- •Вінниця внту 2009
- •1 Зміст дисципліни
- •2 Задачі для самостійної роботи До розділу “Основні поняття теорії баз даних. Інфологічне моделювання предметної області ”
- •До розділу “Ієрархічна (деревовидна) модель даних”
- •До розділу “Мережева модель даних ”
- •До розділу “Організація реляційних баз даних”
- •До розділу “Фізичне проектування даних”
- •До розділу “Загальні питання організації знань”
- •3 Типові рішення
- •4 Завдання до лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1 Дослідження основних функцій системи управління базами даних (субд) Access. Основи роботи з таблицями в ms Access
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Числові і грошові типи даних
- •Поля логічного типу
- •Маска введення
- •Умова перевірки значення
- •4 Робота із записами
- •5 Розробка бази даних
- •Створення таблиць
- •Створення індексів і ключових полів
- •Збереження таблиць
- •Заповнення таблиць
- •Пошук зниклої бази даних
- •Завершення роботи з базою даних
- •Робота з формами за допомогою субд Access
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •4 Режим конструктора форм
- •Зміна порядку переходу по полях
- •Створення звітів у режимі конструктор субд Access
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •1 Звіт в режимі конструктора
- •Області і маркери
- •2 Форматування
- •Розфарбовування звіту
- •Переміщення елементів звіту
- •3 Робота над текстом
- •6 Організація звіту
- •Об’єднання записів у групи
- •Налаштування звіту
- •Визначення вигляду всього звіту
- •7 Заповнення областей
- •8 Використання формул у примітці
- •Лабораторна робота №4 Організація швидкого пошуку інформації в базі даних
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •1 Пошук даних у таблиці
- •Сортування
- •Пошук записів за допомогою фільтра
- •Створення запиту за допомогою команди запрос на выборку
- •5 Багатотабличні запити до бази даних
- •Лабораторна робота №5 Реалізація запитів до бази даних в субд Access
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •1 Оператори and (і) та or (або)
- •Пошук значень в заданому діапазоні
- •2 Обчислення в запитах
- •3 Побудова виразів Використання текстових полів у виразах
- •4 Використання опції группировка в access
- •Обчислення за допомогою перехресної таблиці
- •Обчислення за допомогою функції sum (сума)
- •Інші функції
- •6 Узагальнювальні функції та їх синтаксис
- •5 Курсове проектування
- •5.1 Змiст та оформлення курсової роботи
- •Анотація
- •Екз.2 сутності 1 * * Екз.2 сутності 2
- •Книга Твір Розділ
- •Книга 1------------------------------------------Розділ 1
- •Книга 3----------------------------------------- Розділ 2
- •Нормалізація відношень за er-принципом.
- •Нормалiзацiя вiдношень методом декомпозиції
- •Визначення тематики та розробка технічного завдання на курсову роботу
- •5.4 Терміни виконання курсової роботи
- •5.5 Порядок захисту курсової роботи
- •Питання до іспиту
- •Індивідуальне повернення транзакції.
- •Відновлення після збою. Список літератури
- •Додаток a
- •Порядковий номер теми Останні цифри року вступу
- •Додаток б Перелік типових предметних областей для виконання курсових робіт
- •Додаток в
- •Дисципліна______________________________________________________
- •Тамара Олександрівна Савчук Організація баз даних і знань Лабораторний практикум та курсове проектування
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •Вінницького національного технічного університету
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
5 Курсове проектування
Метою курсового проектування є глибоке вивчення основних розділів курсу, детальне ознайомлення з основними етапами формування бази даних й поглиблене оволодіння методикою їх проектування.
5.1 Змiст та оформлення курсової роботи
Курсове проектування включає групу послiдовних етапiв, які пов'язані з аналiзом предметної області, проектуванням нормалiзованих вiдношень, розробкою вихiдних форм та структури файлiв, розробкою алгоритмiв маніпулювання даними та програмного забезпечення, що їх реалізує.
Результати проектування бази даних та системи управління нею подаються у вигляді пояснювальної записки та графічної частини та презентуються при захисті роботи.
Титульний аркуш пояснювальної записки оформляється за зразком, що наведений в додатку А (для прикладу обрано тему курсової роботи “Бібліотека ВНТУ”).
