2.3. Економічна взаємозалежність проектів

Сучасна практика господарювання свідчить про необхідність одночасної реалізації різних проектів, результати яких тією чи іншою мірою впливають один на одного. Залежно від взаємовпливу розрізняють такі види проектів:

• незалежні;

• взаємовиключні;

• умовні;

• заміщуючі;

• синергічні.

До незалежних проектів належать ті, прийняття чи відмова від яких не впливає на дохідність інших проектів. Прикладом тут можуть бути проект будівництва школи та спорудженні теплоелектростанції у великому промисловому місті. Оскільки користувачі першого проекту – учні, що живуть в даному районі, вони поза залежністю від функціонування теплоелектростанції отримуватимуть вигоду від відвідування нової школи.

Взаємовиключні проекти – це ті проекти, реалізація яких недоцільна при прийнятті рішення про здійснення іншого проекту, оскільки прибутковість першого знижується до нульового рівня. Як правило, ці проекти мають однакову цільову установку, задовольняють одну потребу, тому одночасне їх здійснення нераціональне.

Умовними називаються проекти, отримання вигод від яких обумовлено прийняттям іншого проекту, тобто реалізація іншого проекту є необхідною умовою реалізації та отримання вигод від проекту, що аналізується. Наприклад, умовою реалізації проекту підготовки нового очисного вибою на вугільній шахті є проведення необхідних виробок, що розкривають нові запаси вугілля.

Заміщуючим називають проект А, рентабельність якого залежить від реалізації проекту В, оскільки його дохідність починає знижуватися при прийнятті проекту В. Таке співвідношення може бути як симетричним, так і несиметричним, а заміщення може стосуватися як вигод, так і витрат.

Синергічними називають проекти, що збільшують рентабе­льність один одного, причому зріст прибутковості одного проек­ту може базуватися як на зниженні витрат, так і на збільшенні вигод.

Методологія проектного аналізу розглядає тільки незалеж­ні та взаємовиключаючі проекти. Проекти з іншими формами взаємозалежностей треба перетворювати на незале­жні або переводити в набір взаємовиключаючих. Так, взаємозаміщуючі проекти можна перетворити в пару взаємовиключаючих. Наприклад, послідовну підготовку двох нових очисних вибоїв на вугільній шахті через брак коштів можна розглядати як взаємовиключні проекти. Заміщуючі та синергічні проекти можуть бу­ти перетворені на незалежні включенням у потік грошових засо­бів оцінки “розмиття” дохідності (заміщуючі проекти) або під­вищення дохідності (синергічні проекти).

Безумовно, такі процедури потребують від аналітиків додат­кової праці по збору й аналізу вхідної інформації, виявленню спричинення одних явищ іншими. Разом з тим точність таких по­правок дозволяє приймати аргументовані рішення про економіч­ну доцільність реалізації проектів.

2.4 Середовище проекту

Здійснення проекту відбувається в. оточенні динамічних зовнішнього та внутрішнього середовищ. Для успішної реалізації проектів необхідно визначити і врахувати будь-яку можливу дію щодо проекту та його оточення. Відносини між проектом і сере­довищами не дозволяють провести чітку межу між ними. Як пра­вило, до факторів найближчого оточення проекту належать сфе­ри фінансів, збуту, виробництва, матеріального забезпечення, інфраструктури, а також керівництво підприємства, оскільки са­ме воно визначає цілі та основні вимоги щодо проекту, його ре­алізації, методів управління (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 – Характеристика сфер найближчого оточення проекту

Сфера	Ступінь можливого впливу
Фінан- сова	Визначає бюджетні межі проекту з урахуванням кошторису для виробництва продукту та покритгя витрат на проект, а та­кож способи й джерела фінансування проекту
Виробнича	Пов’язана з ринком засобів виробництва. Висуває специфічні вимоги до проекту, наприклад: рекомендації з використання технологій та устаткування, вимоги щодо завантаження діля­нок виробництва, що простоюють, відмова від певних техноло­гічних процесів, узгодженість вимог до проекту з можливостя­ми ринку засобів виробництва та ін.
Збутова	Формує важливі вимоги та умови до проекту, пов’язані з рин­ком збуту та визначені рішеннями покупців, наявністю та дія­ми конкурентів
Матеріального забезпечення	Пов’язана з ринком сировини та напівфабрикатів і формує вимо­ги до проекту, що випливають з можливості забезпечення сиро­виною, матеріалами й устаткуванням за прийнятними цінами
Кадрового забез­печення	Визначає вимоги до кадрового потенціалу організацій, які бе­руть участь у розробці проекту, його здійсненні та експлуата­ції, рівня професіоналізму менеджерів і команди, яка управляє проектом.
Інфраструктурна	Висуває вимоги до проекту та його забезпечення, оскільки пов’язана з ринком послуг та різноманітним сервісом. Сюди належать вимоги до реклами, транспорту, зв'язку, телекомуні­кації, інформаційного і різного виду інженерного та іншого за­безпечення/

