- •Вінниця внту 2009
- •1 Зміст дисципліни
- •2 Задачі для самостійної роботи До розділу “Основні поняття теорії баз даних. Інфологічне моделювання предметної області ”
- •До розділу “Ієрархічна (деревовидна) модель даних”
- •До розділу “Мережева модель даних ”
- •До розділу “Організація реляційних баз даних”
- •До розділу “Фізичне проектування даних”
- •До розділу “Загальні питання організації знань”
- •3 Типові рішення
- •4 Завдання до лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1 Дослідження основних функцій системи управління базами даних (субд) Access. Основи роботи з таблицями в ms Access
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Числові і грошові типи даних
- •Поля логічного типу
- •Маска введення
- •Умова перевірки значення
- •4 Робота із записами
- •5 Розробка бази даних
- •Створення таблиць
- •Створення індексів і ключових полів
- •Збереження таблиць
- •Заповнення таблиць
- •Пошук зниклої бази даних
- •Завершення роботи з базою даних
- •Робота з формами за допомогою субд Access
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •4 Режим конструктора форм
- •Зміна порядку переходу по полях
- •Створення звітів у режимі конструктор субд Access
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •1 Звіт в режимі конструктора
- •Області і маркери
- •2 Форматування
- •Розфарбовування звіту
- •Переміщення елементів звіту
- •3 Робота над текстом
- •6 Організація звіту
- •Об’єднання записів у групи
- •Налаштування звіту
- •Визначення вигляду всього звіту
- •7 Заповнення областей
- •8 Використання формул у примітці
- •Лабораторна робота №4 Організація швидкого пошуку інформації в базі даних
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •1 Пошук даних у таблиці
- •Сортування
- •Пошук записів за допомогою фільтра
- •Створення запиту за допомогою команди запрос на выборку
- •5 Багатотабличні запити до бази даних
- •Лабораторна робота №5 Реалізація запитів до бази даних в субд Access
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •1 Оператори and (і) та or (або)
- •Пошук значень в заданому діапазоні
- •2 Обчислення в запитах
- •3 Побудова виразів Використання текстових полів у виразах
- •4 Використання опції группировка в access
- •Обчислення за допомогою перехресної таблиці
- •Обчислення за допомогою функції sum (сума)
- •Інші функції
- •6 Узагальнювальні функції та їх синтаксис
- •5 Курсове проектування
- •5.1 Змiст та оформлення курсової роботи
- •Анотація
- •Екз.2 сутності 1 * * Екз.2 сутності 2
- •Книга Твір Розділ
- •Книга 1------------------------------------------Розділ 1
- •Книга 3----------------------------------------- Розділ 2
- •Нормалізація відношень за er-принципом.
- •Нормалiзацiя вiдношень методом декомпозиції
- •Визначення тематики та розробка технічного завдання на курсову роботу
- •5.4 Терміни виконання курсової роботи
- •5.5 Порядок захисту курсової роботи
- •Питання до іспиту
- •Індивідуальне повернення транзакції.
- •Відновлення після збою. Список літератури
- •Додаток a
- •Порядковий номер теми Останні цифри року вступу
- •Додаток б Перелік типових предметних областей для виконання курсових робіт
- •Додаток в
- •Дисципліна______________________________________________________
- •Тамара Олександрівна Савчук Організація баз даних і знань Лабораторний практикум та курсове проектування
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •Вінницького національного технічного університету
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Нормалізація відношень за er-принципом.
Загальний підхід до нормалізації відношень за ER-принципом включає в себе такі основні кроки [1, 4]:
побудова ER-моделі предметної області, що включає в себе всі її сутності і зв'язки;
опис основних категорій предметної області на мові інфологічного моделювання відношень з вказанням первинного ключа для кожної з них;
формування відношень предметної області;
нормалізація відношень до НФБК.