Тематика курсової роботи визначається викладачем (типові тематики подані у додатку Б). Позитивно оцiнюється самостiйний вибiр студентом (по узгодженню з викладачем) теми курсової роботи. Самостiйний вибiр предметної областi, у якiй доцiльно використовувати автоматизовану організацію та управління даними, дозволяє скласти враження про рiвень творчої активностi студента, його вмiння здiйснити попереднiй аналiз предметної областi.
Змiст курсової роботи повнiстю визначається завданням, яке видається кожному студенту, є обов’язковою складовою пояснювальної записки та оформляється відповідно до додатка В.
Пояснювальна записка до курсової роботи виконується відповідно до вимог державних стандартів та повинна включати такі складові:
Анотація
Вступ
1 Аналіз предметної області та постановка задачі.
2 Розробка універсального відношення.
Розробка концептуальної схеми предметної області за ER-принципом.
Обґрунтування вибору моделі даних.
Проектування нормалізованих відношень.
Оцінка спроектованих відношень.
Розробка вихідних форм.
Розробка програмного забезпечення.
Розробка схеми алгоритму реалізації запитів.
Обґрунтування вибору мови програмування для управління базою даних.
Основні оператори мови програмування.
Розробка схеми алгоритму реалізації програмного забезпечення для бази даних.
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Графічна частина курсової роботи повинна включати:
аналіз предметної області
схему алгоритму реалізації програмного забезпечення для бази даних або схему алгоритму реалізації запитів до бази даних.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Анотація
Анотація обсягом 3-4 речення відображує основні результати виконаної студентом курсової роботи. Анотація повинна бути подана трьома мовами.
Вступ
Вступ повинен відображати сучасний рівень розвитку питання автоматизації процесу організації даних та маніпулювання ними для конкретної предметної області.
Аналіз предметної області
Першим етапом проектування бази даних будь-якого типу є аналiз предметної областi, що закiнчується побудовою її iнформацiйної структури (її концептуальної схеми) [1, 2]. На даному етапі аналiзуються запити користувачiв, вибираються iнформацiйнi об'єкти та їх характеристики, i, на основi проведеного аналiзу, формується структура предметної областi, яка не залежить вiд програмного та технiчного середовища, в якому буде реалiзована база даних.
Аналiз предметної областi доцiльно розбити на три фази:
аналiз концептуальних вимог та iнформацiйних потреб;
виявлення iнформацiйних об'єктiв та зв'язкiв мiж ними;
побудова концептуальної схеми предметної областi.
На етапі аналізу концептуальних вимог та iнформацiйних потреб необхідно вирішити такі задачi [3, 4]:
аналiз вимог користувача до бази даних (концептуальних вимог);
виявлення задач, що мають мiсце при обробцi iнформацiї, яка повинна бути подана у базi даних;
виявлення перспективних задач;
документування результатів аналізу.
Вимогами користувачів до бази даних, що розробляється, є, в загальному випадку, список запитів щодо маніпулювання даними. Ці вимоги опрацьовуються в діалозі з майбутнім користувачем бази даних. При цьому з'ясовуються вимоги до введення, відновлення та коригування інформації. Вимоги користувачів уточнюються та доповнюються при аналiзi типових задач в предметній області.
Друга фаза аналiзу предметної областi складається з вибору інформацiйних об'єктiв, задання необхiдних властивостей для кожного об'єкта, виявлення зв'язкiв мiж об'єктами, виявлення обмежень, що накладаються на iнформацiйнi об'єкти, типи зв'язкiв мiж ними, характеристики iнформацiйних об'єктiв [1, 5].
При виборi iнформацiйних об'єктiв бажано вiдповiсти на такi питання:
на якi класи можна розбити данi, що пiдлягають зберiганню у базi даних?
яке iм'я можна присвоїти кожному класу даних?
якi найбiльш важливі характеристики (з точки зору користувача) кожного класу даних можна видiлити?
якi iмена можна присвоїти вибраним наборам характеристик?
Видiлення iнформацiйних об'єктiв – процес iтеративний. Вiн здiйснюється на основi аналiзу iнформацiйних потокiв та опитування користувачів ними. Аналогічно, на цій фазі аналізу предметної області визначаються характеристики iнформацiйних об'єктiв.
Розробка універсального відношення
Розробка універсального відношення передбачає обґрунтування вибору атрибутів, яких буде достатньо для опису вибраної області з точки зору організації вирішення проблеми щодо реалізації запитів [2, 6-8].
