1.3. Загальні питання проектування конструкцій та технологічних процесів.

Виходячи з (1.1) отримаємо:

, (6) (1.11)

де індекс “з” вказує на заданість параметрів, виходячи з ТЗ.

При розробці РЕЗ часто обмежуються розрахунковим оператором (виходячи з можливостей реалізації проекту), а саме:

(7) (1.12)

В реальних умовах

(8) (1.13)

Розкладемо вектор вихідних характеристик

Розкладемо вектор вихідних характеристик , який варіює в ряд Тейлора біля розрахункової точки:

, (9) (1.14)

де , – матриці абсолютних ФЧ першого порядку.

Абсолютна варіація вектора рівна:

.

Приймемо , , , і одержимо:

(10) (1.14)

Отже, похибка складається з трьох похибок:

/

обумовлена технологічними та експлуатаційними факторами , тобто

.

Оскільки відноситься до експлуатаційних похибок, то

Основи теорії контролю РЕЗ

Необхідність контролю – в процесі експлуатації РЕЗ знижується її надійність .

Контроль – процес прийому, обробки і отримання інформації, яка оцінює відповідність стану об’єкту контролю вимогам, які ставляться до нього і забезпечує прийняття рішення або віддачу керуючих впливів.

Контролепридатність – властивість об’єкту, яка характеризує його пристосованість до проведення контролю.

Методи контролю стану РЕЗ в прцесі експлуатації:

1)зовнішній огляд; 2) перевірка працездатності по зовнішнім ознакам; 3) контроль і дослідження РЕЗ з допомогою контрольно-вимірювальної апаратури (КВА).

Основні задачі контролю РЕЗ;

а) визначення технічного стану та працездатності РЕЗ;

б) пошук місця відмови РЕЗ;

в) прогнозування відхилення заданих параметрів;

г) регулювання заданих параметрів;

д) визначення ймовірнісних оцінок контрольованих параметрів РЕЗ.

Коефіцієнт глибини контролю.

, , де - контрольоване число параметрів для виявлення стану РЕЗ; - граничне число параметрів;

Коефіцієнт глибини пошуку відмови.

,

- число параметрів для визначення місця відмови.

Коефіцієнт глибини контролю підготовки оператора

, ,

- число тем, знання яких має оператор;

- граничне число тем контролю для даного виду РЕЗ.

Структура системи контролю.

Елементи системи контролю:

1. об’єкт контролю (джерело інформації) – контрольована РЕА;

2. Контрольно-вимірювальна апаратура (КВА) отримання, переробки та аналізу вимірювальної інформації – оператор КВА та інформаційний центр збору та обробки експлуатаційної інформації.

3. Засоби передачі вимірювальної та керуючої інформації (З П І) – кабелі та комутуючі пристрої;

4. Споживач інформації – оператор КВА та інформаційний центр збору та обробки експлуатаційної інформації.

Р ЕА УА – універсальна автоматична.

J_o вх

G

УАКВА

G _KBA

_PEA J_oCT

Оператор

G_on

J_{o K} J_{o вих}

J_{o BX}

J _ou² J_ou³

Рис. 12 структура локальної інформаційної системи контролю(ЛІСК).

Зовнішні потоки інформації в ЛІСК:

1. потік вхідної інформації J_{o вих} (t) з РЕА в КВА в процесі контролю;

2. потік вихідної інформації J_{o вих} (t), який забезпечує оператору необхідну інформацію для прийняття рішення про стан РЕА;

3. потік вихідної інформації з КВА в РЕА – стимулюючі сигнали J_{o ст.}

4. Потік вихідної інформації J_{o к.} – корекція окремих параметрів РЕА.

5. Потоки вихідної інформації J_{o оu}¹ – керування роботою КВА, J_ou² керування роботою РЕА, J_ou³ – прийняття рішення про стан РЕА оператором.

, (11) (1.15)

причому

, (12) (1.16).

G_PEA – алгоритм, у відповідності до якого циркулюють внутрішні потоки інформації в РЕА.

G_ЛІСК = { G_PEA U G_КВА U G_ЗПІ U G_оп } – загальний послідовний алгоритм для ЛІСК.

G_PEA – визначальний алгоритм (всі інші є підпорядкованими).

Для виявлення стану РЕА у відповідності до алгоритму треба розв’язати множину М задач контролю:

М = {m₁,… m_i,… m_l}, де m_i - часткові задачі контролю. З метою спрощення апаратури контролю доцільно вибирати мінімальну множину R режимів її роботи:

R = {r₁,... r_j,... r_k}, де r_j – частковий режима роботи КВА. R < M та l > k.

ЛІСК – це система обслуговування контрольованої РЕА з чеканням, тобто якість обслуговування залежить від пропускної здатності системи по контролю.

Продуктивність системи.