При нормалізації відношень за ER-принципом необхідно проводити аналіз класу належності і ступеня відношень сутностей предметної області за такими правилами [14-16]:
ПРАВИЛО 1. Якщо ступінь бінарних зв'язків між сутностями 1:1, а клас належності обов'язковий для обох сутностей, гарантується однократна поява кожного значення екземплярів сутностей у відношенні предметної області. Тобто, відношення є повністю визначеними інформаційно, та у них відсутні випадки наявності груп надлишкових даних.
Проте, якщо клас належності однієї з сутностей стане необов'язковим, то одного відношення буде недостатньо, оскільки у всіх кортежах, що містять інформацію про екземпляри однієї сутності, які не мають зв'язків з екземплярами другої сутності, буде лише часткова інформаційна визначеність.
ПРАВИЛО 2. Якщо ступінь бінарного зв'язку між сутностями 1:1, а клас належності однієї сутності є обов'язковим, а іншої – необов'язковим, то необхідно створити два відношення. При цьому ключ сутності повинен служити первинним ключем для відповідного відношення. Крім того, ключ сутності, для якої клас належності є обов'язковим, додається як атрибут у відношення, що виділене для сутності з обов'язковим класом належності.
Формування двох відношень, кортежі кожного з яких включають лише опис атрибутів відповідної сутності, приводить до виключення інформаційної невизначеності у відношеннях. При цьому зв'язок між сутностями забезпечується включенням в одне з відношень ключових атрибутів другої сутності.
ПРАВИЛО 3. Якщо ступінь бінарного зв'язку між сутностями 1:1, а клас належності обох сутностей є необов'язковим, то необхідно використовувати три відношення: по одному для кожної сутності, ключі яких служать як первинні ключі відповідних відношень, і одне для зв'язку. Первинним ключем цього відношення може бути будь-яка з двох сутностей. Серед атрибутів відношення, що виділяється для зв'язку, повинні бути ключі кожної з інших сутностей.
Пiд час роботи з вiдношеннями для бiнарних зв'язкiв ступеня 1:Б, фактором, що визначає вибiр правила для генерацiї вiдповiдного набору вiдношень, є клас належностi n-зв'язної сутності. Клас належностi однозв’язної сутності у цьому випадку на кiнцевий результат не впливає.
ПРАВИЛО 4. Якщо ступiнь бiнарного зв'язку між сутностями 1:Б, а клас належностi n-зв'язної сутності є обов'язковим, то достатньо використати по одному вiдношенню на кожну сутність, при умовi, що ключ кожної сутності є первинним для вiдповiдного вiдношення. Додатково, ключ однозв’язної сутності повинен бути доданий як атрибут у вiдношення n-зв'язної сутності.
Використання двох вiдношень в цьому випадку дозволяє усунути дублювання iнформацiї (багатократний опис атрибута однозв’язної сутностi, пов'язаного з n атрибутами n-зв'язної сутності). Крiм того, аналогiчно правилу 2 забезпечується видалення з вiдношень випадків інформаційної невизначеності.
ПРАВИЛО 5. Якщо ступiнь бiнарного зв'язку між сутностями 1:Б, а клас належностi n-зв'язної сутності є необов'язковим, то необхiдно сформувати три вiдношення: по одному для кожної сутності, причому ключ кожної сутності служить як первинний ключ для вiдповiдного вiдношення, i одного вiдношення для зв'язку. Зв'язок повинен мати серед своїх атрибутiв ключ сутності кожної з пов’язаних сутностей.
При ступені бiнарного зв'язку між сутностями Б:Б, який не залежить вiд класу належності сутностей, необхiдно використати три вiдношення.
ПРАВИЛО 6. Якщо ступiнь бiнарного зв'язку між сутностями Б:Б, то для зберiгання даних потрiбнi три вiдношення: по одному для кожної сутності, причому ключ кожної сутності має бути первинним для вiдповiдного вiдношення, та одного вiдношення для зв'язку. Зв'язок повинен мати серед своїх атрибутiв ключ сутності кожної з пов’язаних сутностей. Отже, виявлення в предметнiй областi тристороннiх зв'язкiв призводить до необхiдностi використання чотирьох вiдношень.
Аналогiчно, для подання n-стороннього зв'язку, необхiдно використовувати (n+1) вiдношення.
