Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Финансы_предприятия_ЛК.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Зміст та завдання управління фінансами підприємств

Зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства.

Фінансовий механізм підприємства - це система управління фінансами, призначена для організації цільового впливу фінансових відносин на кругообіг фінансових ресурсів з метою оптимізації кінцевих результатів діяльності підприємства.

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу найкраще реалізовувати завдання фінансової діяльності.

Завдання у фінансовій діяльності – це окремі напрямки роботи задля досягнення поставлених довгострокових цілей та мети. Специфікою завдань тут є те, що критерії оцінки ефективності їх виконання найчастіше не мають чітко визначених параметрів, а самі завдання можуть бути виконані різними способами.

У загальному комплексі завдань фінансового менеджменту можна виділити п'ять основних блоків:

  • фінансове планування;

  • управління ресурсами;

  • управління структурою капіталу;

  • інвестиційна діяльність;

  • контроль і аналіз результатів.

Кожний з цих блоків представляє окремий сегмент фінансового управління, спрямований на досягнення загального результату, - тактичних і стратегічних цілей розвитку підприємства.

Фінансове планування забезпечує складання різних кошторисів і бюджетів, визначає кількість необхідних ресурсів.

Управління фінансовими ресурсами визначає напрямок руху грошових потоків з моменту формування товарно-матеріальних запасів до завершення всіх розрахунків, а потім розподіл і використання отриманого фінансового результату.

Структура капіталу визначає внутрішні і зовнішні джерела фінансування як довгострокові і короткострокові, припустимі розміри процентної ставки, дебіторську заборгованість, швидкість обороту коштів , що безпосередньо впливають на ліквідність і фінансову результативність.

Прийняття інвестиційних рішень потребує розуміння ситуації на товарних та ресурсних ринках, знання механізму фондового ринку, а також стану власного майна. Останнє потрібне при визначенні розмірів реальних інвестицій (капітальних вкладень) у випадку заміни чи створення нових основних засобів.

Контроль виконання фінансових рішень і аналіз отриманих результатів забезпечують ефективний розподіл коштів між різними напрямками діяльності підприємства. Така робота потребує обробки фінансової інформації і представлення її у виді фінансової звітності.

Більш детально система завдань може бути представлена, наприклад, так:

в області планування:

  • довгострокове і короткострокове фінансове планування,

  • складання бюджетів виробничих, торгових, управлінських, сбутових і фінансових операцій, а також капітальних витрат в рамках структурних підрозділів підприємства і по місцях формування витрат,

  • цінову політику і прогнозування обсягів продажів,

  • оцінку ефективності витрат,

  • аналіз економічних показників і факторів зміни обсягів виробництва і продажів;

  • аналіз економічних факторів, що формують фінансовий результат,

в області обліку і контролю:

  • визначення облікової політики,

  • облік витрат виробництва і обігу,

  • підготовка різних видів звітності,

  • внутрішня ревізія і контроль (аудит),

  • підготовку інформації для фінансової звітності,

  • порівняння фактичних результатів із плановими і нормативними показниками;

в області управління ресурсами:

  • забезпечення максимізації прибутку підприємства при рівні фінансового ризику, що передбачається;

  • регулювання і контроль грошових операцій,

  • проведення банківських операцій,

  • одержання, збереження і виплата готівки ,

  • проведення операцій з цінними паперами,

  • кредитування і стягнення коштів ,

  • керування інвестиційним портфелем,

  • контроль і регулювання грошових операцій.

