмент для контролю якості зварних з'єднань. Для контролю якості зварних з'єднань використовують таке обладнання:

- штангенциркуль – для вимірювання розмірів зразків (діапазон вимірювань – від 0 до 150 мм);

- мікрометр – для вимірювання товщини зразків (діапазон вимірювань – від 0 до 25 мм);

- вимірювальна лінійка – для визначення ступеня видовження у процесі розтягу зразка (діапазон вимірювань від – 0 до 500 мм);

- машина розривна типу МР-0,5 (допустима похибка показів вимірюваного навантаження в межах робочих шкал – у межах 1 відсотка границі плавного регулювання швидкості переміщення рухомою захвату.

Для випробовування на розтяг зразків зварних з'єднань поліетиленових газопроводів максимальна відстань між рухомим і нерухомим захватами – 700 мм.

Норми контролю якості зварних з'єднань поліетиленових труб. Всі зварні з'єднання поліетиленових труб і з'єднувальних деталей підлягають зовнішньому огляду та механічним випробовуванням.

Зовнішній огляд зварних з'єднань – це виявлення зовнішніх дефектів, допущених при виконанні зварювальних робіт. Зовнішньому огляду підлягає 100 відсотків зварних з'єднань поліетиленових труб і з'єднувальних деталей, механічним випробовуванням – 1 відсоток з'єднань, але не менше трьох стиків із загальної кількості стиків, виконаних одним зварювальником на одному об'єкті із застосуванням одного із методів зварювання встик, вразтруб). При терморезисторному методі зварювання механічному випробуванню підлягає 1 відсоток з'єднань (але не менше одного стика). Контрольні стики слід вирізати у ході виконання випробовування.

Зовнішній вигляд зварного стика повинен відповідати таким вимогам:

- колір валика шва не повинен відрізнятися від кольору труби;

- на валику шва не повинно бути тріщин, непроварів, розривів раковин, сторонніх включень та інших видимих дефектів. Геометричні розміри зварного з'єднання необхідно виміряти після зварювання стику. Лінійні розміри визначають за допомогою металевої лінійки і штангенциркуля з глибиноміром та засобом для візуальної оцінки величини підсилення шва по зазору (допускається робити це візуально – шляхом огляду профілю грата).

Геометричні розміри валиків у різних перерізах одного зварного з'єднання не повинні відрізнятися більш ніж на 20 відсотків.

Глибина западини між валиками (різниця між висотою валика і висотою підсилення) не повинна бути більшою третини висоти валика шва. Зміщення кромок труб допускається в межах 10 відсотків від товщини стінки труби, але не більше 1,2 мм для труб з товщиною стінки понад 12 мм. Геометричні розміри зварних з'єднань наведено в таблицях 2.3 і 2.4.

Таблиця 2.3 – Геометричні розміри грату при зварюванні встик

Товщина стінки труби, мм	Висота грата, мм		Ширина грата, мм
	макси-мальна	міні-мальна	макси-мальна	міні-мальна
До 7	2	3	3	7
Від 7 до 18	2,5	4	4	9
Від 18 до 23	3	5	5	12

Таблиця 2.4 – Геометричні розміри валика при зварюванні вразтруб

Параметри стика, мм	Діаметр зварювальних труб, мм
Висота валика	До 50	63 і більше
	Від 2 до 3	Від 3 до 4

Зварні стики, вибракувані під час зовнішнього огляду, виправленню і подальшому випробовуванню не підлягають.

Міцність зварних з'єднань поліетиленових труб і з'єднувальних деталей та характер їх руйнування визначаються у ході механічних випробовувань. Механічні випробовування зварних з'єднань слід виконувати не раніше ніж через 24 год. після зварювання, а точніше: не раніше ніж через 16 год. після завершення процесу зварювання дозволяється виготовляти зразки і лише через 8 год. після виготовлення зразків можна виконувати механічні випробовування.