Тема 7. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів підприємства

Первинною основою створення необоротних активів підприємства є його статутний капітал. Статутний капітал формують засновники, вкладаючи в підприємство грошові кошти або інші активи. Це дає змогу сформувати основні засоби та інші необоротні активи підприємства. У процесі функціонування підприємство оновлює і збільшує обсяги своїх необоротних активів.

Відтворення необоротних активів – це процес постійного їх оновлення. Розрізняють просте (у тому самому обсязі) і розширене (кількісне і якісне збільшення) відтворення необоротних активів.

Відтворення необоротних активів відбувається внаслідок інвестиційної діяльності підприємства.

Інвестиції – це грошові, майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об′єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, або досягнення соціального ефекту.

За видами розрізняють інвестиції:

• капітальні;

• фінансові;

• реінвестиції.

Капітальні інвестиції – це вкладення коштів у придбання будинків, споруд, інших основних засобів та необоротних матеріальних активів, що підлягають амортизації.

Фінансові інвестиції – це придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів, інших фінансових активів, які утримуються підприємством із метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів), зростання вартості капіталу або інших вигід.

Реінвестиції – це здійснення капітальних або фінансових інвестицій, за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Для забезпечення відтворення основних засобів, інших необоротних активів здійснюють капітальні (реальні) інвестиції.

Реалізація капітальних інвестицій відбувається шляхом нового будівництва, модернізації, реконструкції, технічного переозброєння, добудови і дообладнання необоротних активів.

Для визначення обсягів і джерел фінансування капітальних інвестицій фахівці фінансової служби підприємства розробляють їх бюджет. Бюджет капітальних інвестицій розробляють на рік.

Бюджет капітальних інвестицій включає такі показники:

• початкову вартість необоротних активів на початок планового періоду;

• суму невикористаних амортизаційних відрахувань на початок періоду;

• суму амортизаційних відрахувань, яку буде нараховано протягом планового періоду.

• орієнтовану суму амортизаційних відрахувань, які нараховують на необоротні активи, заплановані для придбання протягом планового періоду;

• вартість устаткування, яке підлягає продажу або заміні протягом планового періоду;

• очікувану вартість необоротних активів і суму амортизаційного фонду на кінець планового періоду.

Підприємства можуть здійснювати капітальні інвстиції двома способами: підрядним і господарським.

У разі застосування підрядного способу – створення (будівництво) і монтаж обладнання здійснюють підрядні організації.

За господарського способу підприємство виконує будівельно-монтажні роботи самостійно, власними силами.

Джерелами фінансування капітальних інвестицій є власні, довгострокові залучені і централізовані фінансові ресурси.

До власних фінансових ресурсів належать:

• кошти засновників;

• фонди підприємства, створені за рахунок прибутку;

• резервні фонди;

• амортизаційний фонд;

• кошти від продажу власного майна;

• кошти від здачі влсного майна в оренду;

• використання внутрішніх ресурсів у будівництві (за господарського способу ведення робіт) (мобілізація внутрішніх ресурсів через скорочення потреби у коштах на плановий рік, зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, тощо).

До залучених ресурсів належать:

• довгострокові кредити банків;

• кошти від емісії цінних паперів (довгострокові);

• іноземні інвестиції.

До централізованих фінансових ресурсів належать:

• кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів;

• кошти державних цільових фондів;

• кошти міжнародних фондів;

• кошти благодійних фондів.

Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт.

За підрядного способу будівництво об′єктів здійснюється відповідними підрядними організаціями.

Оплата здійснюється за договірною ціною, що є підставою для укладання договору підряду на капітальне будівництво.

Розрахунки за виконання будівельно-монтажних робіт, згідно з договором здійснюються після завершення робіт на об′єкті або авансовими платежами (за виконані елементи робіт).

Вартість будівництва розраховується згідно з проектом, тобто на підставі фіксованої ціни із зазначенням потрібних коефіцієнтів, індексів та інших критеріїв.

Господарський спосіб будівництва застосовується за будівництва невеликих об′єктів. Господарський спосіб відрізняється від підрядного тим, що підприємство самостійно здійснює будівельно-монтажні роботи.

У цьому разі розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи, включаючи витрати на утримання підрозділів, зайнятих організацією будівництва.

Після завершення будівництва підприємство визначає інвентарну вартість кожного введеного в експлуатацію елемента в складі об′єкта будівництва.