Введемо ряд визначень, що використовують в теорії баз даних.
R – це вiдношення над множинами D1, D2,...Dк, якщо воно являє собою множину упорядкованих n-кортежiв вигляду <d1,d2,...dn>. D1,D2,...Dк називаються доменами вiдношення R.
Вiдношення може бути подане у виглядi файлу або таблицi, стовпцi якої – це елементи доменiв, а рядки – кортежi. Кожний кортеж вiдображає один екземпляр iнформацiйного об'єкта. Iмена стовпцiв (поле запису) називаються атрибутами, а iндивiдуальнi значення елементiв – значеннями атрибутiв. Кожний атрибут вiдображає вiдповiдну характеристику iнформацiйного об'єкта. Число стовпців у вiдношеннi називається ступенем вiдношення, а число кортежiв – потужнiстю вiдношення. У процесi експлуатацiї бази даних ступiнь вiдношення змiнюється значно рiдше, ніж його потужнiсть.
Реляцiйна база даних являє собою сукупнiсть вiдношень, що зберiгають всю необхiдну iнформацiю. Кожне вiдношення зберiгається в окремому файлi, в якому всi записи мають однаковий формат.
Атрибут або набiр атрибутiв, який можна використувати для однозначної iдентифiкацiї конкретного кортежу, називається первинним ключем (у випадку набору атрибутiв – складений ключ) [1, 6].
Можливi випадки, коли вiдношення може мати декiлька унiкальних ключiв. Тодi, один з них вибирається як первинний, а iншi вважаються можливими ключами.
Атрибути, що є копiями ключiв iнших вiдношень, називаються зовнiшніми ключами.
Для організації швидкого пошуку інформації в базі даних часто використовують атрибут (або набiр атрибутів), що називається другорядним iндексом.
Унiверсальним вiдношенням називається таке вiдношення, що вмiщує в себе всi атрибути, якi виявлені при аналізі предметної області та будуть використані при організації бази даних.
Розробка концептуальної схеми предметної області
Заключною фазою аналiзу предметної областi є розробка її iнформацiйної структури (або концептуальної схеми) [2, 9].
Для побудови концептуальної схеми предметної області використовуються традицiйнi методи агрегацiї та узагальнення. При агрегацiї декiлька iнформацiйних об'єктiв об'єднуються в один вiдповiдно до семантичних зв'язків між ними.
Наприклад, якщо при аналізі предметної області „Аеропорт” виявлено, що лiтак типу А перевозить вантаж рейсом з певного пункту вiдправлення в певний пункт надходження, то методом агрегацiї можна створити iнформацiйний об'єкт (сутність) РЕЙС з атрибутами: тип лiтака, пункт вiдправлення, пункт надходження, рейс лiтака.
При узагальненнi iнформацiйнi об'єкти (елементи даних) об'єднуються в родовий об'єкт. Наприклад, iнформацiйнi об'єкти “автобус”, “автомобiль”, “лiтак”, “пароплав” – можуть бути об'єднанi в родовий об'єкт “Транспортнi засоби”.
Концептуальна схема предметної області є незалежною вiд СУБД, за допомогою якої будуть організовані її дані й маніпулювання ними. Вона використовується для подання основних iнформацiйних об'єктів та визначених за типом зв'язків між ними. Вибiр моделi предметної області залежить від характеру відношень між її основними категоріями i вимог, що висуваються до бази даних. Семантична потужнiсть концептуальної схеми збiльшується із зростанням додаткового числа характеристик iнформацiйних об'єктів, що вона дозволяє визначити [3, 10-12].
При побудові концептуальної схеми предметної області популярністю користується ER-принцип (від англ. Entity-Relation, “сут-ність-зв'язок”), що був запропонованим П.Ченом [2, 3, 8].
Зв'язки у концептуальній схемі предметної області можуть подаватися рiзними способами, з яких найчастіше використовуються дiаграми ER-екземплярiв i ER-моделі (діаграми ER-типів). Дiаграми ER-екземплярiв вiдображають зв'язки мiж екземплярами сутностей. ER-моделі вiдображають зв'язки мiж типами сутностей. Приклади дiаграми ER-екземплярiв i ER-моделі, наведенi на рис. 5.1 i рис. 5.2, вiдповiдно.
Тип сутності 1 Зв'язки Тип сутності 2
Екз.1 сутності
1 * * Екз.1
сутності 2
