Керуюча підсистема (суб’єкт управління)

Власник

Фінансові служби підприємства

Фінансові менеджери

Процес

управління

Механізми управління

Підсистема, якою керують (об’єкт управління)

Фінансові відносини Фінансові ресурси Бізнес-процеси Зони відповідальності

Функціонування фінансової системи

Завдання

Мета

Мал.2.1. Схема управління фінансовою діяльністю на підприємстві

Об’єкти управління можна структурувати за різними критеріями. Коли мова йде про сферу управління, то це безумовно – фінансові відносини, внутрішні та зовнішні, які складаються в ході здійснення фінансової діяльності. За матеріальним критерієм об’єктом управління є фінансові ресурси та їх кругообіг. Якщо розглядати господарчу діяльність підприємства та діяльність управлінського персоналу як сукупність окремих процесів, які можуть бути виділені у просторі і часі, то тут об’єктом виступають самі процеси с точки зору їх функцій та ефективності. З огляду на організаційну структуру підприємства об’єктом управління є зони відповідальності окремих керівників.

За якими б ознаками не було б структуровано об’єкти управління – кінцевий результат самого управління будь-яким об’єктом втілюється в фінансові категорії – елементи фінансової звітності – активи, зобов’язання, власний капітал, доходи та витрати.

Механізми управління фінансовою діяльністю можна поділити на :

• організаційні включають до себе сукупність організаційних та фінансових структур, перелік класифікаторів, регламенти здійснення управлінської діяльності, інформаційні потоки, засоби автоматизації та ін. Їх призначення - визначення загальних концептуальних правил побудови системи управління фінансовою діяльністю, забезпечення погодженості даних у всій системі керування, організація процесів фінансово-економічного управління, підвищення якості управління та швидкості прийняття рішень;

• функціональні складаються с головних функцій, тобто видів робіт, які необхідно виконувати у ході управлінської діяльності. До них відносяться – планування, оперативне управління, облік, аналіз та контроль.

• методичні – сукупність методик та алгоритмів, які використовуються при розробці управлінських рішень, плануванні та аналізі. Їх призначення - визначення порядку та правил розрахунку показників: планових, фактичних, аналітичних та ін.

Ефективне використання будь-яких з наведених вище механізмів потребує відповідної мотивації.

Організаційна структура – сукупність структурних підрозділів підприємства. Управління фінансами буде ефективне лише в тому випадку, коли структурні підрозділи мають чіткі функції, а їх керівники – закріплені повноваження щодо використання ресурсів підприємства. Організаційна структура управління фінансами на підприємстві поєднує всіх співробітників фінансової служби завдяки розподілу функціональних обов'язків.

Фінансова структура – це сукупність ланок, які виступають відокремленими суб’єктами щодо формування фінансових результатів та впливу на фінансовий стан. Фінансова звітність підприємства є сукупністю консолідованих даних за цими ланками.

Активне використання сучасного програмного комп'ютерного забезпечення, що працює в єдиній мережі, дозволяє не тільки підвищувати швидкість збору, обробки і використання оперативної інформації, але і забезпечує більш високий рівень контролю її вірогідності, розуміння управлінських рішень на рівні всієї структури, ефективне фінансове управління, оскільки функції кожного менеджера представляють елементи єдиної системи.

Більш детально ці питання розглядаються у дисципліні «фінансовий менеджмент».

Організація управління фінансами з методичної точки зору базується на ряді сучасних взаємопов’язаних фундаментальних наукових концепцій. Концепція уявляє собою визначений спосіб розуміння і трактування якого-небудь явища. За допомогою концепції чи системи концепцій висвітлюється основна точка зору на дане явище, задаються відповідні рамки, що визначають сутність і напрямок розвитку явища.

В управлінні фінансами підприємств головними є наступні концепції:

• концепція грошового потоку;

• концепція цінності грошових ресурсів у часі (об'єктивна оцінка грошових ресурсів);

• концепція компромісу між ризиком і прибутковістю полягає в тому, що одержання будь-якого доходу в бізнесі (від інвестиційних проектів, прийняття рішень щодо структури капіталу, дивідендної політики, оцінки структури витрат і ін.) найчастіше пов'язано з ризиком;

• концепція вартості капіталу;

• концепція ефективності ринку капіталу;

• асиметричності інформації. Окремі категорії осіб можуть володіти інформацією, недоступною усім учасникам ринку капіталу, тобто конфіденційною

• альтернативних витрат - прийняття управлінських рішень фінансового характеру як правило, пов'язано з відмовленням від якогось альтернативного варіанта. Оптимальне рішення приймається в результаті порівняння альтернативних витрат;

• необмеженості функціонування господарчого суб'єкта у часі. Припускається, що компанія, один раз виникнувши, буде існувати вічно, але ця концепція умовна, тому що все має початок і кінець.

Система управління фінансами підприємства повинна бути динамічною і відкритою системою керування, що обумовлено впливом швидко мінливих факторів зовнішнього середовища, що впливають на зміну фінансових ресурсів підприємства як по розміру, так і по складу.