7.4. Грошові потоки

Грошовий потік – показник, що відбиває рух грошових коштів на підприємстві за певний період часу, основними елементами якого є їх надходження і виплати [27, с. 60].

Грошовий потік від операційної діяльності – це потік грошей, що є результатом основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою діяльністю. Витрати, пов'язані з фінансуванням фірмою своїх активів, не включаються до операційного потоку, оскільки вони не є операційними витратами.

Грошовий потік від інвестиційної діяльності – це зміна грошових потоків у результаті придбання та реалізації необоротних активів та фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Грошовий потік від фінансової діяльності – це надходження та витрати грошових коштів, пов'язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

Грошові потоки підприємства можуть набувати як готівкової, так і безготівкової форми. Готівкові грошові потоки – формуються через касу підприємства готівковими грошовими коштами, як правило, при обслуговуванні фізичних осіб – виплаті заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги та здійсненні платежів за реалізовані продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги. Безготівкові грошові потоки – це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках в банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника (покупця) і переказуються на рахунок отримувача коштів (продавця) [32, с. 274].

Для розрахунку обсягу грошових потоків використовуються два методи: прямий і непрямий.

Методи розрахунку грошових потоків – це способи визначення обсягу грошових коштів на кінець звітного періоду на основі грошового обігу в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства.

Прямий метод розрахунку грошових потоків базується на русі грошових коштів за рахунками підприємства з використанням головної книги і регістрів бухгалтерського обліку. Вихідний елемент розрахунку – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг).

Перевагами прямого методу є: наочно ілюструє основні джерела надходжень і витрат грошових коштів; дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями; встановлювати взаємозв'язок між обсягом продажу і грошовою виручкою за звітний період; виявити статті, що формують найбільші надходження і витрати грошових коштів; використати одержану інформацію для прогнозування грошових потоків; контролювати усі надходження і напрямки витрат грошових коштів, оскільки грошовий потік безпосередньо пов'язаний з регістрами бухгалтерського обліку [27, с. 62].

Недоліками цього методу є те, що він не розкриває взаємозв'язку одержаного фінансового результату і абсолютної зміни грошових коштів.

Для подолання цього недоліку використовують непрямий метод розрахунку грошових потоків підприємства.

Непрямий метод розрахунку грошових потоків базується на аналізі статей Балансу і Звіту про фінансові результати. Він дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства, чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період.

Переваги непрямого методу є: дозволяє встановити відповідність між фінансовим результатом і чистим оборотним капіталом; за його допомогою можна виявити найбільш проблемні місця у діяльності підприємства і розробити напрямки виходу з кризової ситуації.

Недоліки методу є: висока трудомісткість при складанні аналітичного звіту зовнішнім користувачем; необхідність залучення внутрішніх даних бухгалтерського обліку.

П(С)БО 4 передбачає застосування прямого методу складання Звіту про рух грошових коштів.

За даними Звіту про рух грошових коштів ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки (Додатки У, Ф, Х), рух грошових коштів на шахті протягом усього аналізованого періоду відбувався у результаті операційної та інвестиційної діяльності, а їх рух у результаті фінансової діяльності відбувався лише у 2010 році, при чому інші платежі, пов’язані з фінансовою діяльністю, були повністю покриті позитивним (додатнім) рухом коштів від надзвичайних подій, також пов’язаних із фінансовою діяльністю шахти, тому цей рух не вплинув на чистий рух коштів за звітний період.

Так, у 2010 році чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності склав їх приріст на суму 5643 тис. грн. (134874 – 129231), а чистий рух у результаті інвестиційної діяльності склав зменшення грошових коштів на 5645 тис. грн. Тому чистий рух коштів за 2010 рік склав їх зменшення на суму 2 тис. грн. (5643 – 5645), що спричинило зниження залишку грошових коштів шахти на кінець року до 1 тис. грн.

У 2011 році чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяль-ності склав їх приріст на суму 1996 тис. грн. (173849 – 171853), а чистий рух у результаті інвестиційної діяльності склав їх зменшення на 1939 тис. грн. Тому чистий рух коштів за 2011 рік склав їх збільшення на 57 тис. грн. (1996 – 1939), що спричинило зростання залишку коштів на кінець року до 58 тис. грн.

За даними Звіту про рух грошових коштів ВП "Шахта "Червоноградська" за 2012 рік (Додаток Х) чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності склав їх зменшення на 42210 тис. грн. (150092 – 192302), а чистий рух у результаті інвестиційної діяльності склав їх зменшення на 1078 тис. грн., тобто чистий рух коштів шахти за 2012 рік склав їх зменшення на 43288 тис. грн., а враховуючи залишок коштів на початок року, їх залишок на кінець року склав -43230 тис. грн., що не має економічного змісту, адже у Балансі за 2012 рік (Додаток Л) залишок грошових коштів на 31.12.2012 року становить 1 тис. грн.