- •Тема. Проблема мети виховання в педагогіці Педагогічні ситуації
- •Тема: Розвиток, соціалізація і виховання особистості Педагогічні ситуації
- •Тема: Закони, закономірності та принципи навчання Педагогічні ситуації
- •Тема: Методи і засоби навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів Педагогічні ситуації
- •Тема: Урок в сучасній школі Програма спостереження і аналізу уроку
- •Правила технiки контролю успiшностi навчальної дiяльностi
- •Тема: Методи та форми виховання Ситуація 1
- •Тема: Розвиток особистості в колективі Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Ситуація 3
- •Ситуація 2
- •Ситуація 3
- •Тема: Управління і керівництво загальноосвітнім навчальним закладом Педагогічні ситуації
Тема: Розвиток, соціалізація і виховання особистості Педагогічні ситуації
Ситуація 1
У жовтнi 1920 р. бiля iндiйського села Годамурi у вовчiй конypi разом iз вовченятами знайшли двох дiвчаток: восьми i трьох pоків. До вовків вони потрапили у грудному вiцi. Дiвчаток забрали до дитячого притулку i взялися за їх виховання. Старшiй дали iм’я Камала, молодшiй – Амала. Амала невдовзi померла вiд хвороби нирок. Камала прожила до 1929 р.
Камала не любила сонячного свiтла, з настанням темноти вона ставала жвавою i йшла в сад. Їла лише м’ясо, розриваючи його зубами, воду хлебтала. Камала не визнавала нiякого одягу, зривала його iз свого тiла. Пересувалася на чотирьох кiнцiвках.
Дуже важко було навчити Камалу говорити. Через шiсть pоків вона знала лише 40 слiв. У подальшому її лексикон розширився до 100 слiв. Через сім pоків вона навчилася ходити на двох ногах, але коли їй загрожувала небезпека, тiкала на четвереньках. Розумовий розвиток Камали у 17 pоків вiдповiдав розвитку чотирирiчної дитини.
1. Чому розвиток Камали за роки її перебування у вовчому середовищі не пiшов «людським» шляхом?
Ситуацiя 2
У родинi Бахiв музичний талант вперше було виявлено у 1550 р. З особливою силою він проявився через п’ять поколiнь у великого композитора Іоганна Себастьяна Баха. В роду Бахiв було понад 50 музикантiв. З них 20 – досить вiдомих. Примiтно, що за сiмейним звичаєм yci Бахи щорiчно з’їжджалися на своєрiднi «з’їзди», де головним заняттям була музика. Так, у 1750 р. на такому зiбраннi було 120 представникiв родини Бахiв.
1. Проаналiзуйте це явuще з позиції впливу факторів розвитку людини.
2. Як ви гaдaєтe: чи не свiдчuть цей приклад, що талант, музичні здібності передаються спадково?
Ситуацiя 3
У 2000 році тринадцятирічний випускник загальноосвiтньої школи (Татарстан) успiшно вступив на механіко-математичний факультет Казанського унiверситету. В розмові з мамою хлопчика кореспонденти запитували:
– Коли i як почали його виховувати?
– О, ще до народження, – мовила мама. – Коли йому було 4 мiсяцi, я повторювала вголос таблицю множення. Тому у 3 роки я нагдала йому i він вiдтворив.
1. Наскiлькu така думка мами хлопчuка віповідає певним закономiрностям розвитку людини?
2. Якi чинники i з якого моменту можуть впливати на розвиток людини?
Ситуацiя 4
Свого часу сумновiдомий «вчений» у галузi бiологiї академiк Т. Д. Лисенко беззастережно стверджував: «В нашому Радянському Союзi люди не народжуються. Народжуються органiзми. А люди у нас робляться – трактористи, мотористи, академiки, вченi та iншi. І це без всякої бiсовщини – генетики з її реакцiйною теорiєю спадковостi».
1. Який фактор розвитку особистості заперечував автор цього твердження?
2. У чому шкiдливiсть, антинауковість такої концепцiї?
