5.4. Фінансові ресурси

Фінансові ресурси – це кошти, шляхом яких відбувається відділення тієї частини сукупного суспільного продукту, які без порушення об'єктивної пропорційності суспільного виробництва можуть бути спрямовані на розвиток соціально-економічної мети в цілому [22, с. 319].

Отже, фінансові ресурси підприємств – це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку [30, с. 13].

Фінансові ресурси ВП "Шахта "Червоноградська" формуються за підсумками його діяльності згідно з Положенням про внутрішньогосподарські розрахунки, затвердженим ДП "Львіввугілля".

Особливістю є те, що фінансові ресурси шахти формуються майже повністю за рахунок залученого капіталу (поточних зобов’язань), адже розмір власного капіталу, за рахунок значної суми непокритих збитків, що на кінець 2012 року склали 179379 тис. грн., протягом аналізованого періоду був величиною від’ємною.

Фінансовими ресурсами шахта розпоряджається у встановленому порядку, відповідно до Положення про ВП "Шахта "Червоноградська" ДП "Львіввугілля" (Додаток А).

Крім цього, шахта самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов’язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку.

Розділ 6 Виробничий процес

6.1. Організація виробничого процесу

Виробничий процес – це сукупність взаємозалежних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів праці і знарядь праці з мстою створення споживчих вартостей – корисних предметів праці, необхідних для виробничого або особистого споживання [22, с. 432].

У процесі виробництва робітники впливають на предмети праці за допомогою знарядь праці і створюють нові готові продукти, наприклад, верстати, автомобілі, товари народного споживання і т. д. Предмети і знаряддя праці, будучи речовинними елементами виробництва, на підприємстві знаходяться у визначеному взаємозв'язку один з одним: конкретні предмети може бути оброблено тільки визначеними знаряддями праці; вже самі по собі вони мають системні властивості. Однак жива праця повинна охопити ці речі і тим самим почати процес перетворення їх у продукт.

Таким чином, виробничий процес – це насамперед трудовий процес, оскільки ресурси, використовувані людиною на його вході, як інформація, так і матеріальні засоби виробництва є продуктом попередніх процесів праці [22, с. 432].

Розрізняють основні, допоміжні та обслуговуючі виробничі процеси (рис. 6.1).

Виробничий процес
Основний процес			Допоміжний процес			Обслуговуючий процес

Рис. 6.1. Структура виробничого процесу [22, с. 433]

Основні виробничі процеси – це та частина процесів, у якій відбувається безпосередня зміна форм, розмірів, властивостей внутрішньої структури предметів праці і перетворення їх у готову продукцію.

До допоміжних виробничих належать такі процеси, результати яких використовуються безпосередньо в основних процесах, для забезпечення їх ефективного здійснення. Прикладами таких процесів є: виготовлення інструментів, пристосувань, засобів механізації й автоматизації власного виробництва, запасних частин для ремонту устаткування.

Обслуговуючі виробничі процеси – це процеси праці з надання послуг, необхідних для здійснення основних і допоміжних виробничих процесів. Наприклад, транспортування матеріальних потужностей, складські операції усіх видів, технічний контроль якості продукції й ін.

Процес видобутку вугілля на шахті – це сукупність взаємопов'язаних виробничих комплексів з видобутку вугілля, його транспортування підземними виробками і відвантаження споживачеві [17, с. 155].

Сукупність виробничих комплексів прийнято називати виробничим процесом. Виробничі комплекси складаються із робочих процесів. Наприклад, виробничий комплекс "Підготовчі роботи" складається із таких робочих процесів: руйнування гірничих порід; навантаження гірничої маси у вагонетки; кріплення гірничої виробки; доставка матеріалів та ін.

Робочий процес – це різко окреслена за технологічним і організаційним змістом частина виробничого комплексу, яка характеризується певним технологічним змістом, єдністю головного предмета праці і засобів виробництва, що використовуються. У виконанні робочого процесу беруть участь робітники, засоби виробництва і предмети праці.

Складовими частинами робочого процесу є операції. Операція – це технологічно однорідна єдність предметів праці і засобів праці [17, с. 155]. Наприклад, робочий процес "Виймання вугілля комбайном" складається із таких операцій: безпосереднє виймання вугілля, зачистка вибою, відтягування кабелю, заміна зубків, огляд комбайна тощо.

Операції, у свою чергу, складаються із прийомів, а прийоми з рухів. Прийом – це частина операції, яка характеризується закінченою дією робітника. Рух – це найменша частина прийому, яка ще піддається вимірюванню з точки зору його виконання [17, с. 155].