- •2. Манипулятивные тактики приобщения к деструктивным культам
- •3. Профилактика подросткового алкоголизма
- •2. Проаналізуйте основні види насильства. Розкрийте особливості формування та прояву сімейного насильства.
- •Опишіть види девіантної поведінки за класифікацією п.П.Короленко та т.А.Донських.
- •Опишіть стадії сімейного насильства. Які соціальні та психологічні причини заважають жертвам насилля звертатися по допомогу?
- •Проаналізуйте особливості першої, другої та третьої стадій алкоголізму. Розробіть схему надання медичної, психологічної та соціальної допомоги в залежності від стадії хвороби.
- •Проаналізуйте екзистенційний підхід до виникнення девіантної поведінки (в.Франкл, е.Фромм).
- •2. Проаналізуйте основні чинники фізичного насильства. Які риси характеру властиві чоловікам, що б`ють жінок?
- •Розробіть загальну схему комплексної реабілітації алкоголізму та наркоманії.
- •Проаналізуйте соціальні детермінанти девіантної поведінки. Розкрийте сутність теорій е.Дюркгейма та р.Мертона.
- •Проаналізуйте психологічні механізми та клінічні прояви невротичної булімії.
- •Розкрийте сутність третьої стадії алкоголізму: основні симптоми та цілі психологічної допомоги на цій стадії.
- •Дайте визначення асоціальній, аутодеструктивній та антисоціальній поведінці (за класифікацією о.В.Змановської).
- •Охарактеризуйте причини виникнення та прояви педофілії.
- •Розкрийте сутність основних методів лікування алкоголізму. Поясніть особливості застосування умовнорефлекторної терапії.
- •Терапия условно-рефлекторная
- •Проаналізуйте основні концепції суїцидальної поведінки.
- •2.Охарактеризуйте причини виникнення та прояви парафілій (фетишизм, ексгібіціонізм, фроттеризм).
- •3.Проаналізуйте особливості надання психологічної допомоги при алкоголізмі в залежності від стадії хвороби.
- •Биологические концепции
- •Розкрийте основні мотиви первинного вживання наркотичних речовин.
- •Охарактеризуйте основні форми психологічної допомоги, спрямованої на подолання культової залежності. Особенности консультирования о реформировании мышления
- •Консультирование о выходе и депрограммирование
- •Охарактеризуйте причини виникнення та основні прояви сексуальних дисфункцій.
- •Розкрийте сутність першої стадії алкоголізму: основні симптоми та цілі психологічної допомоги на цій стадії.
- •Проаналізуйте та поясніть причини виникнення міфів стосовно чоловічої та жіночої сексуальності.
- •Розробіть план-схему соціально-психологічної роботи з підлітками, що займаються проституцією.
- •Проаналізуйте зміну ставлення громадської думки до гомосексуалізму. Чи є гомосексуальна поведінка нормою?
- •Проаналізуйте основні концептуальні моделі виникнення адиктивної поведінки.
- •Запропонуйте освітні заходи, спрямовані на профілактику делінквентної поведінки серед підлітків.
Опишіть види девіантної поведінки за класифікацією п.П.Короленко та т.А.Донських.
Девіантна (від англ. – "відхилення") поведінка - це загальна назва для різних порушень правил поведінки, що використовується в зарубіжній літературі. Девіантною зазвичай називають поведінку школярів, викликану неспецифічними (тобто не природженими) чинниками. Сюди відносяться звичайні дитячі пустощі, порушення дисципліни, іноді хуліганські вчинки, властиві дитячому віку. Вони найчастіше за все обумовлені ситуацією і дитячою готовністю їх зробити, а не внутрішніми причинами, психічними розладами.
У межах психологічного підходу використовують різні типології девіантної поведінки. Більшість авторів (Ю.О.Клейберг, Б.О.Урванцев та ін.) виокремлюють три основні групи поведінкових девіацій:
- негативні (наприклад вживання наркотиків);
- позитивні (наприклад соціальна творчість);
- соціально-нейтральні (наприклад жебрацтво).
Ц.П. Короленко і Т.А. Донських поділяють усі поведінкові девіації на дві великі групи.
Першу групу становлять відхилення, що їх називають “нестандартною поведінкою”. Вона проявляється у формі нового мислення, нових ідей, а також дій, що виходять за рамки соціальних стереотипів. Така поведінка визначається активністю, яка, хоча й виходить за рамки прийнятих норм у конкретних історичних умовах, проте відіграє позитивну роль у розвитку суспільства (приклад -діяльність революціонерів, опозиціонерів, першовідкривачів у тій чи іншій галузі знань). Автори зазначають, що нестандартну поведінку цієї форми в строгому смислі не можна визнати девіантною.
Друга група - деструктивна поведінка. Типологія її структурується відповідно до цілей, які можуть бути зовнішньодеструктивні, спрямовані на порушення соціальних норм (правових, морально-етичних, культурних), і внутрішньодеструктивні, спрямовані на дезінтеграцію самої особистості, її регрес. Відповідно до цього виокремлюється зовнішньодеструктивна поведінка і внутрішньодеструктивна.
Провідними критеріями класифікації О.В.Змановської є вид норми, що порушується, і негативні наслідки цього порушення. Відповідно до цього виокремлено три групи девіантної поведінки. Антисоціальна (делінквентна) поведінка - така, що суперечить правовим нормам, загрожує соціальному порядку і благополуччю оточуючих людей. Включає будь-які дії, заборонені законодавством, або бездіяльність, що спричинила негативні наслідки. Асоціальна (аморальна) поведінка - це поведінка людини, яка ухиляється від дотримання моральних норм, чим загрожує благополуччю міжособистісних стосунків. Може виявлятися у формі агресивних дій, сексуальних девіацій, узалежнення від азартних ігор, бродяжництва тощо. Аутодеструктивна (саморуйнівна) поведінка - така, що відхиляється від медичних і психологічних норм, загрожує цілісності й розвитку самої особистості.
Отже, представлений вище розгляд психологічного підходу до класифікації девіантної поведінки дає змогу усвідомити складність цього явища та необхідність різних підходів до корекції девіацій.
Відповідно до різних концепцій прояви девіантної поведінки розглядаються як наслідок досить різноманітних причин: генетичних, фізіологічних (наприклад ускладнення процесу пологів), соціальних (засвоєння неадекватних форм поведінки батьків) тощо.