Класна диференціація платників прибуткового податку

Класи	Категорії платників
I	Неодружені працюючі без дітей
II	Неодружені, розлучені, овдовілі
III	Одружені, при умові, що в сім’ї працює один із подружжя; якщо працюють обоє, то один із них може за спільною згодою перейти в V клас
IV	Працюють обоє з подружжя, але оподатковується нарізно
V	Одружені працюючі, один із них оподатковується за умовами III класу
VI	Працюючі, котрі одержують заробітну плату в декількох місцях

Наявність податкових класів за соціальною ознакою створює додаткові можливості користування пільгами шляхом переходу з класу в клас. Наприклад, працююче подружжя може саме собі створити пільгу таким чином: один із них переходе з третього в п’ятий клас, в такому разі їх сукупний дохід ділиться на дві рівні частини, податок справляється з кожної половини доходу окремо за зниженою в силу прогресивної шкали податковою ставкою, а потім подвоюється. В результаті сума двох податкових зобов’язань, взятих окремо, буде меншим, ніж оподаткування сукупного доходу.

Процедуру справляння прибуткового податку суттєвого спрощують так звані податкові таблиці, за допомогою яких за семи видами оподатковуваного доходу визначають суму податку для всіх шести класів платників. Стосовно найбільш численної категорії платників – працюючих по найму – прибутковий податок стягує роботодавець при кожній виплаті заробітної плати на основі податкової карти, що містить всю необхідну інформацію про платника. Карта, яку заповнюють за місцем проживання, відображає податковий клас, кількість дітей, віросповідання (для нарахування церковного податку), сімейний стан, вік працюючого.

В податкових картах враховані обставини, в яких знаходяться платники, а також передбачені звільнення від оподатковування. До них, зокрема, відносяться (в цифрах на кінецьXX ст.): різдвяні виплати (600 марок); відшкодування витрат на транспорт для поїздок на роботу і з роботи (до 564 марок); витрати на різні види страхування життя, підвищення ділової кваліфікації в розрахунку 270 марок на одного працюючого або 540 марок на родину; засоби на підтримку сімейного бюджету самотніх із дітьми в розмірі 4752 марок у рік; суми звільнення від податку в залежності від кількості дітей (від 1242 марок на одного працюючого чи 2484 марки на сім’ю, що має одну дитину, до 7452 і відповідно 14904 марки на 6 дітей; суми, призначені для забезпечення старості (3510 або 7020 марок у рік) і ряд інших. Так, по завершенню будівництва приватного житлового будинку кошторисною вартістю не вище 300 тис. марок протягом 8 наступних років щорічно сума в розмірі 5% від вартості будинку не оподатковується, тобто через механізм прибуткового податку відшкодовується 40% витрачених коштів на будівлю власного будинку. Для осіб, старших 64 років, оподатковуваний дохід зменшується на 40%, хоч і не більш, ніж на 3720 марок. Так що ФРН на ділі є щедрою для своїх громадян соціальною державою.

До розпочатої в 2000 р. податкової реформи діяла така шкала оподаткування доходів фізичних осіб:

Таблиця 6.3