- •Системні методи в конструюванні технології та надійності рез.
- •Системний перехід до проектних досліджень рез.
- •1.2. Основи системного аналізу.
- •1.3. Загальні питання проектування конструкцій та технологічних процесів.
- •1.4. Оператор системи контролю.
- •1.5. Оцінка реа як об’єкта контролю.
- •1.6. Засоби контролю стану рез.
- •1.7. Автоматизація контролю та діагностування вузлів реа
- •1.9. Математичні маделі ере.
- •2.0. Математичні моделі з’єднань.
- •1.8. Моделі об’єктів діагностування.
- •2.1.Топологічні моделі.
- •2.2. Матричні моделі.
- •2.2. Математичні моделі аналогових пристроїв.
- •2.3. Моделі на постійному струмі.
- •2. Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •3 Експерементально – систиматичні моделі та методи.
- •Апаратура високошвидкісного тестування віс
- •Сигнатурний аналіз
- •Принцип дії сигнатурного аналізатора
1.8. Моделі об’єктів діагностування.
Об’єкти діагностування – друковані вузли РЕА. ДВ – це друкована плата (ДП) з вмонтованими на ній електрорадіоелементами (ЕРЕ). При схемному діагностуванні ДВ розрізняють два види елементів: елементи параметричні та елементи зв’язку. Параметричні елементи називають компонентами: транзистори, опори, ємності, лінійні та цифрові ІС і т.д. Фізичними аналогами елементів зв’язку є провідники (частина друкованого монтажу). В кожному провіднику виділяється по одній точці, яка називається вузловою. Всі точки повідника є кінцевими.
Використовуються наступні рівні деталізації ДВ:
рівень характеристик контрольованого ДВ;
функціональні вузли;
компоненти;
топологія з’єднань.
Кожен рівень формалізації описується відповідною математичною моделлю (ММ).
1.9. Математичні маделі ере.
Гібридні ДВ – складаються з аналогових та цифрових ЕРЕ різної степені інтеграції.
Математичний апарат ЕРЕ:
аналогові елементи – лінійні та нелінійні дифрівняння для аналізу в режимі постійного струму, в частотній та часовій областях;
цифрові елементи – функціонально-логічні моделі з апаратом алгебри логіки для функціональних залежностей між вхідними (тестовими) впливами та вихідними сигналами.
В і С – структурно-логічні моделі для двонаправлених виводів, які можуть знаходитись в третьому, високоімпедансному стані. Це окремі підпрограми для ЕОМ.
2.0. Математичні моделі з’єднань.
12 13 14
R1
R3 R5
R7
9
16
18
21
10 VT1 17 C1 VT2 22
19
11 23 20 24
R2 R4 R6 R8
25 26 27
28
а)
12 13 14
9 16 18
21
19
17
11 23 20 24
25 26 27
28
б)
Рис. 18. Нумерація точок на друкованій платі: а) на пинциповій схемі; б) на схемі з’єднань.
Всього є 8 провідників (наприклад, провідник 1. з’єднує точки 1, 9, 10, 11). В кожному провіднику виділяємо по одній вузловій точці (обведені кружечками), і номер цієї точки є номером провідника. Подядок нумерації: а) вузлові точки – в порядку зростання чисел натурального ряду; б) кінцеві точки кожного з провідників – послідовно в порядку зростання.
В провіднику є один шлях між довільними двома точками. Якщо декілька шляхів, то обриви простими алгоритмами діагностування дефектів топології з’єднань встановити неможливо.
Більшість математичних моделей встановлюють електричні зв’язки між точками і не враховують форму реальних шляхів.
