Основи організації управління фінансами підприємств
Ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є:
інтегрованість із загальною системою управління підприємством ;
комплексний характер формування управлінських рішень;
високий динамізм керування;
варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень;
орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.
З урахуванням змісту і принципів фінансового менеджменту формуються його мета і задачі.
З розвитком економічної теорії (а потім - теорії фірми) мінялися і підходи спеціалістів до визначення головної мети функціонування підприємства. До головних концепцій відносяться наступні моделі:
1. Модель максимізації прибутку.
2. Модель мінімізації транзакційних витрат.
3. Модель максимізації обсягу продажів.
4. Модель максимізації темпів зростання підприємства.
5. Модель забезпечення конкурентних переваг.
6. Модель максимізації доданої вартості.
7. Модель максимізації ринкової вартості підприємства.
Наприкінці ХХ століття саме остання концепція одержала пріоритетний розвиток у США, Європі і Японії. Її підтримує переважна частина керівників фірм і компаній у країнах з розвиненою ринковою економікою.
Ця модель характеризується наступними основними особливостями:
Цільова модель, орієнтована на вартість, визначає власників як головних суб'єктів у системі економічних інтересів, пов'язаних з діяльністю підприємства. Власники як кінцеві претенденти на доход найбільшою мірою зацікавлені в ефективному управлінні підприємством.
Модель максимізації ринкової вартості гармонізує економічні інтереси головних суб'єктів, пов’язаних з діяльністю підприємства.
Цільова модель максимізації ринкової вартості інтегрує головні цілі і задачі ефективного функціонування різних служб і підрозділів підприємства.
Показник ринкової вартості підприємства має більш широкий спектр і більш глибокий потенціал росту в порівнянні з іншими цільовими показниками. Крім зростання доходів і зниження витрат, зростання ринкової вартості може забезпечуватися ростом іміджу, організаційної культури підприємства, використанням ефекту сінергизму.
Модель максимізації ринкової вартості гармонізує поточні і перспективні цілі розвитку підприємства.
Дана модель охоплює всі основні напрямки фінансової діяльності - інвестування, фінансування, управління активами і грошовими потоками, і, відповідно, дозволяє оцінити якість усього спектра прийнятих фінансових рішень.
Динаміка ринкової вартості є найбільш усеосяжним критерієм ефективності використання капіталу підприємства. Кількісним вираженням цього критерію виступає співвідношення ринкової вартості підприємства (чи однієї його акції) до суми його чистих активів (чи чистих активів у розрахунку на одну акцію).
Динаміка ринкової вартості підприємства формує думку інвесторів про здатність його менеджерів ефективно керувати цим процесом, і, відповідно, визначає мотивацію їх економічного поводження.
Моніторинг ринкової вартості служить одним з найбільш ефективних коштів контролю інвесторів за діями менеджерів.
Отже головною фінансовою метою функціонування підприємства є максимізація його ринкової вартості. Ефективність діяльності підприємства повинна оцінюватись за допомогою показників, орієнтованих на оцінку успішності досягнення мети. Для акціонерних товариств таким показником є показник чистого прибутку на одну акцію, оскільки він прямо пов'язаний з ринковою вартістю акції.
Складність системи управління фінансовою діяльністю визначається неоднорідністю складових її елементів, різноманіттям виникаючих у процесі її функціонування зв'язків. Це обумовлює формування сукупності взаємозалежних цілей, а також появу достатньо великого числа критеріїв оцінки стану фінансової системи.
З огляду на принципи системного підходу, можна сформулювати основне правило фінансового менеджменту: ефективне керування фінансами підприємства повинне забезпечувати ефективність функціонування підприємства в цілому, а не окремих його структурних підрозділів.
Ефективне використання фінансових ресурсів підприємства може бути забезпечено тільки при створенні надійної системи управління. Схема процесу управління фінансовою системою підприємства може бути представлена у виді блок-схеми (мал.2.1).
До складу системи управління фінансовою діяльністю підприємств входять:
суб’єкти управління
об’єкти управляння
механізми управління, які використовуються в процесі управління, тобто в процесі впливу на об’єкт.
Фінансовий менеджмент як керуюча система характеризується наявністю визначених суб'єктів керування. Сучасна практика фінансового менеджменту виділяє три основних групи таких суб'єктів:
Власник підприємства самостійно здійснює функції фінансового керування, як правило, на малих підприємствах з невеликим обсягом фінансової діяльності.
Фінансові служби створюються на крупних підприємствах, де є великий обсяг фінансової роботи. У фінансових службах працюють фінансові менеджери.
Фінансовий менеджер є фахівцем - найманим робітником, що здійснює практично усі чи спеціалізовані функції фінансового керування підприємством.