Враховуючи, що проект реалізується зазвичай у конкретному середовищі, слід мати на увазі й зовнішні фактори, в яких він реалізується. Такими факторами є:

- політичні – політична стабільність; підтримка проекту уря­дом; національні прояви; торговий баланс з країнами-учасника­ми; участь у союзах;

- економічні – структура національного господарства; види від­повідальності та майнові права, в тому числі на землю; тарифи та податки; страхові гарантії; рівень інфляції та стабільність валю­ти; розвиненість банківської системи; джерела інвестицій і капі­тальних вкладень; ступінь свободи підприємництва й господарсь­кої самостійності; розвиненість ринкової інфраструктури; рівень цін; стан ринків: збуту, інвестицій, засобів виробництва, сирови­ни та продуктів, робочої сили та ін.;

- соціальні – умови та рівень життя; рівень освіти; свобода пере­міщення у межах країни і за кордон; адекватність трудового законо­давства суспільним змінам; заборона страйку; охорона здоров’я та медицина; умови відпочинку; громадські організації; засоби масової інформації; ставлення місцевого населення до проекту;

- правові – права людини; права підприємництва; права влас­ності; закони та нормативні акти про надання гарантій і пільг;

- науково-технічні – рівень розвитку фундаментальних і при­кладних наук, інформаційних технологій та комп’ютеризації, про­мислових і виробничих технологій; стан енергетичних і транс­портних систем; зв’язок; комунікації;

- культурологічні – рівень освіченості; історія; культурні тра­диції; релігія; культурні потреби життєзабезпечення; праця; від­починок; спорт та ін.; рівень вимог до якості результатів та умов .праці;

- природні та екологічні – природнокліматичні умови: темпе­ратура, опади, вологість, вітри, висота над рівнем моря, сейсміч­ність, ландшафт і топографія та ін.; природні ресурси; розташу­вання та зв’язок з транспортними мережами; стандарти з якості повітряного простору, водних джерел та ґрунтового покриття; санітарні вимоги до навколишнього середовища; законодавство із захисту довкілля; характеристика тенденцій та стану екологіч­них систем: повітря, води, ґрунту;

- інфраструктурні – засоби транспорту, зв'язку та комуні­кацій, перевезення вантажів; мережі ЕОМ та інформаційні системи; енергозабезпечення; комунальні служби; сировина та послуги; збутова мережа, логістика, матеріально-технічне постачання; промислова інфраструктура; обслуговуючі сис­теми та ін.

Внутрішнє середовище проекту має для успішної реалізації проекту першорядне значення, оскільки саме ці фактори сприя­ють чи навпаки заважають досягненню поставлених цілей проек­ту. Розглянемо найбільш значущі з них:

- економічні умови – пов’язані з кошторисом і бюджетом прое­кту, цінами, податками та тарифами, ризиком і страхуванням, стимулами, пільгами та іншими економічними факторами, що діють всередині проекту та визначають його основні вартісні ха­рактеристики;

- соціальні умови – характеризуються забезпеченням стандарт­них умов життя для учасників проекту, рівнем заробітної плати, наявністю комунальних послуг, наданням соціальних умов (шко­ли, дитячі садки, медобслуговування, умови для відпочинку та ін.); умови праці і техніки безпеки, страхування та соціальне за­безпечення і т. ін.;

- стиль керівництва проектом – визначає психологічний клі­мат та атмосферу в команді проекту, впливає на її творчу актив­ність і працездатність;

- організація проекту – визначає співвідношення між основ­ними учасниками проекту, розподіл прав, відповідальності та

- обов’язків та впливає на успіх здійснення задуму. Команда прое­кту є «мозковим центром», мотором та виконавчим органом про­екту, від якого залежать його прогрес та успіх;

- методи та засоби комунікації – визначають повноту, вірогі­дність та оперативність обміну інформацією між зацікавленими учасниками проекту. По суті це – нервова система проекту, від ступеня досконалості якої залежить його успіх.