Ситуація 2

Учитель фізичної культури Д. С. відпустив з уроку учня, який був черговий у цей день і мав вимити після заняття підлогу у спортивному залі. Про причини такого дозволу Д. С. не зміг сказати товаришам з етичних міркувань. Призначений замість нього черговий учень відмовився мить підлогу, бо, мовляв, це не його черга. Учитель упевнено заявив у присутності усіх учнів:

– Не турбуйтесь, діти, Сергій підлогу помиє.

Учні розійшлися, а Сергій мовчки усівся на гімнастичну лаву, не виказуючи жодних намірів мити підлогу. Учитель, не подаючи виду, мовчки вів записи у журналі. А час спливав. Що зробити? Накричати? Вдатись до погроз?

Закінчивши записи, Д. С. підійшов до Сергія і сказав:

– Слухай, Сергійку! Коли ти відмовився мить підлогу, я міг, певне, призначити іншого. Але чи було б це справедливо? Інший нічим не гірший за тебе. Чи варто було кидати жереб?

– А чому б і ні? – посміхнувся Сергій.

– Добре давай розберемося, хто з нас правий? – учитель присів на лаву поряд. – Поміняємось ролями. Припустимо я згарячу заявив дітям, що ти виконаєш вказівку учителя. А як би ти вчинив на моєму місці?

Сергій мовчав, опустивши голову, але учитель відчув, що настрій у хлопця міняється, і запитав:

– Тобі що, соромно братися за прибирання?

Скинувши куртку, учитель викрутив ганчірку над відром. І тут Сергій здався і почав мити сам.

А на наступному уроці учитель жартома повідомив класу, що він і Сергій підлогу вимили за всіма правилами. Завершення конфлікту зблизило двох людей.

1. Проаналізуйте цю ситуацію з погляду вимог принципів виховання і використання методів виховання.

2. Як би діяли ви у подібній педагогічній ситуації?

Ситуація 3

Петрик уже вчився в 4-му класі. Він старанно виконував усі завдання, був слухняним хлопчиком. Але якось відокремлено тримався по відношенню до своїх товаришів.

Класний керівник А. С. відвідувала учнів дома. Зайшла і до Петрика. Він був один, щось майстрував. Поговоривши з учнем, А. С. звернула увагу на велику фарфорову кішку на столі.

– Це тобі хтось подарував?

– Ні, це мама купила давно. Скарбничка.

Учителька спробувала підняти. Важкенька. Видно уже багато грошей туди накидали.

– І багато уже зібрали? Усією сімє’ю?

– Багато, – радісно заговорив Петрик. – Це мої з першого класу.

– А ти уже заробляєш гроші? – поцікавилась А.С.

– Ні, це тато і мама дають мені за навчання і за поведінку.

– Як це?

– Якщо отримаю п’ятірку, то 50 копійок дають і я кидаю в скарбничку.

– А за четвірку?

– Тридцять копійок. Якщо отримаю трійку – лише дясять. За хорошу поведінку в кінці тижня цілу гривню.

– Ого! – задумливо промовила А. С. – А як же ти збирався витратити ці гроші?

– Ще не знаю. Але мама каже, що так можна й на справжній автомобіль назбирати...

1. Проаналізуйте цю ситуацію з погляду використання методів виховання.

2. Який метод виховання у цьому випадку використовують батьки і як ви ставитесь до нього? Що б ви порадили батькам?

Тема: Розвиток особистості в колективі Ситуація 1

Сьомий «Б» клас вважався організованим і дисциплінованим колективом. Класний керівник Г. М. працювала із ним з четвертого класу.

Планувався триденний похід по місцях солдатської слави своєї області і тут Г. М. зіткнулася з цілим рядом непередбачених труднощів: діти часто виявляли слабкість волі у подоланні фізичних і моральних перепон, не змогли виявити самостійності під час організації обіду чи вечері, нічлігу та розв’язання інших побутових питань; вночі ніхто не погоджувався чергувати біля палаток, пояснюючи власною боязливістю, і вчительці доводилося одній виконувати роль вартової; допомогу один одному надавали лише після нагадувань Було багато й інших складностей.

Передбачуваний як легкий і захопливий, похід повернувся труднощами й гіркотами для класного керівника.

1. Чим можна пояснити такі наслідки роботи класного керівника?

2. Вимоги якого компоненту виховного процесу недостатньо були реалізовані?