в області управління структурою капіталу:

  • визначення короткострокових джерел позикових коштів, вартості й умов запозичення,

  • визначення довгострокових джерел позикових коштів, вартості й умов запозичення,

  • пошук внутрішніх резервів і напрямок їхнього використання;

в області реалізації податкової політики (ці завдання є пограничними між управлінням ресурсами та структурою капіталу):

  • розробка податкової політики,

  • планування і перерахування податків і зборів,

  • підготовка податкової звітності;

в області мінімізації ризиків і захисту майна підприємства (ці завдання є пограничними між управлінням ресурсами та інвестиційною діяльністю):

  • структурування ризиків,

  • аналіз кон'юнктури фондового ринку,

  • розробка планів превентивних заходів,

  • формування страхових фондів і резервів,

  • забезпечення зовнішнього страхування,

  • внутрішній контроль збереження майна,

  • аналіз інвестиційних проектів,

  • формування інвестиційного портфеля,

  • управління портфелем цінних паперів,

  • забезпечення зв'язку з інвесторами, формування дивідендної політики;

  • забезпечення можливостей швидкого реінвестування капіталу при зміні зовнішніх і внутрішніх умов здійснення діяльності.

в області розробки інформаційних систем управління:

  • вивчення сучасних інформаційних систем управління,

  • оцінка пропонованого програмного забезпечення,

  • розробка і використання інформаційних систем керування,

  • розробка методик ефективного використання інформаційних систем.

Контрольні питання.

  1. Дайте визначення та пояснення щодо головних термінів теми.

  2. Проілюструйте зв’язок між метою, цілями та завданнями управління фінансами підприємств.

  3. Поясніть комплексність та взаємозв’язки між завданнями управління фінансами підприємств.

  4. Поясніть взаємозв’язок між елементами фінансової системи підприємства.

  5. Чому мають право на існування різні концепції організації фінансової роботи?

  6. Чому фінансовий механізм має складну структуру? Поясніть взаємозв’язок його головних складових.

Перелік рекомендованої літератури

  1. Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: Ника-Центр, 1998. – 544 с.

  2. Бригхэм Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: в 2-х т/ Пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева. - СПб.: Экономическая школа, 1999 г.

  3. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. – М.: Финансы и статистика, 1996 – 799 с.

  4. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы: Учеб. Пособие/Пер с франц. Под ред. проф. Я.В. Соколова. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. – 576 с.

  5. Ли Ф. Ченг , Финнерти И. Джозеф . Финансы корпораций: теория, методы и практика. Пер с англ. – М.:ИНФРА-М, 2000.-XVIII, 686с.

  6. Фінанси підприємств: Підручник/ керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.

Тема 3. Доходи і витрати підприємства

План

  1. Доходи: поняття і класифікація.

  2. Витрати: поняття і класифікація.

  3. Поводження і функція витрат.

  4. Прибуток як результат діяльності підприємства

  1. Доходи: поняття і класифікація

Якщо метою підприємства є отримання прибутку, то фактично цей процес відбувається шляхом регулярного отримання доходів та понесення витрат.

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Існує два підходи (методи) щодо моменту визначення доходу: касовий та фінансовий. Перший визнає дохід в момент отримання грошових коштів чи інших активів за продукцію. Другий вимагає признання доходу в момент отримання права на отримання грошей чи іншої компенсації.

До липня 1997 року підприємства мали можливість самостійно вибирати цей метод з двох:

  • по факту оплати реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, так називаний "касовий метод" обліку виручки від реалізації;

  • по факту відвантаження продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг – "метод нарахувань".

Облік виручки від реалізації "касовим методом" був набагато вигідніше підприємствам, тому що формування прибутку, а виходить, і сплата податків здійснювалася після фактичного надходження коштів на рахунки підприємства. У той же час по економічному змісту фінансового результату діяльності підприємства доцільнішим є метод обліку виручки по факту відвантаження, тому що право власності на продукцію в цей момент переходить до покупця.

Механізми визнання доходів в Україні, тобто відображення їх в обліку, визначаються національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід». Але для податкового обліку в окремих випадках, визначених законодавством, використовується касовий метод.

Визнання отримання доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг здійснюється при наявності всіх перерахованих нижче умов:

  • покупцю передані ризики і вигоди, зв'язані з правом власності на продукцію, товари;

  • підприємство далі не здійснює контроль і керування реалізованою продукцією, товарами;

  • у результаті операції відбувається збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, зв'язані з цією операцією можуть бути достовірно визначені;

  • сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена.

