15.4.4. Методика визначення впливу окремих (сукупності) техніко-економічних чинників на зміну поточних витрат
Планування зниження собівартості продукції здійснюють шляхом планування зменшення витрат на 1 грн товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднані в окремі групи.
Методика визначення впливу окремих (сукупності) техніко-економічних чинників на зміну (зменшення, збільшення) поточних витрат здійснюється в такій послідовності.
1. Визначають витрати на 1 грн товарноїпродукції(ТП) в базовому році:
2. Визначають вихідну собівартість ТП в плановому році (С ):
3. Визначають економію витрат за техніко-економічними чинниками методом прямого розрахунку:
— підвищення технічного рівня виробництва може спричинити економію витрат за рахунок зниження норми витрат матеріалів (£„):
— зростання продуктивності праці. Тобто зниження трудомісткості виготовлення продукції (ЕТ):
— удосконалення організації виробництва і праці спричиняє економію витрат за рахунок поглиблення спеціалізації і розширення кооперування виробництва :
— зміна структури і обсягу продукції спричиняє відносне зниження умовно постійних витрат (Е п):
4. Визначають планову собівартість продукції (СТПпл)
5. Визначають рівень витрат на 1 грн товарної продукції в плановому році (В1грнтппл):
6. Розраховують відсоток зниження витрат на 1 грн ТП в плановому році порівняно з базовим (V):
7. Щоб визначити вплив усіх чинників на зниження собівартості продукції укрупненим способом, застосовують індексований метод:
— зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них (АСМ):
— зниження собівартості продукції за рахунок зростання продуктивності праці (АСпр. п):
— зниження собівартості продукції за рахунок зниження умовно-постійних витрат (АС п):
15.5. Ціна на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, методи встановлення і регулювання
15.5.1. Поняття, роль і функції ціни у ринковій економіці
В умовах ринкового господарювання ціна продукції є важелем, який активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення.
Ціна — це грошове вираження вартості товару (продукції, послуг). Вона відображає рівень суспільно необхідних затрат праці. У ринковій економіці ціни виконують такі найбільш важливі функції: облікову, розподільну, стимулювальну, регулювальну.
Облікова функція, її ще називають обліково-вимірювальною функцією цін, полягає в тому, що ціна виступає як засіб обліку та визначення затрат суспільної праці на виробництво окремих видів продукції або надання різноманітних послуг.
Розподільна функція забезпечує за допомогою цін, які відхиляються від вартості, перерозподіл частини доходів первинних суб'єктів господарювання і населення.
Стимулювальна функція цін використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання, забезпечення необхідної дохідності (прибутковості) кожному товаровиробнику, посереднику та безпосередньому продавцю товарів виробничого і споживчого призначення, які нормально працюють.
Регулювальна функція цін використовується в промисловості для забезпечення комплексного впливу плану на прискорення науково-технічного прогресу, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності промислового виробництва, досягнення кінцевих народногосподарських результатів з найменшими затратами.