15.5.3. Методи встановлення цін
У ринкових умовах господарювання використовуються різноманітні методи ціноутворення. Головні з них показані на рис. 15.5. Наведемо у змістову характеристику окремих методів ціноутворення.
1. Розрахунок ціни за методом "собівартість (середні витрати) плюс прибуток".
Цей розрахунок найчастіше застосовується на практиці. Згідно з ним ціна (Ц) визначається за формулою
2. Розрахунок ціни на підставі фіксованої величини прибутку. Він є різновидом методики визначення ціни на засаді середніх витрат. Особливість його в тому, що ціна поставлена в жорстку залежність від загального обсягу прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції. За умов прямолінійної динаміки залежних величин ціна встановлюється з використанням формули
Установлення ціни на засаді суб'єктивної цінності товару. Ця ціна розраховується виходячи із потенційного (реально виявленого) попиту.
Метод ціноутворення за рівнем поточних цін (конкуренції) полягає в тому, що ціну розглядають та встановлюють з урахуванням цін на аналогічну продукцію конкурентів. Цей метод має різні модифікації:
—установлення цін на рівні поточної ринкової ціни або трохи нижчої за неї;
—установлення ціни на конкретний виріб з урахуванням цін на аналогічну продукцію.
Установлення ціни на підставі результатів закритих торгів. Це різновид методу за рівнем поточних цін. Він застосовується для одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт).
Метод ціноутворення за рівнем попиту. Він передбачає встановлення цін за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. Враховуються умови продажу, кон'юнктури ринку, супутні послуги. Унаслідок використання цього методу в різних сегментах ринку ті ж самі товари можуть мати різну ціну.
Метод установлення ціни за місцем походження товару. Цей метод полягає в тому, що товар передається транспортній організації за умов "франко-вагон", після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходить до покупця (замовника).
Установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку. Сюди включаються фіксовані суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (споживача).
Метод установлення зональних цін полягає в тому, що товаровиробник виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.
Установлення ціни базисного пункту. Продавець бере конкретний район (міста, області) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, яка дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.
Установлення ціни із взяттям на себе витрат на поставку. У цьому випадку підприємство частково чи повністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару покупцям (клієнтам) для стимулювання надходження замовлень.
Метод установлення ціни зі знижками. Підприємство-продавець зменшує свою ціну з урахуванням дострокової оплати рахунків, закупівлі великого обсягу продукції або позасезонну її закупівлю тощо, що допомагає підприємству підтримувати стабільний рівень виробництва протягом року.
Таким чином, підприємства, організації встановлюють окремі ціни на товар, а використовують цілу систему цін, щоб продавати весь асортимент товарів, враховуючи попит на них на різних територіальновіддалених ринках.