Тема: Закони, закономірності та принципи навчання Педагогічні ситуації
Сuтуація 1
На уроцi математики у 7-му класi вивчали тему: «Площа трикутника». Учителька використовувала багато наочних посiбникiв, спонукала учнiв до самостiйних мiркувань, до розумiння сутностi площi трикутцика через вимiр площi паралелограма. Розвя’зали кiлька задач. Учителька показала, як важливо володiти цими умiннями для розвя’зання певних завдань на виробництвi, будiвництвi, у сiльському господарствi. Урок пройшов цiкаво, учнi були дуже активними i панувала робоча дисциплiна.
1. Вимоги як их приnципiв навчання були реалiзоваni на цьому уроцi?
2. Чи можна дорікamu учительцi тим, що на уроцi не були реалiзованi вимоги певних дидактичних принципiв ?
Сuтуація 2
Урок лiтератури. Тема: «Життя i дiяльнiсть Т.Г. Шевченка». Учитель С.Д. напередоднi уроку розвiшав у класi плакати-iлюстраїї про життя поета. На дошцi були розмiщенi репродукїї з картин Т.Г.Шевченка. Ще до початку уроку учнi з iнтepecoм розглядали новий для них матepiал. Уже й на уроцi очi дiтей були зосередженi на iлюстрацiях. Розповiдь учителя розбивалася об своєрiдний психологiчний бар’єр мiж педагогом i школярами.
Ось i дзвiнок на перерву. Учитель вiдчув невдоволення проведеним уроком. А так наполегливо готувався ...
1. Пояснiть цю ситуацiю з погляду вимог певних дидактичних принципiв.
2. Дайте учителевi пораду, яким чином уникнути помилок.
Сuтуація 3
Урок української мови у 5-му класi. Тема уроку: «Правопис неозначених i заперечних займенникiв». Учителька С. М. побудувала його за такими етапами:
1. Перевiрка виконання домашнього завдання.
2. Актуалiзацiя опорних знань: повторили матерiал про сутнiсть поняття «займенник», розряди займенникiв.
3. Стимулювання пiзнавальної активностi учнiв: учнi зробили спробу правильно написати ряд неозначених i заперечних займенник.iв, але наштовхнулися на значнi утруднення.
4. Самостiйна робота учнiв над опрацюванням правил за пiдручником.
5. Система вправ спрямованих на формування в учнiв умiнь грамотного написання неозначених i заперечних займенникiв.
6. Перевiрка i оцiнка навчальної дiяльностi учнiв.
1. Вимоги яких принципiв навчання були реалiзованi та в чому ефективнiсть maкої діяльності?
2. Якою мiрою побудова уроку відповідає вимогам логiки навчального процесу?
Сuтуація 4
Ми з дiтьми прийшли в осiннiй сад. Яскравий, сонячний день «бабиного літа», ласкавi променi грiють землю i нepyxoмi дерева, гiлля яблунь, груш, вишень в рiзнобарвному вбраннi. Я розповiдаю дiтям про те, як готується до тривалої й холодної зими все живе в природi: дерева, насiння рослин, що впало на землю, птахи, якi в нас зимують, комахи. Переконавшись, що дiти переживають, вiдчувають багатство змiсту й емоцiйного забарвлення слiв i словосполучень, я пропоную малятам розповiсти про те, що вони бачать i вiдчувають. На моїх очах, ось зараз народжуються напрочуд тонкi й яскравi думки про навколишню природу: «У голубому небi розтав табун бiлих лебедi», «Дятел стукає по кopi дерева, i дерево дзвенить ...», «Бiля дороги цвiте самотня ромашка», «Лелека стоїть у гнiздi й дивиться кудись далеко, далеко ...», «На квітку хризантем и cів метелик, грiється на сонечку ...».
Дiти не переказують моїх слiв, а висловлюють своє. Думка живе, збагачується, у дитини виробляється умiння думати, вона переживае почуття радостi мислення, яке не можна нi з чим порiвняти - насолоду пiзнання. Вона вiдчуває себе мислителем (В. Ф. Шаталов).
1. Вимоги яких принципiв навчання були реалiзованi у цiй ситуації?
