Екз.2 сутності 1 * * Екз.2 сутності 2

Екз.3 сутності 1 * * Екз.3 сутності 2

Екз.4 сутності 1 * * Екз.4 сутності 2

Рисунок 5.1 – Дiаграма ER-екземплярiв предметної області

<Атр 1>, ... <Атр 1>, ...

Рисунок 5.2 – ER-модель предметної області

Основними конструктивними одиницями ER-моделi предметної області (рис. 5.2) є сутності i зв'язки [5, 7, 13, 14].

Пiд сутністю розумiють основний змiст того явища, процесу або об'єкта, про який збирають iнформацiю в базi даних. Як cутність може виступати мiсце, предмет, особа тощо. Сутність визначається як деякий об'єкт, що цікавий користувачу. Сутність, як правило, виступає iменником.

Розрiзняють тип сутності та екземпляр сутності. Пiд типом сутності розумiють набiр однорiдних об'єктiв, які виступають як цiле. Поняття "екземпляр сутності" вiдноситься до конкретного об'єкта.

Сутність прийнято визначати пойменованими характеристиками, якi мають назву атрибутiв. Назва атрибута повинна бути унiкальною для кожної сутності, хоча вона може повторюватися для рiзноманiтних типiв сутності.

Розрiзняють тип атрибута та екземпляр атрибута. Тип атрибута задає

властивiсть сутності, а екземпляри атрибута вiдображають рiзноманiтнi значення цiєї властивості [15, 16].

Надалi при використаннi термiну "сутність" будемо розумiти тип сутності, а термiну "атрибут" – тип атрибута.

Зазначимо, що абсолютна вiдмiнність мiж сутністю i атрибутом вiдсутня. Атрибут є типом тiльки в зв'язку з обраною сутністю, а в iншому контекстi вiн сам може виступати як сутність. Наприклад, для заводу, що виготовляє автомобiлi, колiр фарби є лише одним з атрибутiв сутності автомобiля. Для фабрики, що випускає фарби, колiр є сутністю.

Мiж сутностями (iнформацiйними об'єктами), а також мiж сутністю i ії атрибутами виявляють зв'язки, що називаються асоцiацiями, якщо вони односторонні, та відображеннями, якщо вони двосторонні. Зв'язки можуть бути рiзними за властивостями і характером. Зв'язки, як i сутності, iменуються, при цьому екземпляр кожного окремого зв'язку специфiкується лiнiєю мiж тими двома сутностями, які цей зв'язок з'єднують. Атрибут (або набiр атрибутiв), що використовується для iдентифiкацiї, сутностi називається ключем сутностi. Кожний екземпляр зв'язку визначається набором ключiв сутностей, що з'єднуються цим зв'язком [2, 15-19].

Сутності можуть характеризуватися двосторонніми зв'язками (відображеннями) рiзного типу [1, 20]:

• перший тип – зв'язок ОДИН-ДО-ОДНОГО (1:1): за допомогою такого відображення подають такий тип зв'язку, коли в кожний момент часу кожний екземпляр сутності, від якого направлений зв'язок, ідентифікує один і тільки один екземпляр сутності, до якого направлений зв'язок, при цьому ця ідентифікація є унікальною в обох напрямках (рис. 5.3). Якщо відомо значення А, то однозначно визначається і значення В, і навпаки;

Рисунок 5.3 - Приклад відображення ОДИН-ДО-ОДНОГО

• другий тип – зв'язок ОДИН-ДО-БАГАТЬОХ (1:Б): якщо екземпляр сутності, від якого направлений зв'язок, ідентифікує деяке число екземплярів сутності, до яких направлений зв'язок, причому ідентифікація в даному напрямку не обов'язково є унікальною, то таке відображення називається ОДИН-ДО-БАГАТЬОХ (1:Б). Прикладом такого відношення може бути НОМЕР ВІДДІЛУ А - ТАБЕЛЬНІ НОМЕРИ ПРАЦІВНИКІВ В, С, К, Е (рис. 5.4).

Рисунок 5.4 - Приклад відображення ОДИН-ДО-БАГАТЬОХ

У відділі працює багато службовців, але кожний працівник відноситься тільки до одного відділу;

• третій тип – зв'язок БАГАТО-ДО-ОДНОГО (Б:1) є аналогічним відображенням 1:Б;

• четвертий тип - БАГАТО-ДО-БАГАТЬОХ (Б:Б): якщо екземпляр сутності, від якого направлений зв'язок, ідентифікує деяке число екземплярів сутності, до яких направлений зв'язок, і навпаки, тобто ідентифікація не є унікальною в обох напрямках (рис. 5.5).

Рисунок 5.5 - Приклад відображення БАГАТО-ДО-БАГАТЬОХ

• п’ятий тип - тренарні зв'язки [21-23]: якщо екземпляр сутності А, від якого направлений зв'язок, ідентифікує деяке число екземплярів сутностей В і С, до яких направлений зв'язок, екземпляр сутності С ідентифікує деяке число екземплярів сутностей А і В, а екземпляр сутності В ідентифікує деяке число екземплярів сутностей А і С, і навпаки;

• інші типи - зв'язки більш високих порядків із складною семантикою.

На ER-моделi предметної області її складові відображують за такими правилами (запропоновано Дж. Ульманом [14]):

• сутність - прямокутник, в якому подається ім’я сутності іменником в називному відмінку в однині;

• зв'язок – ромбом, в якому подається назва зв’язку дієсловом;

• нижче прямокутника - атрибут або набiр атрибутiв, які є ключем сутності;

• тип зв'язку між сутностями - 1:1, 1:Б, Б:Б, Б:1, або прийнятим мнемонічним позначенням;

• тип зв'язку між екземплярами сутностей - мiсце знаходження крапки визначає, чи обов'язково всi екземпляри даної сутності повиннi брати участь у зв'язках (крапка знаходиться всерединi прямокутника), чи необов'язково (крапку винесено за межi прямокутника). У першому випадку говорять, що клас належностi сутності є обов'язковим, а в iншому – необов'язковим. У прикладах на рис. 5.1 i рис. 5.2 клас належностi сутності 1 є необов'язковим (екземпляр 3 сутності 1 не бере участi у жодному зв'язку), а клас належностi сутності 2 – обов'язковим. Тип зв'язку є 1:Б, оскiльки екземпляр 2 сутності 1 пов'язаний з двома екземплярами сутності 2.

Концептуальну схему предметної області можна подати множиною ER-діаграм [1, 24], кожна з яких відбиває зв’язки між екземплярами певних сутностей предметної області (рис. 5.6).