Не відносяться до доходів вхідні грошові потоки підприємства, що надійшли в таких формах:

  • сума податку на додану вартість (ПДВ), акцизів, інших обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню в бюджет і позабюджетні фонди;

  • сума попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;

  • сума надходжень по договорах комісії, агентським та іншим аналогічним угодам на користь комітента;

  • сума авансів в рахунок оплати продукції, товарів, робіт, послуг;

  • сума задатку під заставу чи в погашення позик, якщо це передбачено договором;

  • надходження, що належать іншим особам.

Доход не визначається також, якщо здійснюється обмін продукцією, товарами, роботами, послугами, подібними по призначенню і які мають однакову справедливу вартість.

Доход від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не коректується на суму зв'язаної з ним сумнівної і безнадійної дебіторської заборгованості.

Доход, що виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визначається у виді відсотків, дивідендів, роялті, якщо існує ймовірність надходження економічних вигод по такій операції і доход може бути достовірно оцінений.

Порядок визначення цих доходів такий:

  • доход у виді відсотків визначається в тому звітному періоді, коли вони нараховані виходячи з бази їхнього нарахування і терміну використання активу;

  • доход у виді роялті визначається за принципом нарахування відповідно до економічного суті відповідної угоди;

  • доход у виді дивідендів визначається в періоді ухвалення рішення про їх виплату.

Доход по бартерних контрактах визначається за справедливою вартістю активів, робіт або послуг, отриманих чи підлягаючих одержанню підприємством, зменшеною чи збільшеною на суму отриманих чи переданих коштів або їх еквівалентів.

Схема формування доходів підприємства наведена на мал. 3.1.

Виходячи з видів діяльності, що здійснює підприємство, його доходи підрозділяються в першу чергу на доходи від звичайної і від надзвичайної діяльності, що виникають у результаті надзвичайних подій.

У свою чергу доход від звичайної діяльності складається з доходів від операційної, інвестиційної, фінансової та іншої звичайної діяльності.

Доход же від операційної діяльності представлений доходами від основної діяльності і від іншої операційної діяльності.

Доход від основної операційної діяльності - це і є виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, що займає найбільшу питому вагу в складі доходів підприємства.

Інші операційні доходи - це такі види доходів, що зв'язані з поточною операційною діяльністю підприємства, але не є головними.

Мал. 3.1. Формування доходу підприємства по видах його діяльності

До них відносяться:

  • доходи від операційної діяльності, крім виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг основного виду діяльності, тобто це виручка від реалізації продукції або послуг, яка не носить системний характер і не вважається підприємством основним видом діяльності;

  • доход від операційної оренди активів, якщо здача в оренду не є основним видом діяльності;

  • доход від операційних курсових різниць;

  • доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), у тому числі зайвих і непотрібних товарно-матеріальних цінностей , що відносяться до запасів;

  • відшкодування раніше списаних активів.

Доходом від інвестиційної діяльності підприємства визнається доход від участі в капіталі, тобто доход від інвестицій в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, що враховується по методу участі в капіталі.

Фінансовими доходами підприємства є дивіденди, відсотки й інші доходи від фінансових інвестицій (акцій, облігацій інших емітентів, депозитних внесків на банківських рахунках) крім тих доходів, що враховуються по методу участі в капіталі.

До складу інших звичайних доходів відносяться доходи, виникнення яких не зв'язане з поточною виробничою діяльністю підприємства. Це такі види доходів як:

  • доход від реалізації необоротних активів;

  • доход від реалізації цілісних майнових комплексів;

  • доход від реалізації фінансових інвестицій;

  • доход від неопераційних курсових різниць і інші види доходів.

Принциповим є те, що в звіті про фінансові результати виручка від реалізації відображається повністю, а інші доходи – за вирахуванням ПДВ, знижок та інших відрахувань.